3.2.4. Змінні грошові потоки
Незворотні витрати — це витрати, які вже було здійснено і вони не приносять жодних вигод, а додаткові надходження можуть бути отримані лише за умови подальшого інвестування коштів. Цей принцип схожий з тим, коли замість запланованого невеликого прибутку одержали значний прибуток. Наприклад, немає сенсу включати до грошового потоку здійснені раніше витрати на придбання земельної ділянки у разі, коли на поточний момент планується збудувати на ній будівлю, оскільки витрачені на придбання ділянки кошти є незворотними витратами.
Проте необхідно врахувати всі побічні втрати та надходження. Прикладом побічних втрат часто є неврахування витрат часу на управління інвестиційними проектами, що призводить до тимчасового зменшення обсягів продажу на інших напрямах підприємницької діяльності. Ці втрати (від зменшення обсягів продажу) повинні бути включені в побічні витрати. Побічні втрати та надходження мають місце, коли нові інвестиції на одному з напрямів діяльності підприємства можуть покращити просування інших продуктів підприємства. Наприклад, диверсифікація до нового типу продуктів дає змогу привернути нових клієнтів, яким у подальшому можна пропонувати інші нові продукти.
Загалом побічні втрати і надходження можуть призводити до далеких у часі наслідків і визначити їх не завжди легко.
3.2.5. Віднесення грошових потоків до інвестиційного проекту
Все ще багато нових інвестиційних проектів переобтяжені сторонніми витратами, які значно ускладнюють бачення того, варто чи ні реалізовувати інвестиційний проект. Наприклад, при здійсненні аналізу не варто враховувати в інвестиціях частку накладних витрат. Така практика призводить до відхилення потенційно прибуткових інвестиційних проектів, оскільки компанія сама по собі має дуже велику корпоративну структуру або ж здійснює занадто багато напрямів діяльності. Якщо центральні органи управління на підприємстві налічують 50 осіб і немає потреби збільшувати управлінський персонал для реалізації нового інвестиційного проекту по виробництву нового продукту, тоді немає потреби у додаткових витратах на центральні органи управління.
Альтернативна вартість. Аналіз інвестиційних проектів в цілому полягає у порівнянні одного інвестиційного проекту з іншим. Помилковим є припущення, що при розгляді нового проекту необхідно порівнювати за категоріями «перед» і «після», а не за категорією «або — або». Наприклад, при вирішенні питання щодо будівництва нового цеху на ділянці землі альтернативним буде питання продажу ділянки, яка за попереднім планом відводиться під забудову. Ринкова вартість ділянки уособлює альтернативну вартість інвестування. Для визначення альтернативної вартості активів варто, де це можливо, використовувати ринкову вартість.
3.2.6. Врахування матеріальних і нематеріальних грошових потоків
При оцінці інвестицій, з одного боку, враховуються нематеріальні втрати і вигоди, які можуть вплинути на діяльність підприємства. Аналіз затрат і вигод (СВА), з іншого боку, забезпечує глобальніший аналіз, ніж більшість інвестиційних оцінок, і спрямовується на встановлення затрат і вигод для суспільства в цілому, для всіх акціонерів, а не тільки для підприємства.
Нематеріальні затрати і блага включають питання безпеки, покращення якості, моралі робітників та іміджу підприємства. Їх можна поділити на дві категорії: ті, які за певних міркувань можуть бути конвертовані у грошовий еквівалент, і ті, з якими це зробити неможливо з огляду на їх якісну природу.
Рис. 3.6. Матеріальні і нематеріальні затрати і блага
Конвертація у грошову вартість. Покращення якості продукту або скорочення часу поставок може бути конвертоване у грошову вартість. Так, пропонується інвестування у придбання нового обладнання, використання якого призведе до зменшення собівартості. Але головною перевагою тут є покращення якості продукту, яке воно забезпечить. Якщо не включати дане благо в аналіз, це може призвести до серйозної недооцінки вартості проекту. На підприємстві мають розуміти, яким чином покращення якості призводить до грошових благ. Наприклад, підвищення якості зумовлює зменшення собівартості шляхом зниження кількості відходів і браку, обсягів робіт з переробки та кількості часу, необхідного для перевірки кожного продукту. З огляду на те, що покращилась якість, підприємство може очікувати на виникнення незначного відтоку грошей за рахунок зменшення надходжень грошових коштів від гарантійних послуг. Проте завдяки поліпшенню якості лише незначна частина продукції потребуватиме ремонту протягом гарантійного періоду. Це також може призвести до підвищення обсягів продажу, оскільки покупці зрозуміють, що якість продукту покращилась.
При оцінці проекту потрібно зібрати таку кількість інформації, яка буде достатньою для прийняття обґрунтованого рішення стосовно проекту, який дуже важко оцінити кількісно. Наприклад, інвестиції у нове обладнання, дають підприємству можливість розширити сфери своєї діяльності, що може призвести до економії на масштабах виробництва і отримання підприємством стратегічної переваги, що не може бути оцінена на основі кількісних показників. У певних випадках варто розглядати проекти як такі, що приносять некількісні блага.
Якісні витрати і блага. Найчастіше до цієї категорії належать витрати і блага, що мають відношення до суспільства в цілому. Прикладом може слугувати інвестиція, яка впливає на якість повітря, або інвестиція, пов’язана з вигодами, що мають відношення до робочої сили (тобто такі, як покращення життєвого середовища працівників — додаткові їдальні, кафе, магазини, спортивні споруди та ін.). За цих обставин варто використовувати аналіз, що ґрунтується на показнику чистої теперішньої вартості. Це дозволяє компанії побачити «ціну», яка сплачується за ці якісні елементи. Наприклад, підприємство може розрахувати теперішню вартість витрат при інвестуванні і оцінити, чи варті нематеріальні блага таких витрат.
Отже, можна дійти таких висновків стосовно того, які грошові потоки мають відношення до аналізу інвестиційних проектів:
Існують чотири критерії, що визначають, які грошові потоки мають відношення до аналізу інвестиційних проектів і тому повинні братися до уваги при оцінці інвестицій. Вони повинні бути у грошовій і тільки грошовій формі; мають демонструвати зміни і включати як матеріальні затрати і вигоди, так і нематеріальні затрати і вигоди, що можна конвертувати у грошову вартість.
При оцінці інвестицій береться до уваги інформація та передбачення стосовно грошових потоків, а не інформація про прибуток від виробничої діяльності. Грошові потоки визначаються, коли кошти надходять на підприємство або коли залишають його; коли прибуток від продажу враховується; коли він отриманий (необов’язково, коли клієнт дійсно платить). Витрати встановлюються, коли вони відбуваються (неважливо, коли постачальники отримають платежі або коли сплачуються податки). Амортизаційні відрахування додаються до експлуатаційних витрат, які не беруться до уваги при розгляді грошових потоків.
Враховуються лише ті грошові потоки, що мають безпосереднє відношення до інвестиційного проекту. Таким чином, розподілені накладні витрати, наприклад, не повинні включатися, а альтернативні витрати, які наводять вартість альтернативного використання активів, що залучені до інвестиційного проекту, мають включатися.
При визначенні грошових потоків, що відносяться до інвестиційного проекту, до уваги беруться лише зміни у витратах. Незворотні витрати і витрати, що вже мали місце, не використовуються в інвестиційному аналізі. Якщо реалізація інвестиційного проекту дає змогу отримати податкові знижки, така економія в оподаткуванні є приростом блага і має бути врахована при здійсненні інвестиційного аналізу.
Нематеріальні втрати і блага враховуються в інвестиційному аналізі у будь-якому випадку за умови, що їх можна конвертувати у грошову форму, яка є загальноприйнятною.