
- •3.1. Процес інвестування капіталу
- •3.1.1. Інвестиційні можливості
- •3.1.2. Стратегічні міркування
- •3.1.4. Затвердження
- •3.1.5. Проектний контроль
- •3.1.6. Постаудит
- •3.2. Оцінка грошових потоків за проектом
- •Типи грошових потоків
- •3.2.1. Відмінність між балансовим прибутком і грошовим потоком
- •Відмінності між грошовим потоком і балансовим прибутком
- •3.2.2. Визначення грошових потоків з неопрацьованих первинних даних
- •3.2.3. Визначення грошових потоків на основі прогнозних фінансових звітів
- •3.2.4. Змінні грошові потоки
- •3.2.5. Віднесення грошових потоків до інвестиційного проекту
- •3.2.6. Врахування матеріальних і нематеріальних грошових потоків
- •3.3. Методи оцінки реальних інвестиційних проектів
- •3.3.1. Чиста теперішня вартість
- •3.3.2. Внутрішня норма дохідності
- •3.3.3. Індекс прибутковості
- •3.3.4. Період окупності
- •3.3.5. Дисконтований період окупності
- •3.3.6. Дохідність залученого капіталу
- •Показники roce і eps
- •3.4. Вартість капіталу
- •3.4.1. Визначення вартості капіталу
- •3.4.2. Індивідуальна вартість джерел капіталу
- •3.4.3. Гіринг і вартість капіталу
- •Приклад, що наводиться нижче, ілюструє більшість з положень, що згадувалися при оцінці вартості капіталу.
- •3.4.4. Вартість власного капіталу
- •Аналіз показників гірингу компаній у великобританії, що котируються у категорії «промисловість»
- •3.4.5. Вартість облігаційної позики
- •3.4.6. Вартість капіталу та інфляція
- •Видалення поправки на інфляцію з вартості капіталу.
- •Оцінка очікуваної інфляції на майбутній період.
- •Підхід нетто-інфляція.
- •Оцінка дисконтованих грошових потоків
- •Підхід брутто-інфляція.
- •3.5. Фінансове планування інвестицій
- •3.5.1. Звіт про прибутки та збитки
- •3.5.2. Баланс
- •1 Квітня 1999 року.
- •3 Квітня 1999 року.
- •10 Квітня 1999 року.
- •30 Квітня 1999 року.
- •Баланс підприємства «а»
- •Баланс підприємства «б»
- •Баланс підприємства «в»
- •3.5.3. План грошових потоків
- •Звіт про прибутки та збитки
- •Звіт про рух грошових коштів
- •3.5.4. Формування звітних фінансових документів
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •Звіт про рух грошових коштів
- •Теми рефератів та питання для дискусій
- •3.7. Основна термінологія
- •3 .8. Література
3.1.4. Затвердження
Проходячи стани оцінювання, пропозиція передається через різ ні рівні затвердження організаційної ієрархії до тих пір, поки нарешті не буде прийнята або відкинута. Факти свідчать, що центральною силою у процесі прийняття рішення є бажання керівника взяти на себе відповідальність за інвестиційну пропозицію. У даному разі рішення приймається не з огляду на пропозицію як таку, а з урахуванням того, чи підвищить це власну репутацію керівника або яким чином вплине на його подальшу кар’єру. На практиці буває так, що особи, залучені до попередніх досліджень та оцінки проектів, дістають підвищення по службі до рівня осіб, які приймають рішення у головному офісі щодо підтримки і прискорення реалізації цих самих проектів. У великих організаціях затвердження більшості проектів є, як правило, формальним підтвердженням уже взятих на себе зобов’язань. Повне відхилення інвестиційної пропозиції зустрічається рідко, але буває, що їх відсилають на доопрацювання і коригування.
Стадії затвердження мають двійчастий характер щодо таких функцій:
Функція контролю якості. З огляду на те, що пропозиція задовольнила вимоги на попередніх етапах, немає сенсу відкидати її, хіба що з політичних міркувань. Тільки там, де попереднє планування інвестиційного процесу було невідповідним, стадія затвердження має велике значення у визначенні долі проекту.
Мотиваційна функція. Інвестиційний проект і особа, що його пропонує є нероздільними. Особа, що приймає рішення, одночасно і формує думку (судження) щодо пропозиції, і змушує себе і команду виконавців підпорядкувати свою діяльність її реалізації.
Інколи втрати, пов’язані з відхиленням капітальних проектів на основі мотивації керівників, набагато перевищують втрати, пов’язані з прийняттям проектів з мінімальною прибутковістю. Рівень відповідальності, ентузіазму і настрій команди керівників, що займається впровадженням проекту, є головними факторами, що визначають успіх або невдачу проектів з граничною економічною ефективністю.
3.1.5. Проектний контроль
Взявши на себе зобов’язання відносно певного проекту, фірма повинна регулярно і систематично оцінювати припущення та інші фактори, з урахуванням яких приймалося рішення, а також контролювати прогрес у розвитку проекту на всіх стадіях його реалізації. Коли зміни у припущеннях і запланованих грошових потоках є істотними, керівництво повинно прийняти рішення відносно того, які з них необхідно внести до певного інвестиційного проекту або у сам процес прийняття рішень.
Контроль на стадії реалізації проекту.
Затвердження запиту на фінансування на стадії прийняття рішення зумовлює лише загальну суму і графік капітальних витрат, але реальний контроль за витратами починається з розміщення замовлень. Останнє включає:
точне визначення вимог на основі графіків постачання та монтажу, строків виконання і випробувань;
встановлення переліку постачальників з метою визначення цін;
вибір найкращих цінових пропозицій.
Більшість проектів при сітьовому плануванні потребує визначення критичного шляху у графіках доставки і монтажу. Цей шлях характеризується як найдовший по сітці. Рис. 3.4 наочно це
Рис. 3.4. Критичний шлях
демонструє. На практиці визначення критичного шляху є досить часто дещо складнішою процедурою. Контроль здійснюється за допомогою аналізу витрат за бухгалтерськими записами. Звіт про реалізацію звичайно включає: суму реальних витрат; суму, яка повинна бути витрачена на звітну дату; перевищення витрат над запланованими; недовитрату коштів порівняно з плановими показниками; оцінку суми коштів, яка необхідна для завершення проекту. Для фірм вважається прийнятним допущення перевитрат по проекту до 10 % і лише після перевищення цієї цифри робиться запит щодо виділення додаткових коштів. За статистикою, 81 % фірм схильні до перегляду проектів, якщо витрати перевищують планові на 10 і більше відсотків.