
- •3.1. Процес інвестування капіталу
- •3.1.1. Інвестиційні можливості
- •3.1.2. Стратегічні міркування
- •3.1.4. Затвердження
- •3.1.5. Проектний контроль
- •3.1.6. Постаудит
- •3.2. Оцінка грошових потоків за проектом
- •Типи грошових потоків
- •3.2.1. Відмінність між балансовим прибутком і грошовим потоком
- •Відмінності між грошовим потоком і балансовим прибутком
- •3.2.2. Визначення грошових потоків з неопрацьованих первинних даних
- •3.2.3. Визначення грошових потоків на основі прогнозних фінансових звітів
- •3.2.4. Змінні грошові потоки
- •3.2.5. Віднесення грошових потоків до інвестиційного проекту
- •3.2.6. Врахування матеріальних і нематеріальних грошових потоків
- •3.3. Методи оцінки реальних інвестиційних проектів
- •3.3.1. Чиста теперішня вартість
- •3.3.2. Внутрішня норма дохідності
- •3.3.3. Індекс прибутковості
- •3.3.4. Період окупності
- •3.3.5. Дисконтований період окупності
- •3.3.6. Дохідність залученого капіталу
- •Показники roce і eps
- •3.4. Вартість капіталу
- •3.4.1. Визначення вартості капіталу
- •3.4.2. Індивідуальна вартість джерел капіталу
- •3.4.3. Гіринг і вартість капіталу
- •Приклад, що наводиться нижче, ілюструє більшість з положень, що згадувалися при оцінці вартості капіталу.
- •3.4.4. Вартість власного капіталу
- •Аналіз показників гірингу компаній у великобританії, що котируються у категорії «промисловість»
- •3.4.5. Вартість облігаційної позики
- •3.4.6. Вартість капіталу та інфляція
- •Видалення поправки на інфляцію з вартості капіталу.
- •Оцінка очікуваної інфляції на майбутній період.
- •Підхід нетто-інфляція.
- •Оцінка дисконтованих грошових потоків
- •Підхід брутто-інфляція.
- •3.5. Фінансове планування інвестицій
- •3.5.1. Звіт про прибутки та збитки
- •3.5.2. Баланс
- •1 Квітня 1999 року.
- •3 Квітня 1999 року.
- •10 Квітня 1999 року.
- •30 Квітня 1999 року.
- •Баланс підприємства «а»
- •Баланс підприємства «б»
- •Баланс підприємства «в»
- •3.5.3. План грошових потоків
- •Звіт про прибутки та збитки
- •Звіт про рух грошових коштів
- •3.5.4. Формування звітних фінансових документів
- •Приклад 1
- •Приклад 2
- •Звіт про рух грошових коштів
- •Теми рефератів та питання для дискусій
- •3.7. Основна термінологія
- •3 .8. Література
3.4.3. Гіринг і вартість капіталу
Раніше тут розглядався б метод розрахунку вартості індивідуальних джерел капіталу, таких як новий акціонерний капітал і позичка. Ключове припущення, що стоїть за цими розрахунками, полягає в тому, що співвідношення «борг — власний капітал» як перед, так і після залучення коштів, є помірковано оптимальним. Під терміном «помірковано оптимальний» мається на увазі, що зміна у співвідношенні «борг — власний капітал» не призведе сама по собі до значної зміни показника середньозваженої вартості капіталу. Якщо зміна співвідношення «борг — власний капітал» впливає на середньозважену вартість капіталу, вартість кожного з джерел коштів не може розраховуватись незалежно. Наприклад, збільшення заборгованості може призвести до зростання вартості існуючого власного капіталу. Дослідження стосовно впливу гірингу на вартість власного капіталу показує, що на широкому проміжку значень гірингу питома вага боргу має відносно невеликий вплив на вартість капіталу.
Як показано на рис. 3.9, графік лінії вартості капіталу має форму блюдця стосовно гірингу. До тих пір, поки існуюче значення показника гірингу підприємства перебуває у межах пласкої частини «блюдця», так само, як і новий коефіцієнт гірингу, наведені вище розрахунки є дійсними. Але якщо коефіцієнт гірингу до або після залучення коштів перебуває поза межами пласкої частини «блюдця», зміна гірингу може суттєво вплинути на середньозважену вартість коштів. Цей факт необхідно враховувати при розрахунку середньозваженої вартості капіталу після залучення нових коштів. Вплив гірингу на вартість капіталу можна продемонструвати на наведеному нижче прикладі.
Рис. 3.9. Вплив гірингу на вартість капіталу
Припустимо, що співвідношення «борг — власний капітал» незначним чином впливає на середню вартість капіталу, якщо борг становить від 30 до 60 % від загальних обсягів фінансування. Розрахунок середньої вартості капіталу для різних рівнів показника гірингу мав би такий вигляд:
% боргу у загальному фінансуванні |
Середньозважена вартість капіталу, % |
0 |
20 |
10 |
15 |
30 |
12 |
50 |
12 |
70 |
14 |
90 |
30 |
Діапазон від 30 до 60 % називається оптимальним діапазоном гірингу. Фінансовий менеджер може вільно діяти у межах цього діапазону, не зачіпаючи суттєво вартість капіталу. Проблема полягає не в тому, щоб визначити співвідношення власного і залученого капіталу, а в тому, щоб уникнути неоптимальних співвідношень на кінцях діапазону значень показника гірингу. Емпірична підтримка цього твердження наведена у табл. 3.4, де показано значення балансового показника гірингу для ряду англійських компаній у різних галузях промисловості. Варто зазначити, що кожна галузь не орієнтується на якийсь специфічний коефіцієнт гірингу. Значення цього коефіцієнта розсіяні на широкому проміжку у кожній з галузей промисловості, хоча спостерігається ледь помітна тенденція концентрації навколо середньої величини. На основі цих даних можна дійти висновку, що на широкому діапазоні значень гірингу значення співвідношення боргу у структурі капіталу компанії справляє незначний ефект на вартість капіталу компанії.