5. Урбанізація.

а) Цей фактор відтворення населення веде до зменшення народжуваності. Негативний вплив відбувається через більшу зайнятість жінок у суспільному секторі виробництва, вищий культурно-освітній рівень міського населення та інші чинники. Останнім часом додається ще й гірша екологічна ситуація.

б) Смертність в містах є нижчою як через вищий рівень медичного обслуговування, так і кращу вікову структуру населення (постійний міграційний приток молоді, що в багатьох країнах робить середній вік міського населення меншим за відповідний показник сільського).

в) Міста надзвичайно привабливі для населення за рахунок кращих можливостей задоволення культурно-побутових потреб, широкого вибору місць прикладання праці або отримання освіти, наявності більшого масиву вільного часу тощо.

Серйозною проблемою є те, що із сільської місцевості в міста частіше мігрують особи з більш високим рівнем освіти та кваліфікації, кращим станом здоров’я. Внаслідок цього відбувається «вимивання» цінних генів із сільської популяції, зубожіння її генофонду. Але саме сільські популяції залишаються досі головним джерелом зростання народонаселення, натомість вони відтворюють потомство гіршої якості, ніж міські популяції. Сучасні міські популяції, де відбулося накопичення цінних генів, себе зараз відтворювати неспроможні, що веде до поступової втрати цих цінних генів.

6. Конфесійний фактор.

Це один з найвпливовіших факторів відтворення, адже кожна релігія має відповідні догмати по відношенню до поведінки людини, у тому числі по відношенню до сім’ї, виховання дітей. Взагалі слід визнати, що релігія є одним з найважливіших елементів диференціації людських культур⁶. Саме тому важливо знати кількість віруючих (їх частку від усього населення⁷).

Процес збільшення питомої ваги атеїстів в населенні і відповідного зменшення впливу церкви на громадське життя – це секуляризація (суспільства). Зворотній процес – клерикалізація. Прикладами клерикальних країн можна вважати Ватикан, Іран, Саудівську Аравію. Але навіть у секулярних (світських) державах існують впливові клерикальні політичні партії (в багатьох європейських країнах християнські демократи стабільно потрапляють до парламентів).

Таблиця 3.1.

Основні релігійні напрями (конфесії) в світі та географія їх поширення

Релігія	Кількість віруючих, млн. осіб	Головні райони і країни розповсюдження
Світові релігії
Християнство, у т.ч.:	1800
католицизм протестантизм православ’я	1000	Франція, Італія, Іспанія, Португалія, Австрія, ФРН, Бельгія, Ірландія, Польща, Литва, Україна, Чехія, Словаччина, Словенія, Хорватія, США, Канада, Філіппіни, практично всі країни Латинської Америки
	570	Великобританія, ФРН, Нідерланди, Швейцарія, країни Північної Європи, Латвія, Естонія, США, Австралія, Нова Зеландія, ПАР
	165	Росія, Україна, Бєларусь, Молдова, Грузія, Македонія, Болгарія, Румунія, Сербія і Чорногорія, Греція, Кіпр
Іслам	1000	Албанія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Росія, Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Азербайджан, країни Південно-Західної Азії, Західної і Східної Африки, Афганістан, Індія, Пакистан, Бангладеш, Індонезія, Малайзія
Буддизм і ламаїзм	450	Китай, Монголія, Японія, М’янма, Таїланд, В’єтнам, Камбоджа, Лаос, Шрі Ланка, Росія
Місцеві релігії
Індуїзм	900	Індія, Непал, Шрі Ланка
Конфуціанство і даосизм	400	Китай
Синтоїзм	100	Японія
Іудаїзм	14	Ізраїль, США, Росія, Україна, деякі інші країни Європи
Джайнізм і сикхізм	15	Індія, Пакистан
Зороастризм	0,4	Західна Індія
Примітивні релігії
Тотемізм, фетишизм, анімізм, культ предків, магія та інше	150	Країни Тропічної Африки, індіанці Америки, аборигени Австралії, Океанії, окремі етноси Азії

а) Більшість релігійних систем підтримує високу народжуваність. Як відомо, католицизм забороняє розлучення і аборти, навіть користування протизаплідними засобами. Схожі установки має індуїзм, саме тому в Індії провалилася державна демографічна програма. Але, напевно, найсильніший вплив на збільшення народжуваності спричиняє іслам, за канонами якого чоловік може мати 4 дружини, та й авторитет його у суспільстві залежить від кількості дітей.

Єдина із світових релігій, яка не пов’язує майбутнє людини з її демографічною поведінкою в цьому світі (в цьому житті), – це буддизм. Відомі навіть випадки його негативного впливу на народжуваність в Монголії, Непалі, тибетській частині Китаю через те, що значна кількість чоловіків ставала монахами. Такі регіональні релігії як конфуціанство, даосизм, синтоїзм об’єктивно полегшили демографічний перехід в Японії та Китаї.

б) Вплив конфесійного фактору на смертність не такий відчутний. Але зазначимо, що всі релігійні системи не вітають нанесення шкоди своєму здоров’ю та категорично забороняють суїцид (у християн самогубців навіть не дозволяють ховати на звичайних кладовищах).

в) За конфесійними ознаками завжди існували великі міграційні рухи населення. Наприклад, коли припинила існування одна з найбільших колоній світу – британська Індія, а на її території утворилися Пакистан, Індія, Бангладеш і Шрі Ланка, то мільйони мусульман переселялися до Пакистану і Бангладеш, а в зворотному напрямку рухалися індуїсти та буддисти. В результаті утворилися практично одноконфесійні країни. Лише на території індійського штату Джамму і Кашмір залишився осередок напруги в релігійних стосунках мусульман, індуїстів та сикхів, що призвів до громадянської війни і подальшої окупації Пакистаном частини території Індії під гаслами захисту ісламу.

Власне ж територіальні аспекти релігійної (конфесійної) структури населення у генералізованому вигляді відображені у таблиці 3.1⁸.