
- •Тема 3. Фактори відтворення населення.
- •1. Матеріальні умови життя.
- •2. Зайнятість.
- •3. Культура.
- •4. Соціальні потрясіння.
- •5. Урбанізація.
- •6. Конфесійний фактор.
- •Основні релігійні напрями (конфесії) в світі та географія їх поширення
- •7. Етнічний фактор.
- •8. Психологічний фактор («мода»).
- •9. Демографічна політика.
- •Висновки:
С.І. Сюткін. Географія населення
Тема 3. Фактори відтворення населення.
Фактор – це умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу (у тому числі й відтворення населення), яка визначає його характер або головну рису.
Розглядаючи фактори, що впливають на зміни територіальних сукупностей людей в часі і просторі, необхідно диференціювати їхній вплив на: а) народжуваність; б) смертність; в) міграційну активність населення. З достатньою долею умовності можна виділити 9 факторів такого впливу, 8 з них можна вважати натуральними (внутрішньо властивими) та 1 – штучним (зовнішнім).
1. Матеріальні умови життя.
Цей фактор можна вважати найвпливовішим. Диференціюємо його вплив за трьома вищевказаними складовими.
а) Поліпшення матеріальних умов життя, здавалося б, повинно виключно позитивно впливати на народжуваність. Але реалії сучасного життя такі, що витрати на утримання дітей ростуть в 1,5 рази швидше, ніж доходи населення. Особливо швидко зростають витрати на освіту. Тому обов’язково треба співвідносити рівні матеріального забезпечення і соціально-культурного розвитку. Якщо темпи зростання матеріальних умов життя випереджають темпи зростання культурно-освітнього рівня населення, тоді дійсно можна побачити значне збільшення народжуваності (особливо в ісламських країнах, коли статус людини в суспільстві часто визначається саме кількістю дітей).
В країнах з вищими темпами соціально-культурного розвитку аналізований фактор призводить до зменшення народжуваності (адже в освіченої людини велике коло несімейних інтересів, які віднімають багато часу і матеріальних ресурсів).
б) Смертність при поліпшенні матеріальних умов життя безумовно й однозначно зменшується, адже населення отримує доступ до якісного і здорового харчування, кваліфікованого медичного обслуговування і дорогих медпрепаратів, нарешті змістовніше й якісніше відпочиває, тому фізично й емоційно краще відновлюється. Ось чому в Японії середня1 тривалість життя перевищує 82 роки, у Швеції, Швейцарії, Ісландії становить близько 80 років, а в Сьєрра-Леоне – лише 39 років (найменший показник у світі)2.
в) Вирішальним цей фактор є і для міграцій. Території і країни з високим рівнем життя завжди мають активне сальдо міграцій. Хоча при цьому внаслідок ефекту порівняння італійці, наприклад, намагаються потрапити до Швейцарії, США або ФРН, в той час як сама Італія є мрією для ефіопів, лівійців, ліванців та інших представників країн «третього світу» або «гарячих точок» політичної карти світу.
Масштаби тільки трудових міграцій за цією ознакою досить значні: наприклад, в ФРН зараз працює більше 3 млн. турків, 1 млн. курдів, близько 1 млн. південних слов’ян (сербів, хорватів, македонців) тощо. В зв’язку з цим навіть виник термін «гастарбайтер»3.
2. Зайнятість.
Цей фактор тісно пов’язаний із першим, оскільки працююча людина, як правило, має кращі умови життя у порівнянні з безробітними.
а) Названий фактор дуже негативно впливає на народжуваність, особливо через зайнятість жінок у суспільному виробництві. Дуже важко бути одночасно висококласним фахівцем і багатодітною матір’ю. Дитячі садки та інші освітні й розважальні заклади знімають проблему лише частково і більше допомагають якраз малодітним сім’ям.
Відчувається і так званий «динамічний вплив» безробіття в часи економічних криз і депресій: відкладання появи дітей в молодих сім’ях «на потім» через непевність найближчого майбутнього та низький життєвий рівень.
Зайнятість може впливати на народжуваність і через структуру робочих місць – адже є професії з негативним впливом на спадковість, ризиком аварійних ситуацій на виробництві, поширенням низки професійних захворювань тощо. Наприклад, космонавтам, офіцерам атомних підводних човнів пропонується заводити дітей ще до початку професійної діяльності.
б) Смертність суттєво зростає у періоди підвищення безробіття в зв’язку з погіршенням умов проживання, харчування, можливостей відпочинку і лікування. Збільшується й кількість випадків суїциду (самогубств). Знову ж таки, слід враховувати структуру зайнятості: смертність серед шахтарів, водіїв, залізничників, працівників металургії або хімічної промисловості завжди є вищою, ніж серед представників інших професій.
в) Фактор зайнятості прямо і дуже сильно впливає на масштаби і напрямки міграції, адже головним рушієм останньої в переважній більшості випадків є пошук адекватно оплачуваної роботи. Зокрема за даними центру «Демократичні ініціативи» близько 5 млн. українських заробітчан знаходиться зараз за кордоном4 (за іншими неофіційними даними – навіть 7 млн.).