Основні прийоми, використовувані в роботі гештальт-груп

1. Розширення усвідомлення. Припускає краще розуміння людиною того, що відбувається в ній і навколо неї. Для цього учасники групи звичайно розділяються на пари і описують стан своєї свідомості партнеру під час спілкування з ним. (С403)

2. Інтеграція протилежностей. Розуміння і визнання того факту, що в кожній людині поєднуються різноманітні, доповнюючі один одного індивідуальні якості позитивного і негативного характеру, такі, наприклад, як чесність — нечесність; принциповість — безпринципність і т.ін. Визначення домінуючої потреби залежить від уміння вступити в контакт із середовищем, яке дає можливість її задовольнити. Цей контакт вимагає уміння розмежувати середовище і власне «Я», а також окремі аспекти свого «Я», часто полярні відчуття і почуття. У людині йде боротьба суперечливих бажань і властивостей (наприклад, боязкості і сміливості, товариськості і замкнутості), тому важливо усвідомити протилежності, що спричиняють даний конфлікт. У геш-тальттерапії з цією метою використовують або інтрапсихічний експеримент, або прийом «двох стільців», коли одна і та ж людина уявляє себе то в ролі нападаючого, перебуваючи на одному стільці, то в ролі того, що захищається, пересідаючи на інший стілець. Здійснюваний діалог дозволяє поступово інтегрувати контрастуючі частини свого «Я». Вправа, спрямована на розширення усвідомлення в зовнішню (а), внутрішню (б) і середню (в) зонах, виконується в парі. Кожен член пари по черзі говорить протягом 2—3 мін.

а) «Зараз я усвідомлюю, що...» — і перераховує відчуття із зовнішнього світу (якщо з'являється інтерпретація, партнер дає зворотний зв'язок). Далі інший член пари виконує те ж завдання.

б) «Зараз я усвідомлюю, що...» — перераховує внутрішні відчуття. Потім те ж виконує інший член пари.

в) «Зараз я усвідомлюю...» — і говорить про інтерес до чогось, тривогу, припущення, своїх думках, фантазіях і стосунках. Далі те ж завдання виконує інший член пари.

г) «Зараз я усвідомлюю...» — говорить про те, куди веде його свідомість, тобто те, що приходить в голову. Потім те ж саме робить партнер.

д) «Зараз я усвідомлюю...»— говорить про свого партнера, орієнтуючись на зовнішню і середню зони усвідомлення.

Обговорення всіх частин вправи від (а) до (д) проводиться спочатку в парі, а потім в групі.

3. Посилення уваги до почуттів. Посилення уваги до почуттів допомагає учасникам більш глибоко усвідомити і зрозуміти власні переживання. Людина схильна уникати (С404) неприємних почуттів. Щоб допомогти клієнту пережити їх, використовують перебільшення, «розкриття» негативних переживань через уявлення події, що драматизується. Для цього можна використовувати рольову гру, малюнок або танець, полегшуючі вияв почуття незвичайним способом, а це відкриває можливість для глибшого вивчення свого внутрішнього світу.

4. Робота із мріями, фантазіями, снами. Робота із мріями представляє можливість| краще цінувати себе як особистість. Мрії, фантазії, сни — це спонтанна продукція, фрагменти «Я», які при звичайній розповіді можуть пригнічуватися. Мрія, сон або фантазія в гештальттерапії переносяться відразу, наприклад, проханням розповісти про них зараз, пропозицією щось уявити і описати. Психолог нічого не інтерпретує, клієнт сам досліджує мрію (фантазію, сон) з метою ідентифікації із своєю особистістю, опрацьовуючи її всю або одиничний фрагмент. Робота з фантазією включає мінімум два компоненти: 1) перенесення фантазії на реальний грунт; 2) ідентифікацію фантазії із своєю особистістю.

5. Прийняття відповідальності. Вправи, спрямовані на прийняття відповідальності на себе, допомагають членам групи знайти упевненість, повірити в себе і свої можливості. Неприйняття відповідальності на себе, що призводить частенько до неврозу, Ф. Перлз називав «дірками в особистості». Для допомоги клієнту в усвідомленні власної відповідальності психолог не підтримує його скарги і нарікання на долю, фруструючи його таким чином ще більше і готуючи до прийняття відповідальності за свої дії.

«Три фрази». Вправа використовується з метою тренування уміння прийняти на себе відповідальність.

Працюючи в парах, учасники вимовляють по черзі по три фрази, дивлячись в очі партнеру і починаючи з певних слів, а потім змінюють фразу, замінюючи перші слова заданими, але зберігаючи її закінчення. Кожну частину вправи необхідно виконати без зворотного зв'язку, по черзі, міняючись ролями. Обговорення проводиться в парі, а потім, після закінчення всіх частин вправи, — в групі.

Частина 1. Початок фраз: «Я повинен...» продовжити, додавши закінчення. Замінити початок фрази «Я повинен...» на «Я вважаю за краще...» (а закінченні фраз залишити колишніми).

Частина 2. Початок фраз: «Я не можу...». Заміна — «Я не хочу...». (С405)

Частина 3. Початок фраз; «Мені треба...». Заміна — «Я хочу...».

Частина 4. Початок фраз: «Я боюся, що...». Заміна — «Я хотів би... ».

Подоланню психологічного внутрішнього опору саморозкриттю сприяють прийоми типу релаксації, а також спеціальний прийом, званий усвідомленням фантомів. Під фантомами маються на увазі психологічні уявлення і бар'єри, що заважають людині поводитися розкуто. Опір приховує дійсні почуття, яких клієнт уникає, тому психолог прагне звернути увагу клієнта на його опір. Наприклад, запитавши: «Чи чуєш ти зараз свій голос?» і з'ясовувавши, які почуття стоять за цим.

Робота в гештальттрупах є ефективним методом корекції для надмірно нормативних, соціально скутих, стриманих, тривожних клієнтів, обмежене функціонування яких пов'язане з наявністю «внутрішніх блоків» Такі люди звичайно отримують мало задоволення від життя.

Гештальттерапія з успіхом застосовується при роботі з клієнтами, що мають психосоматичні розлади (включаючи мігрень, виразковий коліт, спазми шиї і спини), з подружніми парами, з клієнтами, що мають труднощі у взаємодії з авторитетними фігурами і широким спектром інтрапсихічних конфліктів.