- •1. Історія становлення експериментальної психології
- •2. Етапи становлення експериментального методу в психології
- •3. Розвиток експериментального дослідження психіки у вітчизняній і зарубіжній психології
- •4. Предмет і завдання експериментальної психології
- •5. Експериментальний метод у психології на сучасному етапі
- •6. Етичні принципи проведення психологічних досліджень
- •Лекція 2. Загальні питання методологічного забезпечення психологічних досліджень
- •1. Загальне уявлення про методологію науки
- •2. Наукове дослідження
- •3. Етапи наукового дослідження
- •4. Теорія в науковому дослідженні
- •5. Класифікація методів психологічного дослідження
- •6. Класифікація методів психологічних досліджень на сучасному етапі
- •Лекція 3. Метод спостереження
- •1. Характеристика спостереження як методу психологічного дослідження
- •2. Загальне уявлення про метод спостереження
- •3. Види спостереження
- •4. Інтроспекція - специфічний метод психології
- •Лекція 4-5. Експеримент як метод психологічного дослідження
- •1. Загальна характеристика психологічного експерименту
- •2. Види психологічного експерименту
- •3. Структура психологічного експерименту
- •4. Принципи експериментального дослідження психіки
- •5. Переваги та проблеми експериментального дослідження психіки
- •Лекція 6. Змінні у структурі психологічного експерименту
- •Зв’язок рівнів психічної регуляції і засобів їх емпіричного опису (за в. Дружиніним)
- •Варіанти статистичного рішення
- •Лекція 8. Етапи експериментального дослідження психіки
- •Лекція 9. Планування експерименту
- •Типи експериментальних планів за шкалою (способом) представлення незалежної змінної
- •Особливості планів за способом представлення незалежних змінних
- •Типи експериментальних планів за критерієм кількості груп та умов проведення
- •Внутрішньогрупових планів
- •Види планів
- •Лекція 10. Факторний експеримент
- •Категоризація факторних планів
- •Визначення експериментальних умов у двофакторному експериментальному плані (факторний план 2x2)
- •(Факторний план 2x3)
- •Рандомізований факторний план 22
- •Гіпотетичний експеримент: функціональний стан і параметри оточення при проведенні експерименту
- •Показники залежної змінної у гіпотетичному експерименті (за операційним параметром «кількість правильно
- •Основні ефекти і взаємодія
- •Варіанти взаємозв’язку змінних у факторному експерименті
- •Переваги і недоліки факторних експериментальних планів
- •Лекція 11. Доекспериментальні, квазіекспериментальні плани та плани істиних експериментів в психології
- •Типи експериментальних планів за критерієм істинності експерименту
- •Характерні ознаки планів
- •Доекспериментальні плани.
- •Квазіекспериментальні плани
- •Плани істинних експериментів
- •Лекція 12. Неекспериментальні емпіричні дослідження
- •Класифікація видів психологічного спостереження
- •Підходи до розуміння біографічного методу
- •Процедура вчування (за і.П.Манохою)
- •Процедура каузометричного дослідження
- •Види дослідницького матеріалу (продуктів діяльності)
- •Види архівних досліджень
- •Правила формулювання питань у бесіді, інтервю та анкеті
- •Види питань за структурою потенційної відповіді
- •Основні характеристики стандартизованих діагностичних методів
- •Лекція 13-15. Психологічне тестування
- •1. Загальна характеристика психологічного тестування
- •2. Виникнення та розвиток методу тестування
- •3. Класифікація психологічних тестів
- •4. Стандартизація, надійність та валідність тесту
- •5. Вимоги до розробки, перевірки та адаптації тестових методик
Лекція 4-5. Експеримент як метод психологічного дослідження
1. Загальна характеристика психологічного експерименту.
2. Види психологічного експерименту.
3. Структура психологічного експерименту.
4. Принципи експериментального дослідження психіки.
5. Переваги та проблеми експериментального дослідження психіки.
1. Загальна характеристика психологічного експерименту
Експеримент є одним з основних методів наукового дослідження. У загальнонауковому плані експеримент визначається як особливий метод дослідження, спрямований на перевірку наукових і прикладних гіпотез, що вимагає суворої логіки доказів і спирається на достовірні факти. В експерименті завжди створюється деяка штучна (експериментальна) ситуація, виділяються причини явищ, які вивчаються, строго контролюються і оцінюються наслідки дій цих причин, з'ясовувала зв'язки між явищами, які досліджуються.
Завдання психологічного експерименту полягає в тому, щоб зробити внутрішнє психічне явище доступним об’єктивному спостереженню. При цьому досліджуване явище має адекватно і однозначно виявлятися в зовнішній поведінці, що досягається за рахунок цілеспрямованого контролю умов її виникнення і протікання. С. Л. Рубінштейн писав: «Основне завдання психологічного експерименту полягає в тому, щоб зробити доступними для об’єктивного зовнішнього спостереження суттєві особливості внутрішнього психічного процесу. Для цього потрібно, варіюючи умови перебігу зовнішньої діяльності, знайти ситуацію, при якій зовнішнє протікання акта адекватно відображало б його внутрішній психічний зміст. Задача експериментального варіювання умов при психологічному експерименті полягає насамперед у тому, щоб виявити правильність однієї-єдиної психологічної інтерпретації дії або вчинку, виключивши можливість всіх інших».
В. В. Нікандров вказує, що досягнення головної мети експерименту – гранично можливої однозначності в розумінні зв'язків між явищами внутрішнього психічного життя та їх зовнішніми проявами – досягається завдяки таким основним характеристикам експерименту:
1) ініціатива експериментатора в прояві психологічних фактів, які його цікавлять;
2) можливість варіювання умов виникнення і розвитку психічних явищ;
3) строгий контроль та фіксація умов і процесу їх перебігу;
4) ізоляція одних і акцентування інших факторів, які обумовлюють досліджувані феномени, яка дає можливість виявлення закономірностей їх існування;
5) можливість повторення умов експерименту для багаторазової перевірки одержуваних наукових даних та їх накопичення;
6) варіювання умов для кількісних оцінок закономірностей, які виявляються.
Таким чином, психологічний експеримент можна визначити як метод, при якому дослідник сам викликає явище, яке його цікавить і змінює умови їх перебігу з метою встановити причини виникнення цих явищ і закономірності їх розвитку. Крім того, одержувані наукові факти можуть неодноразово відтворюватися завдяки керованості і строгому контролю умов, що дає можливість їх перевірки, а також накопичення кількісних даних, на основі яких можна судити про типовість чи випадковості досліджуваних явищ.
