Розділ 5 Облік зобов’язань

Для контролю за використанням бюджетних коштів на органи державного казначейства покладені функції обліку зобов’язань, що бере на себе установа в процесі свої діяльності.

З метою забезпечення контролю за цільовим використанням коштів органи держказначейства здійснюють наступні контрольні функції:

• попередній контроль — на етапі реєстрації зобов’язань розпо­рядників коштів;

• поточний контроль — у процесі оплати рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.

Такий контроль забезпечується через реєстрацію зобов’язань в органах держказначейства.

Основний нормативний документ, яким врегульовується конт­роль за зобов’язаннями бюджетних установ є «Порядок обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах державного каз­начейства України», затверджений наказом ДКУ від 09.08.2004 р. № 136.

Порядок № 136 виокремлює бюджетні фінансові зобов’язання та не бюджетні зобов’язання.

Бюджетне фінансове зобов’язання — це зобов’язання розпоряд­ника або одержувача бюджетних коштів сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замов­лення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснен­ня інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, тобто, кредиторська заборгованість та/або попередня оплата, яка передба­чена законодавством.

Небюджетне зобов’язання — будь-яке зобов’язання за кошти державного та/або місцевого бюджету, узяте розпорядниками або одержувачами бюджетних коштів без відповідних бюджетних асиг­нувань або ж з перевищенням повноважень, установлених Бюджет­ним кодексом, законом «Про Державний бюджет» та рішенням про місцевий бюджет.

Розпорядники — бюджетні установи — мають право брати бюд­жетні зобов’язання по загальному та спеціальному фонду в межах бюджетних асигнувань. При цьому органи Державного казначейства реєструють та обліковують в бухгалтерському обліку виконання бюджетів усі зобов’язання (минулого і поточного бюджетних періо­дів) розпорядників бюджетних коштів, незалежно від планових при­значень, включаючи і ті, що перевищують бюджетні призначення.

Проте розпорядники коштів несуть відповідальність за взяття на облік зобов’язань понад кошторисні призначення та виникнення небюджетної заборгованості.

Погашення небюджетних фінансових зобов’язань не проводить­ся, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством (списання кредиторської заборгованості, заборгованості за рішенням суду тощо).

Для її уникнення розпорядники можуть на протязі року вносити зміни до кошторису у встановленому порядку для приведення його у відповідність з прийнятими зобов’язаннями.

Розпорядники бюджетних коштів для взяття на облік зобов’язань в Держказначействі, протягом 3 робочих днів з дати його виникнення, але не пізніше останнього робочого дня місяця подають до органу Держказначейства «Реєстр зобов’язань розпорядників (одержува­чів) бюджетних коштів» встановленої форми на паперових носіях (два примірники) та електронному носії, а також оригінали докумен­тів або їх копії, що підтверджують виникнення зобов’язання: догово­ри, рахунки-фактури, накладні, акти виконаних робіт.

При реєстрації зобов’язань за договорами на надання послуг реє­струється вся сума договору.

При взятті зобов’язань за окремими напрямками видатків (за­робітна плата, стипендія, нарахування на заробітну плату, службові відрядження тощо) сума зобов’язань в Реєстрі проставляється розпо­рядником коштів розрахунково в межах планових показників.

Після перевірки цих документів орган держказначейства повер­тає їх розпоряднику з відміткою «зареєстровано та взято на облік».

Відповідальність за взяті зобов’язання, їх зміст, правильність оформлення та достовірність інформації, включеної до Реєстрів, сво­єчасність реєстрації зобов’язань несуть розпорядники коштів.

При виникненні фінансових зобов’язань, тобто, необхідності про­вести проплату до держказначейства надаються «Реєстр фінансових зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів» на паперових (2 примірники) та електронних носіях, а також оригіна­ли документів чи їх копії, засвідчені в установленому порядку. Тер­мін їх надання — на протязі 3 днів з дати виникнення фінансових зобов’язань, але не пізніше останнього робочого дня місяця. Додаток13

Подаючи такий «Реєстр» разом з платіжним дорученням здійсню­ється оплата з реєстраційного рахунку за товари, роботи, послуги. Додаток 14

Органи держказначейства здійснюють платежі на підставі пла­тіжних доручень розпорядників коштів у разі наявності в обліку від­повідного зобов’язання та фінансового зобов’язання у межах залиш­ків на рахунках для обліку відкритих асигнувань.

При проведенні платежів казначейство проводить зменшення фінансових зобов’язань установи, тобто погашення кредиторської за­боргованості та одночасного зменшення суми асигнувань на ці цілі за кодами економічної класифікації.

По закінченні бюджетного періоду (31 грудня) розпорядники бюджетних коштів проводять інвентаризацію активів та зобов’язань і за даними обліку визначають суми небюджетних фінансових зобо­в’язань. Інформація про них подається в органи Держказначейства.

Примусове списання коштів загального фонду бюджету здій­снюється:

• у межах асигнувань на поточний рік, передбачених у затвер­дженому кошторисі, у планах використання бюджетних коштів отримувачів;

• за наявності на відповідних реєстраційних, спеціальних реє­страційних і інших рахунках коштів за відповідними КЕКВ.

Примусове списання коштів зі спеціальних реєстраційних рахун­ків у частині власних надходжень бюджетних установ та організацій здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку надходжень на відповідному спеціальному реєстраційному рахунку з подальшим віднесенням указаної суми на касові витрати в розрізі КЕКВ.

Примусове стягнення коштів з рахунків обліку коштів «Інші до­ходи спеціального фонду» (кошти, які мають цільове призначення і надходять на спеціальний реєстраційний рахунок установ з розбит­тям за кодами економічної класифікації витрат) здійснюється в по­рядку, визначеному для коштів загального фонду.

Кошти списуються за тими ж кодами економічної класифікації видатків, за якими б здійснювався платіж, якби оплата проводилася не примусово.

Після примусового стягнення коштів розпорядники і отримувачі бюджетних коштів повинні провести в своїх облікових регістрах по­гашення зобов’язань по загальному чи спеціальному фонду та внести зміни до кошторису по спеціальному фонду в частині власних над­ходжень.

Видатки на заробітну плату мають найбільшу питому вагу в кош­торисах і складають основну суму загальних видатків, а тому облік праці та її оплати в бюджетних установах є важливою ділянкою обліку.

Праця в бюджетних установах виступає як цілеспрямована діяль­ність людей по управлінню державою в цілому та місцевого самовря­дування, охороні громадського порядку, забезпечення незалежного судочинства та прокурорського нагляду тощо, а також надання нема­теріальних послуг в соціальній сфері для задоволення потреб членів суспільства.

На бюджетні установи, як і на всі юридичні особи, поширюєть­ся дія законів України «Про оплату праці», «Про відпустки», Кодекс законів про працю, інструкції Держкомстату (Міністерства статис­тики), накази та інструкції інших державних органів щодо праці, її оплати, нарахування внесків на соціальне страхування та до Пенсій­ного фонду.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов викону­ваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

В бюджетних установах фонд заробітної плати формується на основі тарифікаційного списку, штатного розпису та додаткових роз­рахунків. Виплати здійснюються в межах затвердженого фонду опла­ти праці. Додаток 15.16

Витрачання бюджетних коштів має бути раціональним і ефек­тивним, а тому правильна організація обліку заробітної плати має державне значення. Бухгалтерський облік заробітної плати повинен забезпечити:

— контроль за дотриманням видатків на оплату праці, що перед­бачається в кошторисі установи та штатному розписі;

— контроль за дотриманням встановленої чисельності праців­ників відповідно до затвердженого штатного розпису;

— контроль за використанням робочого часу;

— своєчасне і достовірне нарахування заробітної плати, оплати відпусток, соціальної допомоги;

— своєчасне складання податкової та статистичної звітності з праці;

— своєчасне і достовірне складання звітів до фондів соціально­го страхування та надання їх у встановлений термін;

— надання інформації працівникам щодо даних їх особових ра­хунків;

В Почапівській сільській раді оплата праці здійснюється за тарифними ставками.

Тарифна ставка — це розмір зарплати за одиницю часу, як прави­ло за годину чи місяць, а тому розрізняють годинні та місячні тарифи.

У нашій установі застосовуються місячні та­рифні ставки, які називають посадовими окладами.

Витрати на заробітну плату штатного та нештатного складу відоб­ражаються по коду КЕКВ 2111 «Заробітна плата».

Для узагальнення інформації про розрахунки з працівниками по заробітній плат призначений пасивний рахунок 661 «Розрахунки по оплаті платі».

По кредиту цього рахунку відображаються суми нарахованої за­робітної плати, допомоги по тимчасовій непрацездатності за перші 5 днів, премії, матеріальні допомоги за рахунок фонду оплати праці тощо.

По дебету цього рахунку відображаються утримання із зарплати, її виплата, а також сума зарплати, що не отримана в строк і віднесена на рахунок «Депоненти».

Аналітичний облік розрахунків по заробітній платі ведеться по кожній особі. Для цього в бухгалтерії при прийманні на роботу на кожного працівника відкривається картка-довідка ф. 417 (особовий рахунок). На лицьовій стороні вказуються всі дані про працівника: П.І.Б., посада, професія, розмір окладу, рік народження, пільги та інше. Щомісяця в картках записується сума нарахованої зарплати, утримань із неї, суми до видачі.

Нарахування зарплати здійснюється один раз на місяць і відобра­жається в обліку в останній день місяця.

Працівники бюджетних установ мають право на щорічну відпуст­ку відповідно до закону України «Про відпустки». Відпустка нада­ється на підставі наказу керівника.

Із зарплати працівників здійснюють такі утримання:

Обов’язкові, тобто, такі, що утримуються без згоди працівника:

• податок з доходів фізичних осіб;

• Єдиний соціальний внесок у розмірі 3.6% для працівників загального характеру і у розмірі 6.1% для держслужбовців;

Необов’язкові, тобто, такі, що утримуються тільки за згодою працівника (його заяви):

• профспілкові внески;

Податок з доходів фізичних осіб утримується за ставкою 15%.

Нарахування зарплати за місяць по кожній особі та утримання з заробітної плати узагальнюється в розрахунково-платіжній відомос­ті, в якій вказуються табельні номери, прізвища, ім’я та по-батькові працівників, сума нарахованої зарплати, утримань та сума до видачі. За цим документом видається зарплата за другу половину місяця.

На основі розрахунково-платіжної відомості складається меморі­альний ордер № 5. В установах, де складається декілька розрахунко­во-платіжних відомостей, крім того і на їх підставі складається «Зве­дення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій», яка одночасно є меморіальним ордером № 5. Додаток17

Записи в ньому систематизуються за кодами функціональної чи програмної класифікації установи, а по спеціальних коштах — ще і за видами спеціальних коштів.

Підсумок меморіального ордера № 5 заноситься в Головну книгу.