- •Природознавство Практична робота № 1
- •Особливості побудови навчального предмета «Природознавство».
- •Зміст та основні принципи побудови програм та підручників «Природознавство».
- •Структура програм та підручників «Природознавство» (т.Г.Гільберс, т.В.Сак) 1-2 класи. Основні вимоги до знань, умінь і навичок учнів на кінець навчального року.
- •Розробіть завдання до підручників «Природознавство». Практична робота №3
- •Роль щоденників у процесі організації систематичних спостережень учнів.
- •Особливості організації спостережень з учнями 1-2 класів.
- •Основні об’єкти спостережень у 3-4 класах.
- •Методика ведення класних календарів природи.
- •Як ускладнюються спостереження учнів у 3-4 класах?
- •Роль учителя в організації спостережень за природою учнів 1-2 класів.
- •Які пристосування і прилади використовують для ведення спостережень.
- •Організація географічного майданчика як основної бази спостережень.
- •Методика роботи з щоденниками спостережень. Виготовити зразок класичного календаря природи і праці.
- •Практична робота №4
- •Роль річного плану у підготовці учителя початкових класів до уроку природознавства.
- •Роль тематичного планування.
- •Урок – основна форма організації навчально-виховної роботи в сучасній школі.
- •Підготовка учителя до уроків природознавства.
- •Комплексний підхід до організації й методики уроку природознавства.
- •Вимоги до складання конспекту уроку з природознавства. Типи уроків.
- •Скласти розгорнутий конспект комбінованого уроку.
- •Хід уроку
- •III. Актуалізація опорних знань
- •IV. Повідомлення теми і завдань уроку
- •V. Первинне сприйняття та усвідомлення нового матеріалу
- •1. Розповідь підготовлених учнів з групи науковців з використанням наочності й карти про зону мішаних лісів.
- •2. Робота з контурною картою.
- •Розповідь підготовлених учнів з групи ботаніків про рослинний світ цієї зони.
- •4. Робота з підручником.
- •5. Розповідь підготовлених учнів з групи зоологів про тваринний світ .
- •6.Створення проблемної ситуації.
- •7. Робота в парах.
- •8. Розповідь підготовлених учнів з групи екологів.
- •9. Гра «Мікрофон».
- •10. Вправа «Прес»
- •Практична робота №5
- •Функції сучасного уроку.
- •Вимоги до уроку природознавства.
- •Методика добору завдань залежно від цілей уроку. Практична робота №6.
- •Підходи до класифікації методів навчання. Визначення методу навчання.
- •Прийоми. Зв’язок прийомів із навчальними методами.
- •Особливості словесних методів навчання.
- •Розповідь як метод навчання. Вимоги до розповіді.
- •Види бесід, їх використання під час уроку природознавства.
- •Розробити запитання для індивідуальної бесіди відповідно до теми уроку. Визначення запитань для фронтальної бесіди.
Роль учителя в організації спостережень за природою учнів 1-2 класів.
З раннього дитинства у повсякденному житті діти зустрічаються з багатьма явищами і предметами природи. Проте в них не розвинені увага і спостережливість, діти не розуміють значення природи в житті людини. Це призводить до зневажливого ставлення до природи, до неправильного розуміння предметів і явищ, а деякі об’єкти викликають навіть огиду. Отже, з перших днів перебування дітей у школі вчитель повинен допомагати дітям пізнавати
навколишнє середовище, навчати любити й оберігати природу, у доступній для розуміння дитини формі розкривати складну систему взаємозв’язку предметів і явищ, формувати матеріалістичний світогляд, атеїстичний погляд на природу, навчити розуміти красу природи, розвивати логічне мислення. Досягти мети можна тільки завдяки організації систематичних спостережень за предметами і явищами природи під керівництвом учителя.
К.Д. Ушинський зазначав, що основа розуміння суто людської мови полягає в правильному логічному мисленні, а правильна логіка мислення виникає з правильних і точних спостережень.
З перших днів занять у школі вчитель повинен організувати систематичні, цілеспрямовані спостереження за погодою, сезонними змінами в рослинному, тваринному світі та в праці людей. На спостереження не відводяться навчальні години, вчитель планує цю роботу щоденно.
Щодня в ті самі години на одному з уроків певний час відводиться на бесіду про спостереження, які учні проводять самостійно. Основні дані спостережень учні фіксують у щоденниках, а черговий занотовує в класний календар природи і праці людей. Самостійні спостереження учнів залишати без уваги і контролю вчителя не можна. Увага учнів початкових класів нестійка, і тому вони можуть забути про спостереження.
Які пристосування і прилади використовують для ведення спостережень.
У початкових класах учні починають користуватися деякими приладами, складнішим стає і характер обробки результатів спостережень. Разом з тим учні систематично ведуть спостереження за погодою. Вони відмічають стан неба, опади, температуру повітря і напрямок вітру. Для цього діти повинні навчатись користуватися компасом, флюгером.
Можна вимірювати опади опадоміром (за наявністю достатньої матеріальної бази школи), висоту снігового покрову визначають снігомірною рейкою, лінійкою. Такі дослідження з використанням приладів в 4 класі набувають конкретнішого характеру.
Організація географічного майданчика як основної бази спостережень.
За сучасними програмами шкільних предметів передбачається проведення практичних занять на географічних (комплексних ) майданчиках. Під час роботи на географічному майданчику насамперед поглиблюються знання програмного матеріалу, формується діалектико-матеріалістичний світогляд, розвитку спостережливості та аналітичного мислення учитель має можливість пов’язувати теоретичний матеріал з практикою, що
забезпечує ґрунтовність знань учнів.
На географічному майданчику проводяться систематичні спостереження за погодою у
своїй місцевості, висотою Сонця над горизонтом в різні пори року, тривалістю дня і ночі.
Організація шкільного географічного має велике практичне прикладне і
виховне значення.
Для географічного майданчика вибирається відкрита з усіх сторін ділянка без ям,
горбів і будівель із природними умовами ґрунту і трав'янистою рослинністю. Якщо
природного дернового покриву немає, то частину географічного майданчика, відведену
для обладнання шкільної метеорологічної станції, треба засіяти багаторічною травою.
Розміри географічного майданчика можуть бути різними, але найкращою є ділянка
25 х 25 м. На ній можна розмістити всі необхідні прилади і влаштувати «зелений клас» під
відкритим небом. Шкільний географічний майданчик необхідно обнести парканом із
штахетиків висотою 1 м. Одну сторону паркана треба пофарбувати через метр в різні
кольори (білий і зелений), щоб учні привчалися вимірювати віддаль на око і могли
визначити середню довжину свого кроку. На географічному майданчику доцільно зробити такі відділи: 1) агрометеорологічний; 2) астрономічний: 3) геоморфологічний; 4)математичний; 5) «зелений клас».