Природознавство Практична робота № 1

Тема: Аналіз діючих програм та підручників навчального предмета «Природознавство» в початковій школі.

Мета: опрацювати програми та підручники середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи, ознайомитися з основними принципами їх побудови.

Обладнання: Програми середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи, підручники «Природознавство» 1-4 класи, зошити з друкованою основою «Природознавство» 1-4 класи.

1. Особливості побудови навчального предмета «Природознавство».

Специфіка предмета “Природознавство” полягає в ознайомленні дитини з основами природничих знань. Власне наукові знання фундаментальних природничих предметів адаптовані в навчальний предмет “Природознавство” у формі, доступній для дітей молодшого шкільного віку. Предмет вивчення – природа – виступає як цілісний системний об’єкт, який визначає добір змісту, його розподіл і способи організації навчання. Окремі об’єкти природи: Земля як планета, ґрунт, рослини, тварини тощо також мають ознаки цілісних систем. Одиницями наукових природничих знань у початкових класах є факти, уявлення, поняття та системи понять. Окрім того, предмет “Природознавство” відрізняється від інших навчальних предметів способами засвоєння знань та їхнє застосуванням у процесі навчання.

Програма “Природознавство” розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти відповідно до спірально-концентричного принципу, який забезпечує неперервне розширення і поглиблення знань та повторне вивчення певних тем, з метою глибшого проникнення в сутність явищ та процесів відповідно до вікових особливостей дітей. Вона має інтегрований зміст, для якого характерне поєднання елементів біології та екології, географії, фізики, астрономії й хімії. У програмі закладена змістовна основа для широкої реалізації об’єктивних внутрішньопредметних та міжпредметних зв’язків усіх дисциплін початкової школи.

2. Зміст та основні принципи побудови програм та підручників «Природознавство».

Зміст програми навчального предмета «Природознавство» інтегрований, поєднує пропедевтику біології та екології, географії, фізики, астрономії, хімії.

Принципи побудови програм «Природознавство»:

• науковість;

• доступність;

• наступність;

• наочність;

• планетарний;

• екологічний;

• сезонність;

• тісний зв’язок із життям.

Програма середньої загальноосвітньої школи для учнів 1-4 класів враховує вік дітей, особливості їхнього сприймання, властивості пам’яті і мислення, передбачає реалізацію основних принципів навчання.

Матеріал «Природознавство» спрямований на формування готовності та інтересу дитини до навчання, вироблення певних розумових, трудових, морально-вольових умінь.

3. Структура програм та підручників «Природознавство» (т.Г.Гільберс, т.В.Сак) 1-2 класи. Основні вимоги до знань, умінь і навичок учнів на кінець навчального року.

Відповідно до Закону України “Про дошкільну освіту”, зміст програми для 1 класу сформований з урахуванням наступно-перспективних зв’язків між дошкільним навчанням й початковою ланкою загальноосвітньої школи.

У 1 класі навчальний предмет “Природознавство” представлений такими розділами: “Світ, у якому ти живеш”, “Багатства неживої природи”, “Багатства живої природи”, “Запитання до природи” та “Моя країна – Україна”. Програма з природознавства спрямована на розвиток у 6-річних дітей пізнавального інтересу до вивчення природи й навколишнього світу, усвідомлення місця людини в ньому. Дитина дізнається про різноманітність живої та неживої природи, рукотворного світу. Вона доходить висновку про значення природи для життя людини, ознайомлюється з правилами поведінки в природі, які закладають основи формування екологічної культури. У процесі спостережень за явищами й об’єктами навколишнього світу в дитини виникає безліч запитань. Основне завдання курсу – зацікавлювати дитину ставити запитання, шукати відповіді на них, висловлювати здогади, перевіряти їх за допомогою спостережень та дослідів, робити висновки. З цією метою у розділі “Запитання до природи” запропонована тематика міні-проектів для дослідження живої та неживої природи. Дидактичне завдання цього розділу – знайомство першокласників із методами пізнання природи – спостереженнями та дослідами. Ознайомлення з природою України передбачає останній розділ програми для 1 класу.

З метою розвитку спостережливості, пам’яті та самоорганізації учнів, програма для 2 класу побудована за фенологічним принципом. Регулярні спостереження за сезонними змінами в природі упродовж навчального року є одним із універсальних та гармонійних методів отримання первинних уявлень та понять про природу. Діти вчаться встановлювати взаємозв’язки між неживою та живою природою, визначають роль Сонця для природи й характер діяльності людей у різні пори року, досліджують властивості води, повітря.

У навчанні молодших школярів особливої уваги заслуговує реалізація індивідуального підходу, зокрема саморегуляції, когнітивного й мовленнєвого розвитку учнів. У разі засвоєння матеріалу учнем на початковому рівні навчальних досягнень, учитель може пропонувати навчально-пізнавальні завдання, що передбачають застосування таких умінь: назвати, розповісти, розпізнати, навести приклади, розрізнити. Учням, що опановують матеріал на середньому рівні краще працювати над виконанням завдань, що потребують опису, аналізу, порівняння, характеристики об’єктів, явищ природи. Учням із високим рівнем навчальних досягнень під силу будуть завдання, що полягають у поясненні, обґрунтуванні, класифікації, формулюванні висновків, застосуванні знань у нетиповій ситуації.

4. Структура програм та підручників «Природознавство» (Т.Г.Гільберс, Т.В.Сак ) 3 клас та інтегрованого курсу «Я і Україна» (Байбара Т., Бібік Н.) 4 клас. Основні вимоги до знань, умінь і навичок учнів на кінець навчального року.

«Природознавство» у 3 класі виконує пропедевтичну роль до вивчення біології,

географії, фізики, хімії, астрономії в середніх та старших класах загальноосвітньої школи. В основу вивчення предмета покладені такі методи, як спостереження, досліди, демонстрування натуральних об’єктів, які характерні для природничих дисциплін.

Головною метою природознавства у 3 класі є формування в учнів уявлення про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності. Вона досягається шляхом постановки й реалізації освітніх, розвивальних і виховних цілей.

Освітні цілі передбачають формування системи уявлень та понять про предмети і явища природи, взаємозв’язки й залежності між ними; предметних умінь на основі засвоєних природознавчих знань; умінь застосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота).

Розвивальні цілі спрямовані на розвиток розумових здібностей учнів, що відбувається через оволодіння уміння розумової діяльності: перцептивної ( сприймання), мислительної (логічне і творче мислення), імажинативної (уява), мнемічної (пам’ять), мовленнєвої.

Виховні цілі пов’язані з вихованням особистісних якостей кожного школяра, його екологічної культури, поведінки, адекватної моральним, етичним, естетичним нормам і загальнолюдським цінностям у ставленні до навколишнього світу, прагнення охороняти і примножувати природу рідного краю.

Програму побудовано за змістовими лініями, які визначені Державним стандартом початкової загальної освіти. Вони є програмовими розділами: в 3 класі – «Земля – планета Сонячної системи», «Вода», «Повітря», «Гірські породи», «Ґрунти», «Рослини, тварини та середовище їхнього проживання».

Інтегрований курс «Я і Україна» у 4 класі – це навчальний предмет, провідним компонентом якого є система природознавчих знань. Вони визначають всі інші компоненту змісту, зокрема, сукупність предметних і загально навчальних умінь.

Програмовими темами в 4 класі є «Планета Земля», «Наша Батьківщина – Україна», «Рідний край».

Програма має екологічну спрямованість.

Спеціальними методами пізнання природи (дослід, практична робота, спостереження) та вміння користуватися приладами учні оволодівають не в окремих темах, а в процесі вивчення відповідного змісту всього курсу.

Структурні елементи підручника:

• текст: основний, додатковий, пояснювальний;

• позатекстові компоненти: апарат організації засвоєння, ілюстрації, апарат орієнтування.

За допомогою позатекстових компонентів учні можуть краще засвоїти зміст, швидко зорієнтуватися і знайти відповідний текст, зображення об’єкта, основні поняття, запитання.

Програма передбачає формування в молодших школярів загальнонавчальних умінь і навичок, універсальних способів діяльності та ключових компетентностей. Пріоритетними для навчального предмета “Природознавство” є: висування гіпотези про об’єкти та явища природи на основі власного досвіду та сформованих уявлень або вивчених закономірностей; вибір умов проведення спостереження або дослідів, при яких змінюється лише одна величина, а всі інші залишаються постійними; використання приладів для вимірювання довжини, температури, маси і часу; вивчення явищ природи за допомогою моделювання, опису природних об’єктів і порівняння їх за визначеними ознаками; виконання правил безпеки при проведенні практичних робіт; пошук необхідної інформації у довідкових виданнях (у тому числі на електронних носіях, у мережі Інтернет); використання додаткових джерел інформації при вирішенні навчальних завдань; робота з текстами природничо-наукового характеру.

Важливим є вміння учнів підготувати коротке повідомлення з використанням природничо-наукової лексики та ілюстративного матеріалу (у тому числі комп’ютерної презентації на підтримку усного виступу); коректне ведення навчального діалогу при роботі у малій групі співпраці, висловлювання власної думки щодо виступів товаришів, прочитаного або почутого на уроці, презентація досліджень і спостережень у групі та індивідуально.

Визначаючи способи дії, керуємося такими критеріями: спосіб дії “розуміти” включає вимоги, які націлені, головним чином, на засвоєння і відтворення змісту предмета; спосіб дії – “уміти” включає вимоги до формування загальних для всіх природничих наук, прийомів дослідницької діяльності (опис спостережень і дослідів, порівняння природних об’єктів, використання вимірювальних приладів тощо), комунікативних умінь (робота з природничо-науковими текстами, підготовка усних повідомлень), а також умінь, які пов’язані зі змістом курсу і засвоюються на продуктивному рівні.

Керуючись тим, що складовими навчально-пізнавальної діяльності є загальнонавчальні й предметні уміння, навички, при вивченні предмета “Природознавство” звертаємося до переліку усталених умінь (учень називає…, наводить приклади…, розпізнає…, визначає…, спостерігає та описує…, порівнює…, пояснює…, робить висновки… тощо).