- •Частина і. Базові визначення, параметри та характеристики електронних систем
- •Електричні інформаційні сигнали та типові системи їх обробки
- •Частина іі. Активні компоненти електронних систем
- •Електронно-дірковий перехід - базова напівпровідникова структура твердотілих компонентів
- •Напівпровідникові діоди та їх використання
- •Біполярні транзистори
- •Польові транзистори
- •Інтегральні мікросхеми
- •Оптоелектронні напівпровідникові прилади
- •Частина ііі. Функціональні пристрої електронних систем
- •Електронні підсилювачі
- •Генератори незатухаючих електричних коливань та формувачі імпульсів
- •Вторинні джерела живлення
- •Передмова
- •1.2 Компоненти електронних систем
- •1.2.1 Класифікація
- •1.2.2 Пасивні компоненти
- •1.2.3 Активні компоненти – електронні прилади
- •1.3 Типові процеси обробки еіс
- •1.4 Аналіз електронних пристроїв за постійним струмом,
- •1.5 Відносні та логарифмічні коефіцієнти підсилення
- •1.6 Типові схемні елементи електронних систем
- •1.6.1 Класифікація
- •1.6.2 Подільники напруги
- •1.6.3 Генератори напруги та струму
- •1.6.4 Моделювання електронних пристроїв
- •1.6.5 Дослідження диференціюючих rc-схем
- •1.6.5.2 Амплітудно-частотна характеристика диференціюючих схем
- •6.6 Дослідження інтегруючих rc-схем
- •1.6.6.2 Амплітудно-частотна характеристика інтегруючих схем
- •1.7 Радіотехніка, електроніка та радіоелектроніка
- •1.8 Аналогові та цифрові системи
- •1.9 Нова філософія сучасної техніки
- •1.10 Початкові засади електроніки та схемотехніки
- •1.11 Поточний самоконтроль
- •1.11.1 Завдання для дослідження схем в ms
- •1.11.2 Контрольні запитання
- •Частина іі. Активні компоненти електронних систем Розділ 2. Електронно-дірковий перехід – базова напівпровідникова структура твердотілих компонентів
- •2.1 Класифікація речовин за провідністю
- •2.2 Дрейфовий та дифузійний струми власних напівпровідників
- •2.3 Домішкові напівпровідники
- •2.4 Визначення та класифікація електричних переходів
- •2.5 Електронно-дірковий перехід в стані рівноваги
- •2.6 Пряме та зворотне вмикання едп
- •2.7 Вольт-амперна характеристика ідеалізованого едп
- •2.8 Ємнісні властивості p-n переходу
- •2.9 Пробій p-n переходу
- •2.10 Перехід метал-напівпровідник
- •2.11 Особливості р-n переходів та їх використання для побудови компонентів електронних систем
- •2.12 Поточний самоконтроль
- •2.12.1 Тестові контрольні запитання.
- •Розділ 3. Напівпровідникові діоди та їх використання
- •3.1 Визначення, структура та класифікація
- •3.2 Вольт-амперна характеристика нд
- •3.3 Параметри нд
- •3.4 Електрична модель та частотні властивості нд
- •3.5 Основні види пробою нд
- •3.6 Основні типи діодів та електронні пристрої на їх основі
- •3.6.1 Випрямні діоди та випрямлячі
- •3.6.2 Високочастотні діоди
- •3.6.3 Імпульсні діоди та ключі
- •3.6.4 Напівпровідникові стабілітрони
- •3.6.5 Обмежувачі амплітуди
- •3.6.6 Варикапи та пристрої електронного регулювання частоти
- •3.8 Діоди Шотткі
- •3.8 Поточний самоконтроль
- •3.8.1 Завдання для моделювання та дослідження схем в ms
- •3.8.2 Контрольні запитання
- •Розділ 4. Біполярні транзистори
- •4.1 Структури, режими та схеми вмикання
- •4.2 Фізичні процеси в бт
- •4.3 Статичні характеристики бт
- •4.3.1 Статичні характеристики бт із се
- •4.3.2 Статичні характеристики бт із сб
- •4.4 Температурний дрейф характеристик бт
- •4.5 Підсилення потужності еіс за допомогою бт
- •4.6 Графоаналітичний метод аналізу та розрахунку
- •4.7 Динамічні властивості бт
- •4.8 Ключовий режим бт
- •4.9 Порівняльний аналіз трьох схем вмикання бт
- •4.10 Власні шуми та шумові параметри транзисторів
- •4.11 Температурний режим та пробій бт
- •4.12 Основні типи бт
- •4.13 Поточний самоконтроль
- •4.13.1 Завдання для моделювання та дослідження схем
- •4.13.2 Контрольні запитання
- •Розділ 5. Польові транзистори
- •5.1 Типи польових транзисторів
- •5.2 Польовий транзистор з керувальним p-n‑переходом
- •5.3 Підсилювач з автоматичним зміщенням на пт
- •5.4 Польові транзистори з ізольованими затворами
- •5.5 Ключовий режим мдн-транзисторів
- •5.6 Температурні залежності та шуми пт
- •5.7 Класифікація та особливості використання пт
- •5.8 Порівняння польових та біполярних транзисторів
- •5.9 Поточний самоконтроль
- •5.9.2 Контрольні запитання
- •Розділ 6. Інтегральні мікросхеми
- •6.1 Особливості імс як активних компонентів
- •6.2 Класифікація інтегральних мікросхем
- •6.3 Аналогові інтегральні мікросхеми
- •6.3.1 Основні типи аіс
- •6.3.2 Схеми стабілізації режиму а іс
- •6.3.3 Схеми зсуву рівнів напруг
- •6.4 Однокаскадні багатоцільові підсилювачі
- •6.5 Диференціальні підсилювачі
- •6.6 Операційні підсилювачі
- •6.6.1 Особливості оп
- •6.6.2 Інвертувальна схема вмикання оп
- •6.6.3 Неінвертувальна схема вмикання оп
- •6.6.4 Імпульсний режим оп
- •6.7 Поточний самоконтроль
- •6.7.1 Завдання для моделювання та дослідження схем в ms
- •6.7.2 Контрольні запитання
- •Розділ 7. Оптоелектронні напівпровідникові прилади
- •7.1 Особливості оптоелектроніки
- •7.2 Джерела оптичного випромінювання
- •7.2.1 Люмінесценція
- •7.2.2. Електролюмінесцентні індикатори
- •7.2.3 Випромінювальні діоди
- •7.3 Фотоелектричні напівпровідникові
- •7.3.1 Внутрішній фотоефект
- •7.3.2 Фоторезистори
- •7.3.3 Фотодіоди
- •7.3.4 Фототранзистори
- •7.4 Оптрони та оптоелектронні імс
- •7.5 Поточний самоконтроль
- •7.5.1 Завдання для моделювання та дослідження схем в ms
- •7.5.2 Контрольні запитання
- •Частина ііі. Функціональні пристрої електронних систем Розділ 8. Електронні підсилювачі
- •8.1 Визначення, структурні схеми
- •8.2 Основні характеристики та параметри еп
- •8.3 Підсилювачі з резистивно-ємнісним зв`язком
- •8.3.1 Особливості підсилювачів з резистивно-ємнісним зв`язком
- •8.2.2 Амплітудно-частотна та перехідна характеристики
- •8.3.3 Корекція лінійних та нелінійних спотворень
- •8.4 Зворотний зв`язок та його використання
- •8.4.1 Визначення та класифікація
- •8.4.2 Вплив зворотного зв`язку на основні параметри еп
- •8.4.3 Паразитні зворотні звязки в підсилювачах
- •8.5 Підсилювачі постійного струму
- •8.5.1 Визначення та класифікація
- •8.5.2 Підсилювачі постійного струму з безпосереднім зв`язком
- •8.5.3 Підсилювачі постійного струму
- •8.6 Вибірні (селективні) підсилювачі
- •8.6.1 Визначення та класифікація
- •8.6.2 Резонансні підсилювачі
- •8.6.3 Підсилювачі з частотно–залежним зворотним зв'язком
- •8.7 Підсилювачі потужності
- •8.7.1 Особливості побудови та класифікація
- •8.7.2 Безтрансформаторні підсилювачі потужності
- •8.8 Завдання для самоконтролю
- •8.8.1 Завдання для моделювання та дослідження схем в ms
- •8 .8.2 Контрольні запитання
- •Розділ 9. Генератори незатухачих електичних коливань та формувачі імпульсів
- •9.1 Визначення, умови самозбудження
- •9.2 Генератори гармонічних коливань
- •9.2.2 Низькочастотні rс –генератори
- •9.2.3 Стабілізація частоти коливань в автогенераторах
- •9.3 Автоколивальні мультивібратори
- •9.4 Загальмовані мультивібратори
- •9.5 Формувачі лінійно-змінної напруги
- •9.6 Завдання для самоконтролю
- •9.6.1 Завдання для моделювання та дослідження схем в ms
- •9.6.2 Контрольні запитання
- •Розділ 10. Вторинні джерела живлення електронних систем
- •10.1 Особливості енергетичної (силової) електроніки
- •10.2 Основні типи випрямлячів
- •10.3 Згладжувальні фільтри
- •10.3.1 Пасивні фільтри
- •10.3.2 Активні фільтри
- •10.4 Стабілізатори напруги
- •10.4.1 Параметричні стабілізатори напруги
- •10.4.2 Компенсаційні стабілізатори напруги
- •10.5 Завдання для самоконтролю
- •10.5.1 Завдання для моделювання та дослідження схем в ms
- •10.5.2 Контрольні запинтання
- •Список рекомендованої літератури
4.2 Фізичні процеси в бт
Д
ля
розуміння принципу дії БТ як керуючого
елемента необхідно скористатися аналізом
процесів у р-n
переході.
Розглянемо фізичні процеси, які пробігають
в БТ типу n-p-n
в активному режимі при його вмиканні
за схемою із СБ (рис. 4.3). Емітерний перехід
зміщений в прямому напрямі, а колекторний
– у
зворотному. Внаслідок процесу інжекції
з емітера в базу поступає великий потік
електронів.
Концентрація домішок у базі значно менша, ніж в емітері (емітерний перехід - несиметричний), а тому потоком основних носіїв заряду з бази в емітер можна знехтувати. У базі біля емітерного переходу накопичується велика кількість носіїв заряду (у даному випадку - електронів), біля колекторного переходу їх майже немає. Так формується великий градієнт концентрації неосновних носіїв у базовій ділянці. Внаслідок теплового руху в базі створюється дифузійний потік неосновних носіїв від емітерного переходу, де їх надлишок, до колекторного переходу і далі в колектор. Електричне поле об'ємного заряду колекторного переходу сприяє переміщенню (екстракції) електронів через цей перехід і вони попадають у прискорювальне поле зовнішнього джерела живлення.
Майже всі електрони, що інжектували в базу, досягають колектора. Це стає можливим тільки за умови досить малої товщини бази та невеликої концентрації дірок в ній. Лише незначна частина електронів рекомбінує в базі з дірками, що викликає струм бази ІВ. Цей струм є небажаним і навіть шкідливим.
Таким чином, в електричному колі колектора формується струм колектора IС, значення якого пропорційне емітерному струму ІE:
ІС`=IЕ
Коефіцієнт пропорційності називається коефіцієнтом передачі струму емітера. Якщо база досить тонка, втрата електронів внаслідок рекомбінації їх в базі мала, коефіцієнт передачі струму може досягати значення 0,99 і більше.
Згідно з першим законом Кірхгофа між струмами електродів БТ завжди справедливе співвідношення:
ІЕ=ІВ+ІС.
Отже, в електронних схемах з БТ вхідний інформаційний сигнал, будучи прямою напругою емітерного переходу, керує струмами емітера і колектора , а відтак - опором колекторного перехо- ду rС.
В електричному колі колектора проходить також власний зворотний струм колекторного переходу (некерований зворотний струм або початковий струм колектора), який має невелике значення (одиниці мікроампер). Його позначають через ІСВ0. Як і в НД зворотний струм колекторного переходу має три складові: струм екстракції (насичення) ІС0, термострум переходу ІСТ і струм поверхневої провідності
ІСП: ІСВ0=І0 + ІТ + ІП.
Повний струм колектора
І`С=ІЕ + ІСВ0.
Корисною складовою є лише керована складова ІС`=ІВ. Отже, колекторний перехід являє собою зміщений у зворотному напрямі ЕДП, струм якого керується потоком електронів, інжектованих через емітерний перехід. Звідси випливає головна властивість БТ як керуючого (активного) елемента: залежність вихідного (колекторного) струму від вхідної змінної величини (струму емітера або напруги на емітерному переході). Струм колектора зі зміною струму емітера змінюється з дуже малою інерцією. Це дозволяє використовувати БТ не тільки на низьких, але й на високих частотах.
Розглянемо особливості керування вихідним струмом при вмиканні БТ за схемою із СЕ. Вхідний сигнал керує відкритим емітерним переходом, як і в схемі СБ. Амплітуда ЕІС і в даному випадку визначає рівень струму емітера і, відповідно струм бази. При збільшенні струму емітера пропорційно збільшується струм бази. В схемі СЕ вхідним електродом є база, а тому прийнято оцінювати ступінь інжекції (струм емітера) через величину струму бази ІВ. Таким чином, оцінюючи величину струму бази, оцінюють зміни струму емітера і, відповідно, зміни вихідного струму – струму колектора. В схемі СЕ струм бази керує струмом колектора. Для оцінки цієї залежності використовують коефіцієнт - коефі- цієнт передачі струму бази. Його значення (>>1) і визначає підсилення струму в схемі із СЕ; так само, як і він є важливим параметром транзистора. Якщо збільшити від 0,95 до 0,99, то збільшиться від 19 до 99, тобто в п’ять разів. Ці коефіцієнти пов`язані співвідношеннями:
Кінцевим виразом є:
І`С = ІВ + ІСЕ0.
Струм ІСЕ0 називають початковим наскрізним струмом.
Носії заряду, які інжектували в базу, рухаються до колектора внаслідок дифузії. Це відбувається за умови, якщо концентрація домішок в базі, емітері та колекторі впродовж цих ділянок є сталою величиною, що характерно для сплавних транзисторів (бездрейфових).
Сучасні транзистори виготовляють із змінною концентрацією домішок у базі. У зв’язку з тим, що концентрація домішок бази біля емітера більша, ніж біля колектора, рух носіїв через базу відбувається як внаслідок дифузії, так і внаслідок дрейфу. Тому транзистори із змінною концентрацією домішок в базі називають дрейфовими. У таких транзисторах спільна дія сил дифузії та дрейфу суттєво скорочує тривалість переміщення носіїв через базу, завдяки чому зменшується рекомбінація (тобто струм бази), підвищуються частотні параметри і швидкодія БТ.
