3.8 Поточний самоконтроль

3.8.1 Завдання для моделювання та дослідження схем в ms

1. Сформуйте модель однопівперіодного випрямляча в середовищі MS (рис.3.2.). Розрахуйте та експериментально налаштуйте такий пристрій для створення на навантажені 1 кОм. постійної напруги 10 В з коефіцієнтом пульсації 0.1 при частоті вхідного сигналу f = 1 кГц. Визначте необхідну ємність конденсатора фільтра.

2 . Дослідіть частотні властивості НД 1N4002 (аналог КД243Б). Сформуйте модель схеми, подану на рис.3.22. Виставте на виході генератора гармонійні сигнали частотою 50 Гц, 5кГц, 30 кГц амплітудою 1 В. Зафіксувати та пояснити осцилограми на вході та виході. Порівняти результати з паспортними параметрами діода КД 242.

3. Дослідіть НД 1N 3600 ( аналог КД 509А) в режимі великих амплітуд с генератором напруги та визначте тривалість відновлення зворотного опору. Модель схеми та осцилограми подані на рис.3.20.

Н а вхід схеми від генератора подається послідовність прямокутних імпульсів частотою 100 МГц, шпаруватістю 5% та амплітудою 1…5.В. Змінюючи тривалість розгортки осцилографа, встановити форму імпульсів, подану на рис. 3.20,б. За допомогою візірних лінійок виміряти тривалість відновлення зворотного опору НД (Т2 - Т1 (наприклад, 447.761 ps ).

Дослідити залежність тривалості відновлення зворотного опору НД від рівня інжекції ( амплітуди сигналу ) при подачі прямокутних імпульсів амплітудою 1В, 3 В, 5 В.

4. Дослідіть та накресліть осцилограми напруг на виході обмежувача (рис.3.21.) при подачі на вхід гармонійних та імпульсних сигналів амплітудою менше 1 В при включених перемикачах J1 та J2. Підключити джерело сигналів амплітудою 5 В та за допомогою перемикачів J1 і J2 сформувати на виході імпульси, форма яких показана на рис.3.22.

5. Дослідити вплив зворотної напруги вирикапа на частоту резонансного LC – контура. Сформувати модель пристрою для керування частотою приймача (рис.3.22). З допомогою вимірювача АЧХ Bode Plotter визначте резонансну частоту за умови, коли опір потенціометра (рівень зворотної напруги) складає 10, 50 та 90% від 12В.

З

Рис 3.22 Схема для дослідження варикапа

верніть увагу на особливості побудови схеми. Якщо варикап підключити безпосередньо до джерела напруги (потенціометра R3), то на високих частотах в тому числі і на резонансній, де ємність конденсатора С2 створює малий опір, варикап буде закорочений малим опором індуктивності L1. Тобто, джерело напруги буде шунтуватись, що виключає напругу на варикапі. Для усунення цього в схемі вмикається резистор R1 з великим опором, За зворотного вмикання варикап споживає дуже малий струм, а тому спад напруги на R1 буде незначним. Але це виконується лише в тому випадку, якщо за постійним струмом індуктивність відокремлена від резистор R1, що досягається вмиканням конденсатора С2. Його опір на резонансній частоті незначний, а тому ємність варикапа фактично підключається до контуру паралельно конденсатору С1.

6. Резонансний контур (рис.3.22) замінити інтегруючою схемою ( рис.3.23). Дослідити залежність межової частоти f_в від ємності варикапа ( за напруги керування 10%, 50% та 90% від 12 В ).