- •Соціально-економічне становище Англії
- •Конспект Соціально-економічне становище
- •Конспект Політичне становище
- •2. Англійська революція другої половини XVII ст. Передумови та причини революції
- •«Пуританська революція» Робота з підручником
- •30 Січня 1649 р. Вирок було виконано. Англія проголосила себе республікою.
- •Реставрація
- •«Славна революція»
- •Значення революції
- •IV. Підсумки уроку
- •VI. Домашнє завдання
Урок № 21
Тема: Англійська революція
Мета:
сформувати в учнів уявлення про Англію в середині XVII ст.;
створити умови для розуміння причин і наслідків Англійської революції;
розглянути характерні риси конституційної монархії; установити зв’язок між народженням капіталістичних відносин та Англійською революцією;
схарактеризувати видатних постатей (О. Кромвель, В. Оранський);
розвивати вміння порівнювати абсолютну та конституційну монархію і висловлювати власну думку щодо змін у суспільстві шляхом революції.
Обладнання: підручник, карта світу, Європи, Британських островів, контурні карти.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Основні поняття та назви: опозиція, компанії, нове дворянство, «Довгий» парламент, конституційна монархія, роялісти, «круглоголові», протекторат, «Славна революція», «Білль про права».
Основні дати та події:
1640-1660 рр. — Англійська революція,
1645 р. — битва під Нейзбі,
1660 р. — реставрація Стюартів,
1688 р. — державний переворот, 1689 р. — прийняття «Білля про права».
Історичні постаті: Карл І, О. Кромвель, Дж. Монк, Яків ІІ, Вільгельм ІІІ.
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і вмінь
III. Вивчення нового матеріалу
1. Англія напередодні революції
Соціально-економічне становище Англії
На початку XVII ст. в Англії тривали процеси становлення капіталістичних відносин. У країні ще зберігалися феодальні відносини і водночас активно поширювалися капіталістичні.
У сільському господарстві посилювалися капіталістичні тенденції, продовжувалися процеси огороджування та використання найманої праці, хоча в багатьох володіннях досі зберігалися пан-щина і оброк. У сільській місцевості виникають мануфактури, в основному ткацькі. Англія стає основним постачальником тканин у Європу.
Розвивалися й інші галузі господарства — кораблебудування, металургія та вуглевидобування. У середині XVII ст. Англія забезпечувала до 80 % загального видобутку вугілля в Європі.
Стрімко розвивалася внутрішня і зовнішня торгівля. Головну роль у ній відігравали торговельні компанії, користуючись монопольним правом на торгівлю. Найбільшою була Ост-Індська компанія.
Зміна економічних відносин привела і до суспільних змін. Збільшується кількість найманих працівників, буржуазія починає активно впливати на економічне і політичне життя країни.
Конспект Соціально-економічне становище
1) Англія — аграрна країна, кількість населення — 5 млн осіб, із них чверть жили в місті;
2) розвиток мануфактурного виробництва;
3) буржуазні відносини на селі;
4) розвиток зовнішньої та внутрішньої торгівлі — торговельні компанії;
5) початок створення колоніальної імперії — колонізація Північної Америки.
Політичне становище Англії
На початку XVII ст. в Англії запанувала династія Стюартів. Королева Єлизавета з династії Тюдорів, яка правила майже півстоліття, не мала спадкоємців і заповіла престол синові страченої Марії Стюарт — Якову.
Королі династії Стюарт Яків І (1603-1625 рр.) і Карл І (1625-1649 рр.) намагалися встановити абсолютизм за французьким зразком та послабити роль парламенту.
Зовнішня та внутрішня політика короля Якова І викликала незадоволення більшості громадян. Він переслідував як пуритан, так і католиків, а спроба введення англіканської церкви в Шотландії спричинила повстання. Постійні порушення законів, встановлення власних податків, спроби підтримки католицьких держав — усе це стало викликом для парламенту.
Король Карл І продовжив політику свого батька. Він одружився із французькою принцесою і дозволив служити для неї в палаці католицькі меси, що викликало незадоволення в англійському суспільстві.
Зовнішня політика Карла І обурювала не тільки англійську буржуазію, а й англійську знать. Постійні побори і фаворитизм короля призвели до загострення відносин між ним та парламентом.
Продовжуючи військові дії проти Франції та Іспанії, Карл І тричі скликав і розпускав парламент, вимагаючи грошей. Однією з умов отримання коштів стало підписання королем «Петиції про права», яка відновлювала й підтверджувала всі здобуті англійцями права. Але підписавши її, Карл І забув про обіцянки й 11 років не скликав парламент.
В Англії був запроваджений новий податок — щитові гроші (обов’язок прибережних областей утримувати флот). Були розширені повноваження надзвичайних судів. Ситуація в Англії призвела до масової міграції пуритан та буржуазії в колонії Північної Америки, що викликало скорочення виробництва і масове безробіття в Англії. Тільки жорстока заборона змогла припинити міграцію.
Становище загострилося у 1639 р., коли Шотландія розпочала війну з Англією у відповідь на спробу запровадити англіканську церкву на шотландських територіях. Для збирання коштів на війну із Шотландією Карл І скликав парламент. Але парламентарі не підтримали короля, і після двох тижнів роботи Карл І розпустив парламент, названий через це «Коротким».
Але війна тривала, і в 1640 р. король скликав новий парламент. Його депутати одразу висунули перед монархом низку вимог і заявили, що не дозволять себе розігнати. Цей парламент пропрацював 13 років і отримав назву «Довгий».
