Водомісткість деяких видів виробництва (м3/т)

Ступінь водомісткості	Вид виробництва	Питома витрата води
Низький	Суперфосфат Чавунне литво Текстильні машини Сода	3 7 12 15
Середній	Глинозем Кормові дріжджі Алюміній	20 26 34
Високий	Очищення вовни Очищення бавовнику Целюлоза Синтетичний каучук Віскозний шовк	81 100 200 220 500

Земельний фактор розміщення продуктивних сил набуває особливої гостроти при відведенні місць для промислового будівництва (розміри їх для крупних підприємств досягають сотні га) в районах інтенсивного сільського господарства і містах в умовах обмеженості земельного фонду і високої вартості міських комунікацій і інженерних будівель. Важливим засобом економії в цьому відношенні є групове розміщення підприємств у вигляді промислових вузлів.

Фактор економіко-географічного положення має узагальнюючий характер. Економіко-географічне положення об’єкта – це сукупність його відношення до інших економіко-географічних об’єктів, що лежать поза ним. Тобто об’єкт характеризується розташуванням на певній території та системою реальних і потенційних зв’язків з іншими об’єктами. Зміна економічного простору біля об’єкта істотно впливає на економічний потенціал даного об’єкту.

2.3. Демографічна група факторів

Дана група факторів характеризується чисельністю населення і його розміщенням, кількісною і якісною оцінкою трудових ресурсів у розрізі областей і районів. Демографічні фактори формують трудову активність населення: чисельність населення; кількість населення в працездатному віці; працездатне населення за віковими групами; працездатне населення за статтю; фізичний стан працездатного населення; міжрегіональна міграція.

Демографічні фактори найбільше впливають на розміщення трудо- та наукомістких галузей промисловості (приладобудування, інструментальної, радіотехнічної, електронної, електротехнічної галузей тощо).

Фактор трудомісткості (фактор робочої сили). Вплив цього фактора на розміщення виробництва визначається кількістю затраченої праці на випуск одиниці продукції; кількістю робітників, потрібних для виробництва певного обсягу продукції; кількістю продукції в розрахунку на одного робітника.

Фактор наукомісткості (кваліфікованих кадрів) має вплив на розвиток і розміщення тих галузей, які потребують значної частини кваліфікованої праці (освіта, медицина, культура, мистецтво).

Споживчий фактор (фактор збуту) є визначальним переважно для тих галузей, які зайняті обслуговуванням населення (виробництво товарів народного споживання) або виробляють малотранспортабельну продукцію (порівняно з вихідною сировиною і паливом).

Значення споживчого фактора часто посилюється фактором робочої сили, оскільки місце зосередження населення – це не лише джерела трудових ресурсів, але й райони споживання промислової продукції. Людина та її інтереси мають бути головним чинником розміщення виробництва. Адже людський чинник поновлюваний і, що є найголовнішим, удосконалюваний ресурс. А такі категорії, як компетентність, відповідальність, кваліфікація, утворюють так звані безкапітальні чинники економічного розвитку і розміщення продуктивних сил.