Тема 2. Фактори розвитку і розміщення продуктивних сил та формування економіки регіонів

1. Фактори розвитку та розміщення продуктивних сил у сучасному суспільстві

2. Природно-ресурсна група факторів

3. Демографічна група факторів

4. Техніко-економічна група факторів

5. Соціально-економічна група факторів

2.1. Фактори розвитку та розміщення продуктивних сил у сучасному суспільстві

Закономірності і принципи розміщення продуктивних сил реалізуються при врахуванні конкретних умов – факторів розміщення, що впливають на вибір місць розташування промислових підприємств і формування територіально-виробничих комплексів, які можна згрупувати за чотирма напрямами: природно-ресурсні, демографічні, техніко-економічні, соціально-економічні. Їх детальне врахування, аналіз і оцінка є найважливішим етапом економічного обґрунтування розміщення підприємств.

Фактор розміщення є одним з центральних понять в теорії і практиці розміщення продуктивних сил. Слово „фактор” в перекладі з латинського “factor” – той, хто робить, виробник. Фактор – це певне співвідношення між об’єктами розміщення і територією, де вони розміщуються.

y = f (x),

де, х – фактори, у – територія.

Факторами розміщення продуктивних сил називають всю сукупність причин і обставин, які зумовлюють вибір місця для окремих виробництв і визначаються техніко-економічними та технологічними особливостями певного виробництва. При зміні складу факторів потрібно змінювати і місцезнаходження підприємства. Кожна територія характеризується набором певних факторів, які вказують на ефективність розвитку і розміщення виробництв на певній території.

Значний вплив на розвиток і розміщення продуктивних сил мають окремі фактори розвитку і розміщення продуктивних сил.

Серед факторів, що впливають на місце розташування підприємства виділяють економіко-політичні, які характеризують розвиток економічних зв’язків України з іноземними державами, вихід на міжнародний ринок, розташування виробництва.

Зараз на розвиток і розміщення продуктивних сил України великий вплив має геополітичний фактор. Україна має дуже зручне географічне положення: приморське розташування; близькість до країн Центральної та Західної Європи і Близького Сходу; наявність розвиненої транспортної мережі міжнародного значення; сусідство з Росією, Польщею, Туреччиною, Білоруссю, Румунією, Молдовою, Словаччиною, Угорщиною. Геополітичний фактор відіграє важливу роль у формуванні зовнішньоекономічних зв’язків України з країнами Європи, Азії, країнами-членами СНД. Територія України використовується для транзитних перевезень, що забезпечує певні валютні надходження.

Велику роль відіграє фактор ринкової кон’юнктури, який визначає рух цін, цінних паперів, зайнятість, розмір виробництва. Кон’юнктура ринку складається на основі співвідношень між наявними на ринку матеріальними цінностями і послугами та потребами в них. Стимулом для розвитку виробництва є ріст попиту на вироблену продукцію, і навпаки, зменшення попиту веде до скорочення виробництва. Якщо зниження попиту на сировину та готові вироби продовжується тривалий час, то це може призвести до значних змін у розміщенні виробництва. Ринкова кон’юнктура формується під значним впливом науково-технічного прогресу. Застосування нових технологій у виробництві сприяє поліпшенню якості товарів, підвищує їх конкурентну здатність, такі товари користуються широким попитом і реалізуються за підвищеними цінами. Внаслідок конкурентної боротьби між виробниками перемагають сильніші. Вони розширюють виробничі потужності, будують нові об’єкти, що обов’язково супроводжується певними змінами у розміщенні та територіальній структурі.

Варто відмітити і фактор часу та його роль у розміщенні продуктивних сил – так як суспільству не байдуже, протягом якого часу буде збудовано той чи інший об’єкт. Затримки приводять до дезорганізування виробництва в інших залежних галузях, “омертвіння” вкладених коштів, що приводить до зростання вартості завершення робіт.

Екологічний фактор в сучасних умовах набуває глобального значення. Вплив розташування виробництва на навколишнє середовище почав враховуватися в другій половині ХХ ст. Екстенсивне ведення сільськогосподарського виробництва призвело до вирубування лісів та ерозії земель. Промислова революція істотно прискорила ресурсовикористання.

Важливого значення набуває організація служби моніторингу за різними чинниками, що впливають на розміщення виробництва. Розміщення продуктивних сил має постійно коригуватися відповідно до зміни умов і нових вимог практики.

Сукупна дія факторів природно-ресурсного походження, факторів еколого-економічного характеру, які склалися в результаті активної взаємодії природи і суспільства, а також економіко-географічних умов господарювання загалом формує природно-економічні передумови функціонування продуктивних сил країни в її регіонах та у державі в цілому.