Характеристика досвіду за інноваційними технологіями

Висвітлюючи питання організації краєзнавчої роботи, зупинюсь на традиційних формах і методах, які ми використовуємо і які дають хороші результати. Тут простір – для творчого пошуку, досліджень! Адже вивчається рідний край!

Отже: екскурсії, зустрічі, походи, велотурпоходи, поїздки (в архів, музеї, бібліотеки), творчі, тематичні вечори, виховні години, диспути, конференції, участь у мітингах, естафетах, автопробігах, конкурсах, виставках, листування, робота з книгою, документом, робота з батьками, участь у всеукраїнських акціях: «Сто чудес України», «Краса і біль України», «Збережемо пам'ять про подвиг", відкриті заняття, вечори відпочинку тощо.

Як я вже виділяв у «Анотації», новизною є саме «активно-результативна пізнавальна діяльність» та «регулярність» застосування певних форм краєзнавчо-пошукової роботи.

Зразок новизни в «регулярності». Наприклад, методична розробка «відкритих занять», присвячені 60-річчю Визволення рідного краю, Доманівщини, Миколаївщини від німецько-фашистських загарбників:

• розроблено сценарій, з яким краєзнавці будуть виступати перед кожним класом;

• обладнання: карта війни, трофеї війни, картини краєзнавців про війну;

• визначено дні проведення занять по класах;

• зустрічі з учасниками бойових дій;

Підсумки: охоплено усі класи; виготовлено на місцевому матеріалі стенд: 60 років Визволення рідного краю від німецьких завойовників; висвітлено події у місцевих газетах. Все це сприяло глибокому пізнанню дітьми рідного краю в часи війни.

Наш досвід можна охарактеризувати як комбінаторний. Новизна якого полягає у поєднанні проблемного та дослідницько-пошукового підходів; у використанні евристичних методів тощо. Все це сприяє особистісно орієнтовному творчому навчанню. Навчання відбувається в емоційно насиченому просторі (адже це наш рідний край, близьке нам: видатні діячі, історико-культурні пам'ятки, село в роки війни, зниклі хутори, відомі джерела...). Це навчання з практичного використання краєзнавчих знань.

А найголовніше в організації нашої краєзнавчої роботи – включити дітей в навчально-пізнавальний та виховний процес. Допомогти їм відчути відповідальність за долю рідного краю. Ось моє кредо. Ми враховуємо і соціальні обставини, і рівень підготовки, і різновікові можливості, і матеріальну базу.

Тема: Козубівка – Молдавка за часів Великої Вітчизняної війни (11 занять).

Тема заняття: Зустріч краєзнавців з очевидцем подій війни в нашому селі. Односельчанин – дідусь Федір Костянтинович Комісар

Мета:

– навчальна: поповнення і поглиблення знань учнів про війну на основі отриманих відомостей з розповіді очевид­ця;

– розвивальна: розвивати творчу активність та пізнавальні інтереси учнів; сприяти удосконаленню таких умінь: складати план розповіді; виділяти головне у розповіді; аналізувати розповідь як джерело інформації та знань; робити висновки; уміння використовувати раніше набуті знання для глибшого розуміння подій.

– виховна: виховання в учнів любові до рідного краю, Вітчизни; шанування под­вигу односельчан, гордості за своє село;виховувати почуття обов'язку перед нашими дідусями і бабусями; виховувати повагу і співчуття до людей, які пережили ці лихоліття; шанування дідуся за мудрість, за змістовну розповідь.

Тип заняття: отримання нових знань

Форма заняття: заняття-зустріч

Методи та прийоми: розповідь очевидця; діалог з ним; евристичне занурення; складання плану розповіді; аналіз; узагальнення розповіді.

Обладнання: карта, дошка, книги про війну.