- •Науково-методичні поради щодо організації краєзнавчої роботи з учнівською молоддю
- •Передмова
- •Розділ і Наукові засади та методика науково-дослідницької діяльності
- •Техніка написання тексту
- •Реферат
- •Доповідь (повідомлення)
- •Типові помилки при підготовці публікацій і доповідей
- •Розділ п Етнографічна методика краєзнавчих досліджень Організація музею навчального закладу
- •2. Історія:
- •3. Топоніміка:
- •4. Природні умови:
- •Положення про музей при закладі освіти системи Міністерства освіти України (Затверджено наказом Міністерства освіти України
- •1. Загальні положення
- •Мета, головні завдання та зміст роботи музею
- •Створення та організація роботи музею
- •4. Керівництво роботою музею
- •5. Облік і забезпечення збереження фондів
- •6. Фінансування
- •1. Загальні положення
- •3. Керівництво реєстрацією
- •4. Порядок проведення реєстрації
- •5. Перереєстрація музеїв
- •6. Зняття музеїв з обліку
- •Акт обстеження музею
- •Уніфікований паспорт музею (Затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України від 30.04.1996р. №220)
- •Рекомендації щодо заповнення уніфікованого паспорта музею (Затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України від 30.04. 1996р. № 220)
- •Навчальні екскурсії
- •Про порядок проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів
- •Порадник щодо збирання фольклорно-етнографічних матеріалів для вчителя
- •Список рекомендованої літератури
- •Методика збирання фольклорно-етнографічного матеріалу про український вертеп (народну драму)
- •Особливості науково-пошукової роботи в сільській школі (виступ на науково-практичній конференції «Південь України: спадщина та сучасні дослідження»)
- •Характеристика досвіду за інноваційними технологіями
- •Хід заняття
- •Розділ іv Віртуальний Миколаїв. Інформаційний список web-адрес
- •Науково-методичні поради щодо організації краєзнавчої роботи з учнівською молоддю
Навчальні екскурсії
Ця форма історико-краєзнавчої роботи включає три основні етапи:
підготовку вчителя й учнів;
проведення; підбиття підсумків;
використання матеріалів екскурсії у подальшій навчально-виховній роботі.
Екскурсії можуть бути як навчальними, так і позапрограмовими, тематичними й оглядовими. Об'єктами їх виступають історичні пам'ятники і пам'ятні місця, установи та заклади, підприємства і краєзнавчі музеї. Вони проводяться з метою:
накопичення фактичного матеріалу для самостійних узагальнень, і висновків на наступних заняттях;
збору даних, що конкретизують навчальний матеріал на уроці;
поглиблення, закріплення й узагальнення загально історичного матеріалу на базі речових і письмових пам'яток;
встановлення зв'язку вивченого матеріалу з реаліями життя;
ознайомлення учнів з історією підприємства, установи, навчального закладу з орієнтацією на вибір професії.
Дуже важливо під час екскурсії організувати самостійну дослідницьку і реєстраційну діяльність учнів шляхом збору колекцій, замальовок, фотографування, описів, вимірів. А щоб досягти цього, необхідно домогтися максимальної поінформованості учнів про об'єкт екскурсії.
За проведенням екскурсії обов'язково повинен йти усний або письмовий облік отриманих знань через опитування на уроці, індивідуальні бесіди, заповнення анкети, написання твору, випуск бюлетеня, стінної газети із замальовками, фотографіями та підтекстовками. Враховуючи те, що значна частина наших пам'ятників, пам'ятних місць зазнають руйнації, доцільно підготувати колективного листа у відповідні органи або ж звернення до своїх земляків про необхідність порятунку і збереження нашої культурної, архітектурної та мистецької спадщини.
Про порядок проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Навчальні екскурсії та навчальна практика учнів запроваджуються з метою реалізації завдань загальної середньої освіти щодо посилення практичної спрямованості навчально-виховного процесу, професійно-орієнтаційної роботи з учнями, підготовки їх до активної трудової діяльності, залучення до суспільно корисної праці.
Навчальні екскурсії проводяться для учнів 1-3(4) класів з 27-28 по 31 травня протягом 4 днів тривалістю не більше 3 год. на день, навчальна практика проводиться для учнів 5-8-х і 10-х класів з 31 травня по 12 червня протягом 10 днів: у 5-б-х класах 3 години на день, 7-8 класах 4 години, 10-х класах 5 годин на день.
Зміст та форми організації екскурсій і навчальної практики визначаються адміністрацією закладу залежно від місцевих умов, специфіки та їхнього профілю, потреб виробництва та інших чинників.
Ці години можна використовувати для реалізації практичної частини навчальних програм предметів навчального плану, зокрема проведення навчальних екскурсій, у т. ч. комплексних практикумів із фізики, хімії, інформатики, практичних занять на місцевості з геометрії та географії; занять у виробничих майстернях, на навчально-дослідних ділянках.
Під час навчально-виробничої практики учні можуть залучатись до різних видів суспільне корисної праці: самообслуговування, посильної участі у благоустрої навчального закладу, ремонті шкільного майна, меблів і обладнання, реставрації книг, виготовлення наочних посібників, охорони природи, пам'ятників історії та культури тощо.
При організації навчальної практики враховується зміст навчальних програм, профільність навчання. У загальноосвітніх навчальних закладах з професійним навчанням, міжшкільних навчально-виробничих комбінатах години навчально-виробничої практики (повністю або частково) можна використовувати на практичні роботи з оволодіння професією (спеціальністю).
Форми організації навчальної практики можуть бути різними залежно від її змісту, постійного чи тимчасового характеру роботи, матеріальної оснащеності, віку, рівня підготовки учнів, кліматичних та інших особливостей. Окремі види практичних занять (навчальні екскурсії, спостереження за природою, практичні роботи на місцевості, суспільне корисна праця тощо) можуть проводитись під час навчального року.
У загальноосвітніх навчальних закладах сільської місцевості, що мають навчально-дослідні ділянки та підсобні господарства, за виробничої потреби дозволяється за погодженням із відповідним органом управління освітою перенесення навчальної практики на літній період.
Графік проведення навчальної практики затверджується директором загальноосвітнього навчального закладу. Для її проведення залучаються педагогічні працівники в межах їх річної тарифікації з урахуванням змісту навчальних програм та характеру практики. Облік занять здійснюється у класних журналах. Навчальна праця учнів оцінюється за загальними критеріями оцінювання навчальних досягнень і враховується при виведенні підсумкових річних оцінок.
Необхідною умовою організації навчальної практики є дотримання санітарно-гігієнічних вимог та техніки безпеки.
Нижче наводяться рекомендації щодо примірного розподілу часу та можливих видів навчальної практики учнів. Конкретний зміст навчальної практики визначається у навчальному закладі з урахуванням особливостей і умов його роботи, змісту навчальних програм тощо.
Клас |
Навчальні предмети, тематика екскурсій та практичних занять, зміст навчальної практики |
Орієнтовна кількість годин |
1 |
2 |
3 |
5 |
Мови та література:
екскурсії літературними стежинами, до літературного музею |
3-4 4 |
5 |
Історія:
Природознавство, рідний край, мистецтво:
Музика: вивчення і відтворення елементів обрядових свят (пісень, хороводів, вертепів тощо) з урахуванням регіональних особливостей, місцевих традицій |
3 4
2-3 2-3 3 3 4
|
6 |
Мови, література, мистецтво:
Історія:
|
2 3
1 2
4
2-3
4
|
7 |
Мови, література, історія, мистецтво:
|
4
3-4 3 4 |
8 |
Мови, література, історія, мистецтво:
|
4
4-6
4
|
10 |
Мови, література, історія, мистецтво:
|
4
3-4 3-4 3 |
Примітка: Орієнтовний перелік видів навчальної практики може бути змінений, доповнений загальноосвітніми навчальними закладами та місцевими органами управління освітою.
Підготувала О.В.Волос за книгою:
Нікітіна І.П., Нікітін Ю.О.,
Шліхова В.В. Шкільне методичне
об'єднання. Суспільно-гуманітарний
цикл: нормативні документи,
планування діяльності, позакласна
і виховна робота. – Х:, 2005.
