Діяльність бібліотек:

Велике значення в підвищенні культурного рівня населення має діяльність бібліотек — масових і спеціалізованих. Число масових бібліотек прогнозується з розрахунку організації в кожному населеному пункті. Такої бібліотеки, створення дитячих бібліотек, філіалів масових бібліотек та пунктів видачі книжок. Потреби в бібліотеках визначають за нормативами забезпеченості виходячи з чисельності жителів на одну бібліотеку окремо для міста і села. Для передбачення процесів найкращого бібліотечного обслуговування розраховують такі показники, як: задоволений попит — кількість книг, які видають одному читачу в середньому за рік; обіг книг у бібліотеках — середня кількість видач книг за рік читачеві; відвідуваність бібліотек — середня чисельність відвідування одним читачем за рік; книгозабезпеченість — кількість книг у бібліотеці на одного жителя чи читача. Потреби у фондах громадського користування обчислюються виходячи з контингенту читачів; виданні книги в середньому на читача; обігу книг; змін у тематиці і кількості екземплярів видань.

Дані про фонди громадського користування вико­ристовуються для визначення асигнувань у бібліотеку, обсягів товарообігів книжної торгівлі, обсягу випуску книг, журналів, газет.

Потреби у фондах індивідуального споживання встановлюються виходячи з обсягу реалізації друкованої продукції в торговельній мережі, вибіркових обстежень, стану запасів книг.

Потреба в клубних закладах розраховується окремо для міського і сільського населення за нормативами забезпеченості на 1000 жителів або кількості населення на один клуб.

Розвиток і розміщення музеїв і виставочних залів вимагає розрахунків обсягів капітальних вкладень на їх будівництво і реконструкцію. Такі розрахунки спираються на норми проектування, містобудівні норми розміщення, уніфіковані показники потужності закладів.

Потреба в продукції преси вивчається в розрізі навчальних закладів, бібліотек, наукових організацій і закладів з випуску книг, журналів, газет, іншої продукції з урахуванням змін у матеріальному, культурному і освітньому рівні життя населення; змін у бюджеті вільного часу; змін читацького попиту.

Потреби в підручниках розраховуються виходячи з контингенту учнів за класами; створення резервів; скупки і обміну старих підручників, їх запасів.

Тема 12.5. Видатки бюджету на розвиток фізичної культури і спорту

Фінансування розвитку фізичної культури і спорту здійснюється відповідно до Закону У К Р А Ї Н И   Про фізичну культуру і спорт N 3808-XII, 24.12.1993, та інших нормативно-правових актів за рахунок коштів відповідно державного та місцевого бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Для розвитку фізичної культури і спорту використовуються позабюджетні кошти, зокрема від: - фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; - підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян, окремих осіб; - фінансово-господарської діяльності закладів фізичної культури і спорту; - користування правами інтелектуальної власності закладами фізичної культури і спорту, організаторами фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів; - проведення державної спортивної лотереї; - інвестиційної діяльності у сфері фізичної культури і спорту. На розвиток фізичної культури і спорту підприємства, установи та організації спрямовують кошти у порядку, визначеному законодавством. Заклади фізичної культури і спорту звільняються від сплати земельного податку відповідно до закону. Держава може надавати податкові пільги для юридичних та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), що здійснюють благодійну діяльність у сфері фізичної культури і спорту в порядку, визначеному законодавством. У сільській місцевості витрати на утримання закладів фізичної культури і спорту, в тому числі дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також на проведення фізкультурно-спортивних заходів здійснюються відповідно до закону. Держава сприяє діяльності суб'єктів господарювання, що здійснюють інвестиційну діяльність у сфері фізичної культури і спорту в Україні.

Державна політика у сфері фізичної культури і спорту ґрунтується на засадах:

- визнання фізичної культури і спорту як пріоритетного напряму гуманітарної політики держави;

- визнання фізичної культури як важливого чинника всебічного розвитку особистості та формування здорового способу життя;

- визнання спорту як важливого чинника досягнення фізичної та духовної досконалості людини, формування патріотичних почуттів у громадян та позитивного міжнародного іміджу держави;

- забезпечення гуманістичної спрямованості та пріоритету загальнолюдських цінностей, справедливості, взаємної поваги та гендерної рівності;

- гарантування рівних прав та можливостей громадян у сфері фізичної культури і спорту;

- забезпечення безпеки життя та здоров'я осіб, які займаються фізичною культурою і спортом, учасників та глядачів спортивних і фізкультурно-оздоровчих заходів;

- сприяння безперервності та послідовності занять фізичною культурою і спортом громадян різних вікових груп; - утвердження етичних та моральних цінностей фізичної культури і спорту; - створення умов для соціального та правового захисту громадян у сфері фізичної культури і спорту; - забезпечення підтримки громадських організацій фізкультурно-спортивної спрямованості; - забезпечення різноманітності, високої якості та доступності фізкультурно-спортивних послуг для громадян; - забезпечення умов для підтримки напрямів фізичної культури і спорту; - забезпечення доступу інвалідів до спортивних споруд; - заохочення благодійної діяльності у сфері фізичної культури і спорту;

- орієнтування на сучасні міжнародні стандарти у сфері фізичної культури і спорту, поєднання вітчизняних традицій і досягнень із світовим досвідом у цій сфері.

Згідно з бюджетною класифікацією до видатків на фізичну культуру і спорт належать:

1. Фінансування заходів з фізичної культури і спорту:

• видатки на утримання національних збірних команд України;

• видатки на проведення навчально-тренувальних зборів і спортивних змагань;

• видатки на підготовку і участь національних збірних команд в Олімпійських і Параолімпійських іграх;

• видатки на утримання інвалідних центрів;

• видатки на проведення навчально-тренувальних зборів і спортивних змагань серед інвалідів;

• видатки на проведення навчально-тренувальних зборів і спортивних змагань з нетрадиційних видів спорту;

• видатки на навчально-тренувальну роботу спортивних шкіл;

• видатки на утримання апарату управління спортивних організацій;

• видатки на здійснення капітального ремонту, придбання обладнання та інвентарю для баз олімпійської підготовки;

• видатки на фінансову підтримку спортивних споруд;

• інші видатки, в тому числі на: перепідготовку тренерських кадрів; міжнародне співробітництво; фінансову підтримку клубних команд та підліткових клубів; придбання обладнання для прес-центру та медичного обладнання; придбання нематеріальних активів.

2. Фінансова підтримка громадських організацій:

• видатки на проведення навчально-тренувальних зборів і спортивних змагань;

• видатки на проведення навчально-тренувальних зборів і спортивних змагань з нетрадиційних видів спорту;

• видатки на навчально-тренувальну роботу спортивних шкіл;

• видатки на утримання апарату управління спортивних організацій;

• видатки на фінансову підтримку спортивних споруд;

• інші видатки (видатки на розвиток авіаційних видів спорту).

Під час розрахунків витрат на оплату праці за кодом (КЕК 2110) до уваги насамперед беруться посадові оклади працівників установ фізичної культури:

1) надбавки працівникам:

а) у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки):

за високі досягнення у праці;

за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання);

за складність, напруженість у роботі.

Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 відсотків посадового окладу ( ставки заробітної плати, тарифної ставки).

У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначені надбавки скасовуються або зменшуються;

б) за почесні звання України, СРСР, союзних республік СРСР "народний" - у розмірі 40 відсотків, "заслужений" - 20 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати);

в) за спортивні звання "заслужений тренер", "заслужений майстер спорту" - у розмірі 20 відсотків, "майстер спорту міжнародного класу" - 15 відсотків, "майстер спорту" - 10 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Надбавки за почесні та спортивні звання встановлюються працівникам, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним почесним або спортивним званням. За наявності двох або більше звань надбавки встановлюються за одним (вищим) званням. Відповідність почесного або спортивного звання профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником установи, закладу або організації;

г) за знання та використання в роботі іноземної мови: однієї європейської - 10, однієї східної, угро-фінської або африканської - 15, двох і більше мов - 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Надбавка не встановлюється працівникам, для яких вимогами для зайняття посади передбачено знання іноземної мови, що підтверджено відповідним документом;

2) доплати працівникам:

а) у розмірі до 50 відсотків їх посадових окладів (ставок заробітної плати, тарифних ставок):

за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників;

за суміщення професій (посад);

за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт.

Зазначені види доплат не встановлюються керівникам бюджетних установ, закладів та організацій, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій та їх заступникам;

б) у розмірі до 40 відсотків годинної тарифної ставки (посадового окладу) за роботу в нічний час, якщо вищий розмір не визначено законодавством, за кожну годину роботи з 10-ї години вечора до 6-ї години ранку;

в) за науковий ступінь:

доктора наук - у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати);

кандидата наук - у граничному розмірі 15 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Зазначені доплати встановлюються працівникам, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем. За наявності у працівників двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем.

Відповідність наукового ступеня профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником установи, закладу або організації.

Документи, що засвідчують наявність наукового ступеня та вченого звання, повинні відповідати нормам та вимогам, передбаченим законодавством.

СХЕМА

тарифних розрядів посад тренерів-викладачів та інших фахівців

Посади	Тарифні розряди
Тренер-викладач зі спорту, який: закінчив вищий навчальний заклад I і II рівнів акредитації	8; 9
закінчив вищий навчальний заклад III і IV рівнів акредитації має: II категорію	9 10
I категорію	11
вищу категорію	12
Тренер-викладач з хореографії, який: закінчив вищий навчальний заклад I і II рівнів акредитації	9; 10
закінчив вищий навчальний заклад III і IV рівнів акредитації	10; 11
Акомпаніатор, який закінчив вищий навчальний заклад I і II рівнів акредитації, вищий навчальний заклад III і IV рівнів акредитації	8; 9
Акомпаніатор, який не має спеціальної освіти	8

1. Тренерам-викладачам зі спорту, тренерам-викладачам з хореографії (далі - тренери-викладачі), які не мають освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста або магістра (до введення в дію Закону України "Про освіту" - вищої освіти), освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста або бакалавра (до введення в дію Закону України "Про освіту" - середньої спеціальної освіти) і категорій, встановлюється 8-й тарифний розряд.

Тренерам-викладачам, які закінчили вищі навчальні заклади I - II рівнів акредитації (до введення в дію Закону України "Про освіту" - заклади середньої спеціальної освіти) і мають звання "майстер спорту", "майстер спорту міжнародного класу", "заслужений майстер спорту", встановлюється 9-й тарифний розряд.

Тарифні розряди тренерів-викладачів зі спорту, які мають кваліфікаційні категорії, установлюються згідно з документом, що підтверджує наявність відповідної категорії.

Під час проведення спортивних змагань та навчально-тренувальних зборів застосовуються певні норми витрат (на харчування, медикаменти, нагородження).

Норми витрат на проведення спортивних змагань та навчально-тренувальних зборів (далі по тексту - Норми) застосовуються для визначення розміру видатків на здійснення, передбачених календарними планами, спортивних заходів у межах видатків, затверджених відповідними кошторисами.

Видатки розраховуються, виходячи з кількості учасників, тривалості заходів та місця їх проведення.

Учасниками заходу вважаються спортсмени, тренери, судді та інші учасники, які, згідно з Положенням про проведення змагання або списковим складом учасників навчально-тренувального збору, включені до затвердженого відповідним наказом списку осіб, що беруть участь у заході.