9.3 Планування інших видатків медичних установ

Планування видатків за КЕКВ 2120 "Нарахування на заробітну плату", 2210 " Предмети, матеріали, обладнання та інвентар ", 2250 "Видатки на відрядження", 2270"Оплата комунальних послуг та енергоносіїв", капітальних видатків здійснюється аналогічно іншим бюджетним організаціям.

У плануванні витрат бюджету в розрізі окремих напрямків кодів витрат (за економічною класифікацією) вони визначаються однотипно за формулою

В=М·Р

де В - витрати на поточне утримання установ за певним кодом витрат;

М - сітьові показники, прийняті за розрахункову одиницю для даного коду витрат;

Р - середні витрати на розрахункову одиницю за певним кодом витрат.

Особливістю медичних установ є висока питома вага видатків на харчування (2230), медикаменти (2220), які встановлюються за нормами до річної кількості ліжко-днів.

Планування витрат на харчування здійснюється на основі нормативів, що диференційовані за профілями відділень. Нормативи встановлюються відповідно до чинного законодавства.

Сума витрат на харчування по кожному відділенню розраховується множенням кількості ліжок у відділенні на число днів їх функціонування протягом року і на грошову норму витрат на один ліжко-день.

Витрати по стаціонару на придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів плануються за грошовими нормативами на один ліжко-день, що встановлюються відповідно до чинного за­конодавства з диференціацією за профілем відділень.

Планування цих самих витрат по амбулаторно-поліклінічних установах здійснюється на основі грошових нормативів на одне лікарське відвідування, які затверджуються в установленому порядку. Сума витрат розраховується множенням кількості лікарських відвідувань за рік на норму витрат на одне відвідування. Кількість лікарських відвідувань за рік визначається множенням числа лікарських посад на число відвідувань у день і на кількість робочих днів у плановому році.

Середні витрати на харчування (код 2230) і придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів  (код 2220) обчислюються за формулою:

де Н_св — середньозважена норма витрат;

Н_і — індивідуальна норма для ліжок і-ї спеціалізації;

У_і — питома вага ліжок і-ї спеціалізації в загальній структурі ліжко-фонду.

Для розрахунку середніх витрат на придбання м'якого інвентарю (Н_м) використовують дві норми — для нової й діючої мереж:

де Н_нj – індивідуальна норма витрат на придбання м'якого інвентарю, установлена для нової мережі ліжок j-ї спеціалізації;

Н_дj – індивідуальна норма витрат на придбання м'якого інвентарю, установлена для діючої мережі ліжок j-й спеціалізації;

У_j – питома вага ліжок j-ї спеціалізації в загальній структурі ліжко-фонду.

Бюджетне фінансування медицини є недостатнім. З огляду на це постає питання запровадження страхової медицини. На відміну від особистого страхування страхове відшкодування виплачується не безпосередньо застрахованому, а у вигляді плати за лікування у медичному закладі.

Страховиками можуть бути: при обов'язковому страхуванні – держава; при добровільному – недержавні страхові компанії.

як страхувальники будуть виступати:

1. держава (бюджетно-страхова медицина);

2. роботодавці;

3. громадяни.