3. Джерела фінансування бюджету

1. Джерелами фінансування бюджету є:

1) кошти від державних (місцевих) внутрішніх та зовнішніх запозичень;

Запозичення – це операції пов’язані з отриманням державою (місцевим органом влади) позик на умовах повернення, платності та строковості для фінансування державного (місцевого) бюджету. Запозичення поділяються на внутрішні та зовнішні. Внутрішні (зовнішні) запозичення – операції, у результаті проведення яких збільшується внутрішній (зовнішній) державний борг. Цей борг – частина державного боргу, яка підлягає сплаті в національній (іноземній) валюті.

Планування державних запозичень здійснюється так щоб на кінець бюджетного періоду обсяг державного боргу перебував в межах граничного обсягу державного боргу, визначеного в законі про Державний бюджет. До проекту закону про Державний бюджет додається план державних запозичень на наступний бюджетний період. Цей план включає перелік кредитів із зазначенням кредиторів, видів , мети, назви валюти, строку і відсоткової ставки державних запозичень.

КМУ має право заміщати внутрішні запозичення зовнішніми і навпаки.

У постанові КМУ про випуск внутрішніз (зовнішніх) запозичень, МФУ, в особі його керівника, надається право на здійснення цих запозичень. КМУ також визначає умови здійснення державних запозичень, зокрема: вид запозичень, обсяг запозичень, валюту запозичень, строк запозичень, відсоткову ставку, інші умови.

ВР АРК та міські ради з метою фінансування дефіциту бюджету мають право здійснювати місцеві внутрішні запозичення на фінансовому ринку. Вони мають право залучати такі внутрішні місцеві позики:

- короткострокові позики у фінансових установах, що спрямовуються на покриття тимчасових касових розривів в межах поточного бюджетного періоду заз загальним фондом на строк до трьох місяців;

- короткострокові позики з ЄКР на покриття тимчасових касових розривів в межах поточного бюджетного періоду за загальним фондом, пов»язаних із забезпеченням захищених статей видатків загального фонду.

- середньострокові позики з ЄКР на покриття суми невиконання у відповідному звітному періоді розрахункових обсягів кошика доходів місцевих бюджетів.

Також міські ради незалежно від чисельності населення міста можуть здійснювати зовнішні запозичення від міжнародних фінансових організацій.

Місцеві зовнішні запозичення від інших кредиторів можуть здійснювати лише міські ради міст з чисельністю населення понад 500 тисяч жителів. Інші бюджетні установи, крім КМУ, ВР АРК та міських рад не мають права здійснювати запозичення у будь-якій формі.

2) кошти від приватизації державного майна (включаючи інші надходження, безпосередньо пов'язані з процесом приватизації), щодо державного бюджету;

Кошти від приватизації державного майна – кошти від відчуження майна, що перебуває в державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна» вiд 4 березня 1992 р., з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Кошти від приватизації є джерелом фінансування лише державного бюджету.

3) повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів;

4) вільний залишок бюджетних коштів .

Він може бути джерелом фінансування загального фонду державного та місцевих бюджетів.

Місцевий бюджет може затверджуватися з дефіцитом за спеціальним фондом, якщо джерелом його фінансування будуть:

- місцеві запозичення;

Кошти загального фонду такого місцевого бюджету;

Надходження від продажу цінних паперів;

Залишки коштів спеціального фонду місцевого бюджету.

Джерелом фінансування бюджету не можуть бути емісійні кошти Національного банку України.

Емісійні кошти – це платіжні засоби, випущені в обіг Національним банком України,

Емісійні кошти Національного банку України забороняється прямо чи опосередковано залучати до фінансування дефіциту бюджету. Відповідно до ст. 54 Закону України «Про Національний банк України» від 20 квітня 1999 р. №679-XIV, Національний банк не має права надавати кредити на фінансування витрат Державного бюджету України в національній та іноземній валюті як прямо, так і опосередковано через державну установу чи іншу юридичну особу, майно якої перебуває в державній власності.

Державний та місцеві бюджети можуть затверджуватись з профіцитом. Метою затвердження профіциту бюджету можуть бути:

• зменшення обсягу боргу

• забезпечення встановлення оборотного залишку бюджетних коштів;

• придбання цінних паперів;

• спрямування коштів до бюджету розвитку.