Лабораторна робота №26

Тема: ДІАЛІЗ РОЗЧИНУ ЖЕЛАТИНИ

Ціль: в лабораторних умовах ознайомитись з одним із способів очистки дисперсних систем.

Прибори та матеріали.

Устаткування: напівпроникний мішечок, широкий сосуд.

Реактиви: 1% розчин желатини, 10% розчини хлориду натрію, нітрату срібла та таніну, дистильована вода.

Хід роботи

1. У напівпроникний мішечок для діалізу налити 1% розчин желатини, до якого додати невелику кількість хлориду натрію. Мішечок з розчином занурити в широкий сосуд з дистильованою водою.

2. Через 2-3 години в окремій порції води із зовнішнього сосуду про ізвести пробу на наявність іонів хлору з нітратом срібла і на желатину із розчином таніну.

3. Зробити висновок про виконану роботу.

Висновок. У висновку слід відмітити, на яких особливостях колоїдних систем засновано процес діалізу.

Лабораторна робота №27

Тема: ВИЗНАЧЕННЯ ЗНАКУ ЗАРЯДУ ЧАСТОК У БАРВНИКІВ

Ціль: в лабораторних умовах вивчити електрокінетичні властивості колоїдних часток – наявність електричного заряду.

Прибори та матеріали.

Устаткування: склянки хімічні, смужки фільтрувального паперу.

Реактиви: розчини барвників фуксину, пікринової кислоти, конго червоного.

Хід роботи

1. Розчини барвників налити в хімічні склянки та опустити в них довгі вузькі однакові смужки фільтрувального паперу. Через певний час, наприклад, через годину, виміряти висоту підняття для різних барвників.

2. На підставі отриманих даних, визначити, як заряджені барвники. Зробити висновок про виконану роботу.

Висновок. У висновку слід обґрунтувати наявність заряду у колоїдних систем.

Лабораторна робота №28

Тема: КАПІЛЯРНИЙ АНАЛІЗ ІЗ ПОЗИТИВНО ЗАРЯДЖЕНОГО ПАПЕРУ

Ціль: вивчити електрокінетичні властивості колоїдних часток, обґрунтувати наявність у них електричного заряду.

Теоретичне обґрунтування: при обробці фільтрувального паперу позитивно зарядженими золями, наприклад, золем гідрату окису алюмінію, целюлозні стінки капілярів перезаряджаються. По такому паперу золі з негативно зарядженими частками не підіймуться, а з позитивно зарядженими частками то основні барвники навпаки – показують значний підйом. Для дослідів неможна брати проклеєний папір, бо домішки, що знаходяться в ньому, можуть сильно спотворити результати.

Прибори та матеріали.

Устаткування: фотографічна кювета, фільтрувальний папір, лійки, колби конічні, склянки хімічні, електроплитка, ножиці.

Реактиви: 1% розчин хлористого алюмінію, розчини барвників фуксину, пікринової кислоти, конго червоного, дистильована вода.

Хід роботи

1. У велику фотографічну кювету налити золь гідрату окису алюмінію, приготований так. До 1% розчину хлориду алюмінію приливають розчин аміаку, внаслідок чого осаджується гідрат окису алюмінію:

AlCl₃ + 3NH₄OH = Al(OH)₃ + 3NH₄Cl

Осад промити декілька разів спочатку декантацією, а потім на фільтрі. До кінця промивання, коли осад стає дуже в’язким та фільтрування йде повільно, його переносять у велику чисту склянку та додають туди 500 мл дистильованої води. Суміш кип’ятять, і час від часу приливають по декілька крапель 0,1н розчину соляної кислоти. Через деякий час майже весь осад пептизується та переходить у розчин.

2. В золь гідрату окису алюмінію на 1-2 години занурюють аркуш м’якого фільтрувального паперу. Після цього паперу виміряють капілярний підйом деяких з розчинів барвників, як описано в лабораторній роботі №30.

3. Роблять висновок про виконану роботу.

Висновок. У висновку слід обґрунтувати отримані результати, виходячи із електрокінетичних властивостей колоїдних розчинів.