5. Експлуатація систем газопостачання

5.1. Приймання в експлуатацію підземних газопроводів

Приймання в експлуатацію підземних газопроводів дозволяється після прийому спеціальної комісії, в яку входять:

• Представник замовлення;

• Представник будівельно – монтажної організації;

• Представник експлуатаційної організації;

• Представник держнагляду охорони праці.

При прийманні газових мереж перевіряється відповідність до проекту та до вимог ДБН – ін:

• виконаних робіт, застосованих матеріалів і обладнання;

• нахил підземних газопроводів;

• якість робіт по влаштуванню колодязів та інших споруд, а також монтажу; запірних пристроїв і їх дія;

• всіх запірних пристроїв, компенсаторів;

• пристроїв по захисту газопроводів від електрокорозії їх дія.

Для приймання в експлуатацію підземних газопроводів необхідно мати такі документи:

• Проект виконання робіт;

• Будівельний паспорт газопроводу;

• Інструкції заводів виробників, щодо експлуатації газового обладнання;

• Технічні паспорти на арматуру;

• Сертифікати заводів – виробників на труби, фасонні частини, зварювальні і ізоляційні матеріали;

• Акт приймання електрохімзахисту.

5.1.1 Описати порядок виконання наладки установок елетрохімічного захисту.

Для виконання наладки колодки установок електрохімічного захисту складається акт комісією в складі якої входять:

• будівельно-монтажна організація;

• замовник;

• експлуатаційна організація;

• проектна організація.

При виконанні наладки установок електрохімічного захисту виконувалось ряд робіт:

1. Встановлювались робочі параметри установки ;

• випрямлений струм;

• випрямлена напруга;

• потенціал газопроводу відносно землі в місці приєднання дренажного кабелю;

2. Встановлювалась захисна зона установки;

3. Виконувалась перевірка на наявність шкідливого впливу захисної установки на суміжні споруди.

Після наладки установки приймалось рішення комісії про стан роботи установки.

5.1.2 Описати порядок установки електрохімічного захисту.

Для приймання в експлуатацію електрозахисної установки складається комісія в складі представників замовника, будівельно – монтажної організації, експлуатаційної організації, які ознайомились із технічною документацією та оглянувши всі вузли електрозахиної установки встановлюють:

• Який виконаний захист проектом;

• Загальна протяжність мереж, що захищаються;

• Характеристику вузлів захисту;

• Дані режиму роботи електрозахисної установки;

• Рішення комісії по прийнятю установки в експлуатацію.

5.1.3 Випробування, опресовка і продувка однієх вулиці.

Підземні газопроводи усіх тисків випробування на герметичність та міцність, яке проводять повітрям.

Випробування підземних газопроводів на міцність, необхідно проводити після їх монтажу в траншеї і присипці 20 – 25 см. вище верхньої кромки труби.

Випробування підземних газопроводів на герметичність необхідно виконувати після повної засипки траншеї до проектних відміток.

Перед початком випробування на герметичність підземні газопроводи після їх заповнення поваітрям необхідно витримати під випробувальним тиском на протязі часу, який необхідний для вимірювання температури повітря в газопроводі з температурою грунту. Мінімальна тривалясть витримуванн газопроводу під тиском встановлюється в залежності від діаметра умовного проходу, год: до 300мм – 6; зверх 300 до 500мм – 12; зверх 500мм – 24.

Найголовнішим етапом перед пуском в експлуатацію є продувка газопроводу.

Для того, щоб продути газопроводів необхідно на один кінець газопроводу встановити продувочну свічу. Скидна свіча повинна бути висотою 2,5м.

Продувку здійснюють для видалення газоповітряної суміші до тих пір, поки вміст кисню не буди перевищувати 1%.

Тиск випробування газопроводів низького тиску до 0,005мПа на міцність складає 0,6мПа, протягом 3год, а на герметичність 0,1мПа протягом 24год. Під час випробування на міцність падіння тиску не допускається, а під час випробування на герметичність фактичне падіння тиску не повинно перевищувати допустимого, яке визначається по формулі:

∆р = 20 т/d (5.1 )

де ∆р – допустиме падіння тиску, КПа;

d – внутрішній діаметр газопроводу, мм;

т – тривалість випробування, год.

Фактичне падіння тиску визначається за формулою:

∆ͣ = ( P1 + B1 ) – ( P2 + B2 ), КПа; ( 5.2 )

де Р1 і Р2 – надлишковий тиск в газопроводі на початку і в кінці випробування на показах манометра, Кпа;

В1 В2 – те ж саме по показах барометра, Кпа.

Дворові газопроводи і вводи низького тиску до 0,005мПа з dy до 100мм при роздільному будівництві з вилучиним газопроводом випробують на міцність тиском 0,5мПа протягом 1год, на герметичність – 0,1мПа протягом 3год, падіння тиску визначається за формулою ( 4.1 і 4.2 ).

Газопроводи середнього тиску випробують на міцність тиском 0,6мПа протягом 3год, а на герметичність тиском 0,3мПа протягом при dy ˂ 400мм – 24год, при dy ˃ 400мм – 48год. Падіння тиску визначається за формулами ( 5.1, 5.2). Концентрація повітря в газі перевіряється газоаналізатором або за допомогою мильної емульсії. Для цього через шланг пропускають газову суміш, шланг опускають у відро з мильною емульсією. Після того відро відносять на 10м і підвалюють бульбашки. Коли вони горять стійким полум’ям, продувку можна завершити, коли ж бульбашки тріскають, то в газопроводі ще є повітря і продувку потрібно продовжити.

Газопроводи низького тиску (0,005 мПа) продувають при розрахунковому тиску, а середнього і високого до 5 – 10 кПа.

Результати випробування записати в будівельний паспорт.