
- •1 Загальна частина
- •1.1 Призначення бурових насосів, будова і принципи роботи
- •1.2Типи бурових насосів, їх особливості
- •1.3 Технічна характеристика бурового насоса марки у8-7ма2
- •2 Технічна частина
- •2.1 Умови роботи бурового насосу і причини виходу з ладу вузлів і деталей
- •2.2 Планування то і р бурового насосу, графік то і р
- •2.3 Порядок здавання бурового насосу в ремонт, необхідна документація
- •2.4 Порядок розбирання насосу
- •2.5 Дефектування деталей і складання дефектної відомості
- •3 Розрахункова частина
- •3.1 Розрахунок продуктивності насосу
- •3.2 Визначення зусиль, які діють на шток і повзун
- •3.3 Перевірочний розрахунок штока, крейцкопфа і пальця головки шатуна
- •3.3.1 Перевірочний розрахунок штока бурового насоса
- •3.3.2 Перевірочний розрахунок направляючих крейцкопфа на міцність
- •3.3.3 Перевірочний розрахунок пальця головки шатуна на міцність
- •4 Технологічна частина
- •4.1 Технологія ремонту деталей бурового насосу (відновлення і виготовлення деталей)
- •4.2 Обладнання і пристосування, що використовуються при ремонті
- •4.3 Збирання і опресування насосу після ремонту
- •4.4 Експлуатація бурових насосів
- •5 Охорона праці при ремонті бурового обладнання
- •5.1 Основні заходи з безпечної роботи при проведенні капітального ремонту бурових насосів
- •5.2 Охорона надр і навколишнього середовища
2.5 Дефектування деталей і складання дефектної відомості
Очищенні від бруду деталі розібраного для ремонту обладнання поступають на дефектування, основне призначення якого складається у виявленні величини і характеру зношення, а також можливості подальшого використання деталей. При дефектуванні деталей обладнання користується технічними умовами на розбраковку деталей. В технічних умовах на розбраковку вказують методи заміру робочих поверхонь деталі і виявлення дефектів, вибраковочні і допустимі величини зношення робочих поверхонь і дефектів, приводяться рекомендації по ремонту і відновленню деталей.
При дефектуванні деталей необхідно враховувати економічну доцільність ремонту з тим, щоб вартість відремонтованої деталі не перевищувала вартості нової.
Дефектування складається з трьох операцій: контролю, сортування і маркірування.
Контроль деталей виконується у визначеній послідовності. Спочатку зовнішнім оглядом виявляються зовнішні дефекти деталей: зломи, вм’ятини, тріщини, кривизна, задири і інше. При цьому деталі обстукують, в результаті чого визначається щільність посадки шпильок, наявність тріщин і інше. При легкому постукуванні щільно з’єднані деталі або деталі, які не мають тріин, проявляють металічний дзвінкий звук, а при нещільному з’єднанні або наявності тріщин – глухий. Зовнішній огляд являється передчасним, в результаті якого визначається необхідність в більш точному методі контролю.
Нафтове обладнання працює в складних умовах, відповідальні деталі випробовують ударні знакоперемінні навантаження, в результаті чого можуть виникати приховані утомлені тріщини.
Через це дефектування нафтового обладнання широко використовується методи виявлення тріщин за допомогою гасу і магнітного порошку.
В
останні роки ці методи стали замінюватись
ультразвуковою дефектоскопією, яка
характеризується високою точністю,
продуктивністю, а також здатністю
виявляти внутрішні дефекти(раковини,
розшарування і т.д.), які не виходять на
поверхню деталі.
Ультразвуковими методами виявляються поверхні і внутрішні дефекти в деталях і зварних швах з будь-яких металів з високим рівнем точності. Для такої дефектоскопії використовують імпульсний ультразвуковий еходефектоскоп типу УДМ-1м. Пристрій досить легкий, близько 14 кг, і транспортабельний. Живиться від електромережі змінним струмом і дозволяє визначити дефекти (раковини, розшарування, тріщини, і інше) на глибині до 2500мм. Похибка заміру глибини залягання і величини дефектів не перевищує 2% повного значення шкали вибраного діапазону. Прилад дозволяє перевірити обладнання на місці розміщення, в польових умовах, а також в ремонтно-механічних майстернях і в ремонтних цехах.
Розміри і геометрична форма деталей (величина зносу, прямолінійність, овальність) визначаються і універсальними вимірювальними інструментами і пристроями (лінійками, штангель циркулями, мікрометрами, індикаторами, щупами) і спеціальними (шаблон, різьбоміри).
Овальність і конусність циліндричних деталей визначають штангель циркулями, мікрометрами, індикаторами на призмах. Овальність визначають як різницю діаметрів, виміряних в двох взаємно перпендикулярних площинах, а величина конусності – різниця діаметрів, заміряних в двох перерізах в одній площині, відносно до довжини між заміряними перерізами.
Придатність отворів встановлюється порожнино мірами і індикаторами.
Прямолінійність, паралельність і величина зносу плоских поверхонь визначають за допомогою лінійки, штангель циркуля, мікрометра.
Або іншими приладами відстань між деталлю, що перевіряється і базовою площиною. Величину зношення площин можна заміряти також за допомогою щупа величиною зносу між площиною деталі і вимірювальною лінійкою.
Проконтрольовані
деталі маркують і сортують залежно від
дефектів деталі на три групи:
придатні;
які потребують ремонту або відновлення;
непридатні.
Деталі в процесі сортування маркуються фарбою: придатні білою або не фарбують; ті, які потребують ремонту або відновленню жовтою або зеленою і непридатні – червоною. На придатні деталі фарба наноситься на неробочі поверхні. На деталях які потребують ремонту або відновленню навпаки. На непридатних деталях фарбою відмічаються ті місця, по яких деталь забракували.
Результати дефектування заносяться в дефектні відомості, які складаються на кожну розібрану для ремонту машину. На основі дефектної відомості уточнюється потрібність в запасних частинах і матеріалах, об’єми робіт по ремонту обладнання і відновленню зношених деталей.
Після складання дефектної відомості придатні деталі передаються на склад запасних частин; деталі, які потребують ремонту – в механічний цех; непридатні – на площадку для металобрухту.
Таблиця 2.2 Дефектна відомість бурового насосу марки У8-7МА2
№ п\п |
Деталь |
Дефект |
Вимірювальні прилади та інструменти |
Кількість деталей |
|
Від. |
Зам. |
||||
1. |
Корпус |
Тріщини Подряпини Корозія |
Дефектоскопія Візуально
|
1 |
|
2. |
Трансмісій- ний вал |
Згин Спрацювання шпоночного пазу Спрацювання по поверхні |
Вимірювальна плита Шаблон
Штангенциркуль |
1 |
|
3. |
Шків |
Спрацювання канавок Спрацювання ступиці Подряпини |
Шаблон
Штангенциркуль
Візуально |
1 |
|
4 |
Пальці крейцкопфів |
Спрацювання |
Штангенциркуль |
1 |
|
5 |
Циліндрова втулка |
Овальність Конусність Подряпини |
Штангенциркуль
Візуально |
1 |
|
6. |
Поршень |
Спрацювання |
Візуально Штангенциркуль |
|
1 комп. |
7. |
Ущільнення |
Спрацювання |
Візуально |
|
1 комп. |
8. |
Підшипник кочення |
Спрацювання по поверхні |
Люфтомір Штангенциркуль Візуально |
|
1 |
9. |
Болти |
Спрацювання |
Візуально |
|
30 |
10. |
Гайки |
Спрацювання |
Візуально |
|
30 |