Swot-аналіз геостратегічного позиціонування України у глобальному просторі*

«Функціональні зони» геострате­гічного позиціо­нування

Strengths / сильні сторони

Weaknesses / слабкі сторони (-)

Opportunities / можливості (+)

Threats /загрози (-)

1

2

3

4

5

економічне середовище

– значна ємність ринку

– свобода у сфері торгівлі

– відсутність якісних змін у товарній структурі експорту-імпорту

– висока енергоємність окремих експор­тноорієнтованих галузей (металургія, хімічна промисловість)

• перехід до економіки «орієнтованої на ефектив­ність» та забезпечення її конкурентоспроможності

• реструктуризація еконо­міки, збільшення у товар­ній структурі експорту пи­томої частки продукції з високим рівнем доданої вартості

• освоєння нових зовніш­ніх ринків, внесення корек­тив у систему координації і перерозподілу товарних і фінансових потоків

• розвиток виробничо-інвестиційного співробіт­ництва

• високий рівень відкритості національної економіки

• торгово-збутова модель зовнішньоекономічної діяль­ності

• залежність економічної ди­наміки від світової економіч­ної кон’юнктури і цінових шоків на світових ринках

• потенціал економічного зростання фокусується у пло­щині збільшення обсягів ви­робництва у традиційних галузях, що свідчить про «кризу перспективи»

фінансове середовище

– достатній рівень фіскальної свободи

– достатній рівень монетарної свободи

– нерозвинута інфраструктура

– недостатній рівень національних зао­щаджень

– недокапіталізація банківської системи та слаборозвинутий фінансовий сектор

• відтік інвестиційних ресур­сів з інноваційно-орієнтова­них галузей

• високий рівень зовнішньої заборгованості

1

2

3

4

5

енергетичне середовище

• енерго- та ресурсно-витратна економіка

• низький рівень енергетичної безпеки держави

– перехід до нової «енерге­тичної архітектури»

технологічне середовище

– незначна кількість інноваційно-актив­них підприємств і зменшення питомої частки інноваційної продукції

інституційне і політико-правове середовище

• геополітична і геоекономічна невизна­ченість

• недосконала система інститутів

• низький рівень верховенства закону

• обмеження свободи прав власності

• невикористаний потенціал нетехноло­гічних (інституційних) інновацій – орга­нізаційних та маркетингових

• не достатня увага до впровадження сучасних методів корпоративного управ­ління та вироблення комплексних стра­тегій управління бізнесом

• «демократія під тиском» і рух у напрям­ку до авторитарного режиму

– обмежена економічна свобода і «репресивна економіка»

– високий рівень корупції

– неефективність державних витрат

соціодемографічне і соціокультурне середовище

• достатньо ви­сокий рівень ос­віти

• високоосвічене населення

• висока якість людського капіталу

• низький рівень життя широких верств населення

• низькі показники розвитку внутріш­нього споживчого ринку

• експорт інтелектуального потенціалу

– низький рівень особистої (персональної) свободи

– надмірна диференціація до­ходів і поглиблення майнової поляризації населення

– соціальна стратифікація сус­пільства, що наближається до критичної «точки насичення»

– професійна деградація та по­гіршення якості людського капіталу