Структура дисципліни Цивільний захист

Цивільний захист являється нормативною обв’язковою, самостійною дисциплінгою для навчання студентів на денній та заочній формах навчання та входить до циклу дисциплін професійно-кваліфікаційної підготовки, професійно-кваліфікаційного рівня – спеціаліст, магістр.

Метою вивчення дисципліни являється формування у студентів здібності творчо мислити, вирішувати важливі проблеми інноваційного характеру та приймати вірні та продуктивні рішення в сфері ЦЗ, з врахуванням особливостей майбутньої діяльності випускників, а також досягенні науково-технічного прогресу.

Завданнями вивчення дисципліни являються:

- засвоєння студентами нових теорій, методів і технологій по прогнозуванню НС, будування моделей їх розвитку;

- вивчення рівня ризику та обгрунтування комплексу заходів, направлених на попередження НС;

- захист персоналу, населення, матеріальних та культурних цінностей в умовах НС;

- локалізація та ліквідація наслідків НС.

Засвоївши програму навчальної дисципліни «Цивільний захист» спеціалісти та магістри у відповідних напрямках підготовки, повинні бути здібними вирішувати професійні завдання з урахуванням потреб ЦЗ.

Перелік забезпечуючих дисциплін: цивільний захист викладається після вивчення дисциплін – основи екології, безпека життєдіяльності, основи охорони праці, дисциплін які безпосередньо формують компетенцію фахівця на рівні «машістр», «спеціаліст», відровідного напрямку підготовки: математика, фізика, хімія, психологія і т.п.

На вивчення дисципліни відводиться 36 годин, з них:.

- аудиторних 24 години, в тому числі: лекцій – 12 год., практичні заняття – 12 год.

- самостійна робота студентів – 12 годин.

Форма контролю – диференційований залік.

Тестова контрольно-модульна робота – 20 білетів, в кожному білеті по 10 тестів. При визначенні оцінки кожен тест білета оцінюється в 10 балів.

Для проміжного контролю засвоєння навчального матеріалу та відпрацювання пропущених занять розроблені тести (по 5 тестів в кожній темі) 20 білетів по 5 тестів, кожен тест білета оцінюється в 20 балів).

Програма навчальної дисципліни «Цивільний захист» складається з двох розділів:

- «Загальна підготовка»

- «Професійна підготовка»

Модуль 1. Загальна і професійна підготовка студентів по забезпеченню заходів і дій в умовах можливих НС мирного та воєнного часу.

Питання 1. Цивільний захист населення і територій, її роль місце і завдання в структурі заходів по забезпеченню життєдіяльності населення України

Для реалізації прав людини по захисту його життя і здоров'я від небезпечних наслідків НС держави як гарант цього права, створило Кодекс цивільного захисту України (ст.1), який регулює відносини, пов’язані:

- з захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій (НС);

- функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту України;

- визначенням повноважень органів місцевого самоврядування;

- визначенням прав та обов’язків громадян України, іноземців та людей бех громадянства;

- визначенням прав та обов’язків підприємств, навчальних закладів, організацій не залежно від форм власності.

Цивільний захист (Кодекс ст.4) – це функція держави, направлена на захист населення, територій, навколишнього середовища та майна від надзвичайних ситуацій (НС) шляхом їх попередження, ліквідації їх наслідків та надання допомоги постраждалим в мирний час та на особливий період.

Цивільний захист – система організаційних, інженерно- технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних і інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкуваннями або силами і засобами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, добровільними рятувальними формуваннями, які забезпечують виконання цих заходів з метою попередження і ліквідації НС, які погрожують життю і здоров'ю людей, заподіюють матеріальні збитки в мирний час і в особливий період.

Цивільний захист здійснюється на території України в мирний час і на осоьовий період та стосується всього населення, органів влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, організацій, установ, навчальних закладів, а також юридичних осіб. Він здійснюється за завданнями та функціями, визначеними основними нормативними актами України.

Надзвичайна ситуація – обстановка на відокремленій території, об’єкті господарювання або на військовому об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, викликана катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, використанням засобів ураження, або іншою подією, яка призвела(або може привести) до виникнення загрози життю та здоров’ю населення, великій кількості загиблих та постраждалих, нанесенню значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території або об’єкті, здійснення на ньому господарської діяльності.

Попередження виникнення НС – комплекс правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, направлених на:

- реагування на техногенну та природну небезпеки;

- проведення оцінки рівня ризику;

- своєчасне реагування на НС на основі даних моніторингу, експертизи;

- дослідження та прогнозування з метою недопущення їх переростання в НС;

- пом’якшення можливих наслідків НС.

Ліквідація наслідків НС – проведення комплексу заходів, які включають в себе:

- аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, які здійснюються в разі виникнення НС та направлені на припинення дії небезпечних факторів;

- врятування життя та хбереження здоров’я людей;

- локалізація зони НС.

Медична допомога в НС – комплекс лікувально-профілактичних заходів, здійснюваних в умовах НС, з метою збереження життя вражених (хворих), попередження враження та швидке відновлення їх здоров’я.

Правові основи цивільного захисту являються (Кодекс ст.3):

1. Конституція України (254 до/96-ВР)

Правові основи забезпечення безпеки життєдіяльності людей визначених вимогами, Загальною декларацією прав людини прийнятого ТОП в 1948р. Женевськими конференціями 1949р. Конституцією України (1996р.), де в ст. 27, 30 сказано: "Кожна людина має невід'ємне право на життя" "Ніхто не має права позбавити його життя". Кожен громадянин України має право на захист життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, стихійних лих, застосування засобів поразки, і вимагати гарантій забезпечення реалізації цього права Кабінету Міністрів України і інших центральних органів, керівництва підприємств, установ, організацій і місцевого самоврядування незалежно від форм власності і господарювання і підлеглості.

2. Кодекс цивільного захисту України

3. Інші закони України

4. Акти Президента України

5. Акти Кабінету Міністрів України

Мета цивільного захисту. Цивільний захист здійснюється з ціллю:

- реалізації державної політики спрямованої на забезпечення безпеки і захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей довкілля від негативних наслідків НС в мирний час і в особливий період;

- подолання наслідків НС, в т.ч. наслідків НС на територіях іноземних держав, відповідно до міжнародних договорів України.

Цивільний захист здійснюється на наступних основних принципах (Кодекс ст.7):

- гарантування та забезпечення державних конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності;

- комплексного підходу до рішення задач ЦЗ;

- приорітетності задач, які направлені на врятування життя та забезпечення здоров'я громадян;

- максимально можливого, економічно обгрунтованого зниження ризику виникнення НС;

- централізації управління, єдиноначальності, підлеглості, встановленням дисципліни оперативно-рятувальної служби ЦЗ, аварійно-рятувальної служби;

- гласності, прозорості, вільної та широкої публічної інформацції прос тан ЦЗ, крім обмежень, встановлених законом;

- добровільності – у випадку залучення громадян до здійснення заходів ЦЗ, пов’язаних з ризиком для їх життя та здоров'я;

- відповідальність керівних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування по виконанню вимог законодавства з питань цивільного захисту;

- оправданого ризику та відповідальності керівників сил цивільного захисту за забезпечення безпеки під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Завдання цивільного захисту. Основними завданнями цивільного захисту є:

- збір аналітична обробка інформації НС;.

- прогнозування і оцінка соціально-економічних наслідків НС;

- здійснення спостереження і контроль у сфері цивільного захисту:

- розробка і виконання законодавчих і інших нормативно-правових актів, підтримка норм і стандартів у сфері цивільного захисту;

- розробка і здійснення попереджувальних заходів у сфері цивільного захисту;

- створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для попередження НС;

- розробка і виконання науково-технічних програм спрямованих на попередження НС;

- оперативне сповіщення населення про виникнення або загрозу виникнення НС, сучасне достовірне інформування про обстановку, яка виникла, заходи, які здійснюються для попередження НС і подолання їх наслідків;

- організація захисту населення і територій від НС, надання невідкладної психологічної, медичної і іншої допомоги потерпілим;

- проведення невідкладних робіт по ліквідації наслідків НС і організація життєзабезпечення постраждалого населення;

- забезпечення постійної готовності сил і засобів цивільного захисту до попередження НС і ліквідації їх наслідків;

- надання з використанням засобів цивільного захисту оперативної допомоги населенню у разі виникнення неприємних побутових або нестандартних ситуацій;

- навчання населення способам захисту у разі виникнення НС неприємних побутових або нестандартних ситуацій і організація тренувань;

- міжнародна співпраця у сфері цивільного захисту.

Об'єктами цивільного захисту є:

- людина і громадянин - його здоров'я і життя під час надзвичайної ситуації;

- державне і приватне майно - його захист і збереження у разі загрози і виникнення надзвичайної ситуації;

- територія держави незалежно від форм господарювання - її захист від надзвичайних ситуацій;

- природне довкілля - його захист від вражаючих чинників джерел техногенного і природного впливу;

Об'єктами забезпечення цивільного захисту є:

- президент України;

- Верховна Рада України;

- Кабінет міністрів України;

- Міністерства і інші центральні органи виконавчої влади;

Громадяни України мають право:

1. Отримання інформації про надзвичайні ситуації або надзвичайні події, які виникли або можуть виникнути, в т.ч.доступної для осіб з послабленим зором та слухом;

2. Забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання;

3. Звернення до органів державної влади і органів місцевого самоврядування з питань захисту від надзвичайних ситуацій;

4. Участь в роботах з попередження та ліквідації наслідків НС в кладі добровільних формувань цивільного захисту;

5. Отримання заробітної плати за роботу по ліквідації НС у разі залучення їх до робіт у відповідності з трудовим договором;

6. Соціальний захист та відшкодування у відповідності з законодавством збитку, у відповідності із життям, здоров’ям та шкоди майну внаслідок НС або проведення робіт з попередження та ліквідації наслідків;

7. Медичну допомогу, соціально-психологічну підтримку і медико-психологічну реабілітацію у разі отримання фізичних і психологічних травм.

Громадяни України зобов'язані:

- дотримуватися правил поведінки, безпеки і дій в умовах НС;

- дотримуватися заходів безпеки в побуті і в повсякденній трудовій діяльності, не допускати порушень виробничої і технологічної дисципліни, вимог екологічної безпеки, охорона праці, яка може привести до НС;

- знати способи захисту від НС, надання першої медичної допомоги потерпілим, правила користування засобами захисту;

- повідомляти службу екстреної допомоги населенню про виникнення НС;

- у разі виникнення НС, до прибуття рятувальників або пожежників здійснювати заходи по порятунку людей майна;

- дотримуватися протиепідемічного, протиепізоотичного і протиепітотичного режиму, режиму радіаційного захисту;

- виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будинки, які їм належать на правах приватної власності, засобами гасіння пожеж і протипожежним інвентарем, навчити дітей обережному поводженню з вогнем.