112

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ

ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ «УКРАЇНА»

Економічний факультет

Кафедра документознавства та інформаційної діяльності

УДК 004(477)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до магістерської роботи

освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр

на тему:

«СИСТЕМА НАЦІОНАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ: ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ»

Виконав: студент VІ курсу, гр. МДД-61,

спеціальності 8.02010501 – Документознавство та інформаційна діяльність

Кругляков ю. О.

(прізвище та ініціали)

Науковий керівник:

к.філол.н., доц. Цвид-Гром О.П.

(прізвище та ініціали)

Рецензент:

_________________________________

(прізвище та ініціали)

Біла Церква – 2015

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ

НАЦІОНАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ 9

1.1. Аналітичний огляд літератури так нормативних документів з теми дослідження 9

1.2. Сутність поняття національних інформаційних ресурсів та їх класифікація 13

1.3. Роль і місце інформаційних ресурсів у забезпечені інформаційних потреб суспільства 28

Висновки до першого розділу 48

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СИСТЕМНИ НАЦІОНАЛЬНИХ

ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ 49

2.1. Формування інформаційних ресурсів 49

2.2. Проблеми збереження та захисту інформаційних ресурсів 64

2.3. Стратегія розвитку та управління інформаційними ресурсами 70

Висновки до другого розділу 77

РОЗДІЛ 3. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА В СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНИХ

РЕСУРСІВ 78

3.1. Склад державних інформаційних ресурсів 78

3.2. Управління державними інформаційними ресурсами 83

3.3. Основні положення державної політики щодо формування

Системи національних інформаційних ресурсів 88

Висновки до третього розділу....................................................................102

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………103

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...105

ДОДАТКИ……………………………………………………………………..112

Прелік умовних скорочень

CHIP – Система національних інформаційних ресурсів;

БД – база даних;

ЕК – електронний каталог;

ЗМІ – засоби масової інформації;

ІДЗУ - інформаційно-документаційне забезпечення управління

ІІ – інформаційна інфраструктура;

ІКТ – інформаційно-комунікаційні технології;

КБІС – корпоративно-бібліотечна-інформаційна система;

НАН – Національна академія наук;

РДОБ – Рівненська державна обласна бібліотека;

ХДНБ – Харківська державна наукова бібліотека;

ЦБС – централізована бібліотечна система;

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Основною цінністю для суспільства та окремої людини поступово стають інформаційні ресурси, адже реальна влада перерозподіляється від традиційних структур до центрів аналізу і управління інформаційними потоками. За цих обставин проблеми використання інформаційного простору як чинника забезпечення національних інтересів, безумовно, виходять на перший план. Особливої гостроти це набуває у сучасних умовах швидкої глобалізації інформаційних процесів та прагнення розвинених країн досягти безперечного інформаційного домінування заради вирішення своїх національних завдань. В умовах активного розвитку традиційного і міжгалузевого знання вчасне, розумне, диференційоване формування інформаційного ресурсу набуває першочергової важливості саме для інформаційних структур, які притаманними їм специфічними методами забезпечують ознайомлення суспільства із первинною науковою інформацією та змістом світової наукової спадщини. Взагалі, проблема розробки високоефективної системи інформаційного забезпечення  в умовах економічної реформи стає важливою складовою державної політики, провідним елементом в організації і проведенні наукових досліджень, впровадженні їх результатів. Повнота, форми, методи подання інформації, релевантність і швидкість її надходження є вирішальними факторами інформаційного забезпечення, головними показниками якості IP.

Проте сучасні роль і місце України в світовому інформаційному просторі не відповідають її геополітичному положенню, технічним можливостям і національним інтересам як незалежної держави. Але попри наявність в країні значного інтелектуального капіталу вітчизняні інформаційні ресурси не відображають його належним чином і тому збіднюють уявлення про нашу країну як високорозвинену державу в очах потенційних інвесторів. Інформаційні ресурси не можуть стати реальним капіталом, оскільки не відповідають усталеним нормам міжнародної інтеграції такого типу ресурсів і доступу до них.Проавансований багатьма сучасними дослідниками перехід до інформаційної цивілізації означає, що найважливішим продуктом суспільної діяльності стає виробництво та використання послуг і знань, коли всі засоби інформаційної технології (комп'ютери, інтегровані системи, кабельний, супутниковий та інші зв'язки, відеоустаткування, програмне забезпечення, наукові дослідження) спрямовані на те, щоб зробити інформацію загальнодоступною.

Сучасну цивілізацію та перспективи її подальшого розвитку характеризують такі поняття, як «інформаційний простір», «інформаційне суспільство», «інформаційні технології». Крім того, ступінь суверенітету кожної держави сьогодні визначає надзвичайно важливе політичне поняття «державний інформаційний простір». Якщо держава Україна (як і будь – яка інша держава) не забезпечить використання інформаційного простору в своїх інтересах та інтересах своїх людей, то він з часом може бути використаний проти неї самої.

І оскільки інформаційні ресурси суспільства – це організована сукупність інформації, інформаційних продуктів і інформаційних технологій, призначених для забезпечення визначених економічних, фінансових, екологічних, інформаційних та інших потреб людини, суспільства і держави, стає цілком очевидною важливість і актуальність теми даної роботи. Проблеми, пов’язані з формуванням інформаційного суспільства, викликають зацікавленість учених та політиків. Дослідженню цієї теми присвячено монографії, статті та інші публікації. У зв’язку з фактичним формуванням основних теоретичних засад створення інформаційного суспільства загострюється питання розбудови окремих підгалузей цієї теорії. Державна політика у сфері інформації визначається певними законодавчими документами. Це основні закони держави: Конституція України та низка спеціальних Законів, серед яких для сфери інформаційної діяльності найважливішими є: «Про інформацію» (1992 рік), «Про науково-технічну інформацію» (1993 рік), «Про інформаційні агентства» (1995), Закон України «Про науково-технічну інформацію». Вони є правовою базою для одержання та використання інформації, визначають також напрямки аналітико-синтетичної обробки інформації.

Ступінь дослідження проблеми. З розвитком інформаційного суспільства в Україні все більше фахівців звертають увагу на вдосконалення формування і використання національної системи інформаційних ресурсів. З’являються все більше публікацій у цій сфері, на державному рівні розробляються проекти законів щодо вдосконалення національної системи інформаційних ресурсів та її більш ефективного використання. Але безумовно багато питань залишаються невирішеними і якщо розробка теоретичного рівня є більш-менш задовільною, то практична реалізація задекларованих програм залишає бажати кращого.

Дослідженням даної теми займалися такі вчені, як Яковенко В. Я. [68], Боднар І. Р. [4], Партико З. В. [47], Хромченко Л. Г. [63], Рубанець О. М. [54], Мастяниця Й. І. [37], Кормич Б. А. [32], Іноземцев В. Л. [26],Чиж І. С. [65], Галатенко В. А. [9], Бакут П. А. [2], Орлов П. І. [46] та інші.

Використання праць згаданих науковців дало змогу отримати загальне уявлення по досліджуваній проблемі і виділити основні структурні елементи роботи тим самим забезпечивши її цілісність.

Мета дипломної роботи – дослідити систему національних інформаційних ресурсів в контексті державного управління.

Для досягнення мети потрібно розглянути такі завдання:

• проаналізувати літературу та нормативні джерела досліджуваної теми;

• визначити сутність поняття національних інформаційних ресурсі та їх класифікацію;

• охарактеризувати роль і місце інформаційних ресурсів в потребі суспільства;

• висвітлити питання формування інформаційних ресурсів;

• дослідити збереження та захист інформаційних ресурсів

• визначити стратегію розвитку , використання та управління ІР;

• з’ясувати склад та управління державними інформаційними ресурсами;

• проаналізувати проблеми в державному управлінні інформаційними ресурсами та їх вирішення.

- дослідити положення державної політики щодо формування системи національних інформаційних ресурсів;

Об’єктом дослідження в даній роботі є інформаційні ресурси суспільства.

Предмет дослідження – система національних інформаційних ресурсів.

Методи дослідження: науковий аналіз і синтез, системний підхід, інформаційний аналіз, групування, систематизація і узагальнення матеріалу.

Наукова новизна: Дослідження всебічно висвітлює питання, пов’язані з формуванням, збереженням і використанням інформаційних ресурсів суспільства. Значна увага приділена в роботі видам інформаційних ресурсів, їх збереженню та захисту, стратегії їх розвитку. Розглянуто роль і місце інформаційних ресурсів у забезпеченні інформаційних потреб суспільства.

В роботі зроблено огляд наукових праць, в яких розглядаються питання інформаційних ресурсів суспільства, відображаються найважливіші думки, версій гіпотез, прогнози, теорії. Представлені пропозиції щодо вдосконалення та подальшого розвитку інформаційних ресурсів країни.

Дослідження практично охоплює всі  аспекти даної тематики і може бути відправною точкою у подальшому вивченні і розробці теми. Воно може бути використане як базове студентами в навчальному процесі під час опрацювання питань, пов’язаних з інформаційними ресурсами суспільства.

Практична значущість роботи пролягає у тому, що вона може бути використана для підготовки навчальних посібників та конспектів лекцій для вивчення таких дисциплін як «Інформаційні ресурси в документознавстві», «Державна інформаційна політика», «Інформаційно-аналітична діяльність».

Апробація результатів дослідження. Результати магістерського дослідження були заслухані на студентській науково-практичній конференції «Інформаційно-документаційне забезпечення: теорія і практика» (м. Біла Церква, 14 листопада 2014 р.), що відбулася на базі Білоцерківського інституту економіки та управління ВНЗ «Університет «Україна», а також подані до друку у збірнику наукових праць Білоцерківського інституту економіки та управління ВНЗ «Університет «Україна».

Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові та законодавчі акти, підручники, посібники, статті та наукові дослідження зарубіжних та вітчизняних авторів, збірники наукових праць, монографії, дисертації, електронні джерела, що висвітлюють питання обраної теми дослідження.

Ключові терміни, що використовуються у роботі: інформація, інформаційний ресурс, національні інформаційні ресурси, інформаційна інфраструктура, система національних інформаційних ресурсів, державна інформаційна політика, інформаційне суспільство.

Структура роботи: Наша дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, які розкривають тему даної роботи, висновків до кожного розділу, загальних висновків, а також списку використаних джерел (70) та додатків, що безпосередньо доповнюють основний зміст роботи.