Методичні вказівки щодо виконання практичної роботи

Згідно з вихідними даними індивідуального завдання до практичної роботи (додаток Б), необхідно:

1 Проаналізувати вихідні дані (номер варіанта відповідає номеру за списком у журналі групи).

2 Виконати розрахунки щодо визначення кількості технологічного обладнання та коефіцієнтів його завантаження.

3 Обрати варіант розміщення технологічного обладнання на дільниці механічної обробки та обґрунтувати його доцільність.

4 Виконати планування дільниці механічної обробки згідно обраного варіанту розміщення технологічного обладнання.

5 Проаналізувати результати практичної роботи та зробити висновок.

6 Дати письмові відповіді на питання для самоперевірки.

Теоретична частина роботи Основні положення щодо складу основного технологічного устаткування

Основою механоскладального виробництва є розроблений технологічний процес виготовлення виробів із деталей та вузлів. Для сучасного механоскладального виробництва характерним має бути високий рівень автоматизації виробничих процесів, який повинен проявлятися в розроблених технологічних процесах механічної обробки деталей на виробничому устаткуванні та їх складання у вузли, механізми чи машини в цілому. Ці процеси мусять узгоджуватися між собою, а поєднання технічних засобів з різними видами технологічного устаткування буде характеризувати єдиний автоматизований технологічний процес.

При виборі номенклатури та кількості технологічного оснащення для сучасних цехів механоскладальних виробництв необхідно враховувати інтенсифікацію технологічних процесів, підвищення якості оброблення поверхонь деталей та складання машин, комплексну автоматизацію виробничих процесів, добиватися підвищення продуктивності праці та рентабельності виробництва.

Наприклад, інтенсифікація виробничих процесів полягає у використанні паралельних і паралельно-послідовних схем оброблення деталей та їх складання за допомогою обладнання, на якому можна забезпечити багатоінструментальне налагодження для оброблення з однією або кількома позиціями одночасно. Інтенсивні технології найбільшого застосування знайшли в масовому та багатосерійному виробництвах, де широко використовуються агрегатні верстати з ЧПК, автоматичні лінії, скомпоновані на їх базі з певною гнучкістю та переналагоджуваними на виготовлення заданої деталі.

Розрахунок кількості основного та допоміжного технологічного устаткування для потокового та непотокового виробництв

Технологічне устаткування цеху підрозділяють на основне і допоміжне. До основного технологічного устаткування відносять устаткування, що виконує технологічні операції обробки заготовок, передбачені номенклатурою виробів і виробничою програмою цеху, і розташоване на виробничих площах ділянки.

Допоміжне устаткування призначене для обслуговування основного устаткування і розміщується в допоміжних службах цеху.

Після визначення типу виробництва встановлюють форму його організації. Розрізняють дві форми організації виробництва: групову і потокову. У свою чергу, групова організація виробництва може бути потоковою і непотоковою.

Групова організація виробництва характеризується сумісним виготовленням групи деталей (або інших виробів) різної конфігурації на спеціалізованих робочих місцях і заснована на використанні типових технологічних процесів. В умовах крупно- і середньосерійного виробництва застосовують потоково-групову організацію технологічних процесів, в основу якої покладені уніфіковані групові технологічні процеси.

У дрібносерійному і одиничному виробництвах спеціалізація ділянок і цехів ґрунтується на застосуванні типових технологічних процесів. Для них характерна групова непотокова організація технологічних процесів.

Розрахунок кількості одиниць основного устаткування залежить в основному від типу виробництва, і здійснюється двома основними методами:

• по розрахунковій верстатомісткості механічної обробки;

• за техніко-економічними показниками.

Розрахунок по верстатомісткості проводять при детальному проектуванні цехів серійного і масового виробництва.

Розрахунок за техніко-економічними показниками проводять головним чином при проектуванні цехів одиничного і дрібносерійного виробництва, коли верстатомісткість механічної обробки в цеху детально не розраховують, а також при укрупненому проектуванні цехів всіх типів виробництва.