Потреба в адекватному харчуванні та вживанні рідини

Сестра повинна знати:

• показники віку, зросту, маси тіла (звичайної та на момент обстеження).

Сестра повинна з’ясувати:

• наявність зубних протезів;

• можливість пацієнта самостійно приймати їжу та рідину;

• можливість пацієнта забезпечити себе різноманіт­ною їжею в достатній кількості.

Сестра повинна зібрати:

• інформацію про апетит;

• інформацію про фізичне навантаження.

Сестринські втручання:

• навчання пацієнта, його родичів принципам раці­онального харчування;

• якщо маса тіла пацієнта нижча за оптимальну, не­обхідно сприяти підвищенню апетиту пацієнта;

• надаючи допомогу під час їди, необхідно передба­чити, чого потребує пацієнт (відкрити пляшку, щось піддержати, нарізати хліб тощо);

• у разі потреби годувати та напувати пацієнта.

Потреба у фізіологічних відправленнях

Сестра повинна бути делікатною під час проведення суб'єк­тивного обстеження.

Вона повинна з'ясувати:

• можливість пацієнта самостійно регулювати відправлення;

• частоту фізіологічних відправлень, їх характер.

Найчастіше виникають такі проблеми: розлади сечовипус­кання — дизурія (гостра затримка сечі, хронічна затримка сечі); пронос, закреп, нетримання калу, нетримання сечі.

Сестринські втручання:

• своєчасно та правильно здійснювати туалет зовнішніх статевих органів пацієнта;

• навчити пацієнтів чи родичів техніці підмивання;

• стежити за вживанням пацієнтом достатньої кількості рідини;

• надавати пацієнтові достатньо часу для сечовипус­кання;

• здійснювати правильний догляд за постійним сечо­вим катетером;

• здійснювати правильний догляд за промежиною у пацієнта з постійним сечовим катетером;

• у разі нетримання сечі використовувати зовнішній катетер із сечоприймачем, пацієнта чи родичів на­вчити користуватися сечоприймачем;

• жінкам рекомендувати памперси;

• призначити програму тренування сечового міхура;

• використовувати судно та сечоприймачі.

Потреба пацієнта в русі

Сестра повинна визначити:

• наскільки обмеження рухомості впливає на стан за­лежності (незалежності) пацієнта;

• проблеми пацієнта: ризик розвитку чи наявність пролежнів, стан депресії.

Сестринські втручання:

• профілактика, лікування пролежнів;

• навчання пацієнтів методам самоконтролю за ста­ном уразливих ділянок тіла та рівнем тиску на них;

• вправи в межах рухомості суглобів (активні та пасивні);

• надання максимальної можливості пацієнтові рухатися самостійно, використовуючи допоміжні засоби;

Перелік питань для самостійного опрацювання:

1. Потреба у сні та відпочинку.

2. Потреба пацієнта в одязіта особистій гігієні.

3. Потреба в підтриманні нормальної температури тіла.

4.Потреба в підтриманні безпечного навколишнього середовища.

5. Потреба в спілкуванні