4.2.Букварний період

Починається букварний період з грудня і триває 14 мі­сяців. До кінця навчального року у підготовчому класі учні повинні вивчити до 20 букв.

Порядок вивчення букв обумовлюється букварем.

Кожен звук спочатку вивчається на уроках вимови, а потім на уроках навчання грамоти вивчається відповідна буква.

Під час навчання грамоти особлива увага приділяється розвитку звукового аналізу й синтезу мови. У зв'язку з цим великого значення набуває робота з розрізною азбукою, складання слів і речень. З самого початку навчання грамо­ти особлива увага звертається на свідоме читання.

Наприкінці навчання грамоти учні повинні оволодіти свідомим плавним складовим читанням з дотриманням правильної інтонації.

На початковому етапі навчання грамоти урок може бу­ти мішаним (читання і письмо). Після вивчення більшої кількості букв можна проводити окремо уроки читання та письма.

Навчання грамоти здійснюється аналітико-синтетич-ним методом. На уроках навчання грамоти розвивається вміння слухати, свідомо сприймати мову оточуючих, роз­вивається стійка увага, спостережливість, здатність до за­пам'ятовування й переключення. Уроки навчання грамоти повинні сприяти загальному розвитку учнів, вихованню почуття товариськості, працелюбства і позитивного став­лення до навчального процесу.

Підготовчий клас Розвиток мовлення. Робота над словом.

Збагачення словника, необхідного для повноцінного спілкування на основі ознайомлення дітей з довкіллям, з деякими явищами суспільного життя. Назви предметів, дій, що безпосередньо сприймається дітьми в навколиш­ньому середовищі. Називання деталей, частин предмета. Правильне розуміння значення слів, що використовують­ся. Точне співвідношення їх з реальними об'єктами. Роз­різнення подібних предметів за суттєвими ознаками.

Розуміння і використання у мовленні слів зі значенням:

а) зменшувально-пестливим;

б) просторового розташування предметів, а також за допомогою прийменників в, на, що позначають місцезнаходження, напрям дії, переміщення;

в) ознаки предметів за кольором, розхміром, формою, смаком, станом і ознакою дії ;

г) часових відношень .

Особові та вказівні займенники (я, ти, він, вона, воно, цей, той).

Робота над реченням.

Складання простих непоширених речень. Виділення в реченні слів, що означають предмет, дію за питаннями (хто? що? що робить? що робив?).

Граматичні ознаки числа в іменниках та дієсловах те­перішнього і минулого часів 1-ої і 3-ої особи чоловічого та жіночого родів, у сполученнях іменників з числівниками один, одна або із займенниками мій, моя у дієсловах мину­лого часу.

Складання простого поширеного речення (тричленно­го), де третій член стосується дієслова й означає пере­хідність дії на предмет у знахідному відмінку (малює буди­нок, їсть котлету).

Просторові відношення, що вказують на напрям руху, переміщення предметів, які відповідають на питання куди? (іменники у знахідному відмінку з прийменниками в, н.

Місцезнаходження предметів, що відповідають на пи­тання де?

Знаряддя та засоби дії (іменник в орудному відмінку чо­ловічого та жіночого родів).

Поширення тричленного речення словами, що позна­чають ознаки предметів (прикметник й іменник жіночого та чоловічого родів у називному відмінку).

Складання речень зі сполученнями, що означають ча­сові відношення.

Дієслова теперішнього і минулого часів 1-ої та 3-ої осо­би. Розрізнення і складання речень із дієсловами, вираже­ними складним майбутнім часом.

Правильне співвідношення питань що робить? що ро­бив? що буде робити? з часом дії.

Формування вміння встановлювати зв'язок слів у ре­ченні за питаннями.