1.2. Формування лексичної сторони і грамматичного складу мови.

В умовах суспільного виховання ведучим засобом формування лексичної сторони і грамматичного складу мови є заняття. Словникова робота з дошкільниками з розладами мови є тривалим процесом і пов'язана з оволодінням поняттями Виділяють наступні задачі словникової роботи:

1. Нагромадження достатнього для змістовного спілкування запасу слів;

2. Оволодіння значенням слова на основі його співвіднесення з навколишніми об'єктами;

3. Освоєння узагальнюючого значення слова;

4.Введення слів у практику спілкування, тобто активізація словника.

Зміст роботи по розвитку лексичної сторони мови спирається на розширення й узагальнення знань дітей про предметний світ.

Кожна дитина в дитячому саду повинна навчитися граматично правильно викладати свої думки. Розвиток граматичного ладу припускає цілеспрямовану, планомірну роботу з формування морфологічної сторони мови, удосконалюванню синтаксичної сторони, оволодінню навичками словотвору.

1.3. Розвиток зв'язної мови

Зв'язна мова служить для індивіда засобом повноцінної реалізації винятково людської потреби — потреби у вербальному спілкуванні з навколишніми. Виділяють такі види зв'язної мови, як діалогічна і монологічна.

Діалогічна мова — мова, у якій беруть участь як мінімум два чоловіки. Монологічна — мова, що належить тільки одній людині. Одним з методів навчання діалогічної мови є бесіда. Організація ефективної бесіди як методу навчання припускає вибір теми, значимої для її учасників, розуміння значеннєвої сторони обраної тематики, прогнозований результат досягнення однодумності в поглядах на обговорювану проблему, достатній запас вербальних засобів спілкування.

Монологічну мову дошкільників поділяють на два типи: переказ і розповідь. Навчання переказу — поетапний процес: від відповідей на питання по прослуханому тексті до самостійного його викладу вихованцями по прочитанні педагогом.

У розповіді виділяють дві форми: опис і оповідання. Опис у свою чергу також може бути двох форм: порівняльна і пояснювальна розповіді. Тут задачею педагога є навчання дітей розповіданню.

1.4. Підготовка дітей до навчання грамоті

Підготовка до навчання грамоті входить у систему роботи з дошкільниками по розвитку мови. Підготовленими до навчання грамоті є діти, що мають розвитий фонематичний слух, гарне усне мовлення, первісні навички в складанні й аналізі речень, у розподілі слів на склади. Дати таку підготовку — задача педагогічного складу дошкільної установи.

Найважливішою задачею підготовки до успішного засвоєння процесів читання і письма є формування в дошкільників фонематичного сприйняття мови.

Заняття по навчанню грамоті зв'язуються з заняттями по вивченню рідної мови. У зміст підготовки дошкільників до навчання грамоті входить:ознайомлення зі словом; ознайомлення з реченням; ознайомлення зі словесним складом речення; ознайомлення зі складовою будовою слова; ознайомлення зі звуковою будовою слова.

2.Методика розвитку мовлення дітей з порушеннями мовлення у школі для дітей з важкими розладами мови.

Початковий курс української мови в І відділенні шкіл для дітей з важкими порушеннями мови є основним на­вчальним предметом. Він покликаний долати мовленнєві порушення дітей, дати їм практичну мовну підготовку, роз­вивати й збагачувати уявлення учнів про навколишній світ, підвищувати рівень їхнього загального розвитку, вчити свідомо читати, грамотно писати, зв'язно викладати свої думки в усній і письмовій формах та дати знання з грама­тики.

До підготовчого класу приймаються діти з різко вира­женим загальним недорозвитком мови, який виявляється у запізнілому розвитку. Тому їхній досвід мовленнєвого спілкування є набагато менший, ніж у дітей з нормальним розвитком, і характеризується недорозвитком усіх компо­нентів мови, як семантично, так і артикуляційно. Мовлен­ня дітей характеризується надзвичайною бідністю словни­кового запасу. Крім того, словник одного учня іноді зовсім відмінний від словника іншого, а слова в їхньому мовленні вимовляються спотворено і вживаються не завжди пра­вильно, спостерігаються заміни одного слова іншим вна­слідок неправильного розуміння усної мови.