51. Поточне фінансове планування на підприємстві.

Суть поточного фінансового планування полягає у розробці детальних фінансових планів, які визначають джерела фінансування розвитку підприємства на плановий період, формуванні структури доходів і витрат, забезпеченні постійної платоспроможності, оптимізації структури капіталу і активів.

Поточний фінансовий план, як правило, складається на рік з поквартальною розбивкою.

За рекомендаціями Міністерства економіки України, такий план має складатися з двох частин. І-ша частина „Формування чистого прибутку” включає такі розділи:

1. Доходи.

2. Витрати.

3. Фінансові результати діяльності.

4. Плановий розподіл чистого прибутку.

ІІ-га частина „Джерела формування і надходження коштів та напрями використання” включає такі розділи:

1. Джерела формування та надходження коштів.

2. Приріст активів підприємства.

3. Повернення залучених коштів.

4. Витрати, повязані з внесенням обовязкових платежів до бюджету та державних цільових фондів.

5. Покриття збитків минулих періодів.

6. Елементи операційних витрат.

7. Розрахунок ПДВ.

Одним із основних критеріїв оцінки поточного фінансового плану є покращення показників фінансово-господарської діяльності підприємства порівняно із звітним роком.

52. Оперативне фінансове планування на підприємстві (бюджетування).

Оперативне фінансове планування (бюджетування) є основою для внутрішнього фінансового контролю, який має на меті постійну перевірку відповідності доходів і витрат підприємства.

Призначення системи бюджетування полягає в:

- підвищенні фінансової стійкості та поліпшенні фінансового стану підприємства;

- збільшенні ефективності використання наявних в розпорядженні підприємства чи центрів фінансової відповідальності ресурсів та активів, збільшенні відповідальності керівників центрів фінансової відповідальності за надані в їх розпорядження ресурси і активи (за перевищення лімітів товарних запасів, прострочку оплати товарних кредитів тощо);

- підвищенні обґрунтованості виділених фінансових ресурсів (у першу чергу інвестицій і кредитів), товарних кредитів за окремими напрямками господарської діяльності;

- проведенні моніторингу фінансової ефективності окремих видів господарської діяльності;

- прогнозуванні, аналізі та оцінці різних сценаріїв змін фінансового стану підприємства, його структурних підрозділів і видів діяльності для оперативного прийняття відповідних управлінських рішень;

- визначенні напрямків інвестиційної політики підприємства;

- забезпеченні фінансової обґрунтованості управлінських рішень, прийнятих на всіх рівнях управління;

- встановленні взаємозв'язку між інтересами окремого підрозділу та інтересами підприємства в цілому;

- удосконаленні системи стимулювання керівників і працівників структурних підрозділів підприємства для підвищення рентабельності здійснюваних ними видів діяльності, посилення відповідальності за пов'язані з цим доходи і витрати, за кінцеві фінансові результати.

Результатом бюджетування є зведений бюджет підприємства на наступний період з деталізацією по центрах фінансової відповідальності, погоджений з усіма учасниками процесу, затверджений керівниками і прийнятий до виконання всіма підрозділами підприємства.

53. Операційні бюджети та їх значення в управлінні підприємством.

У групу операційних бюджетів входять: бюджет продажів, бю-джет запасів, бюджет прямих матеріальних витрат, бюджет прямих в итрат на оплату праці, бюджет виробничих накладних витрат, бюджет собівартості готової продукції, бюджет собівартості реалізованої про-дукції, бюджет витрат на збут, бюджет витрат на управління, бюджетний звіт про прибуток.Операційні бюджети – сукупність бюджетів витрат і доходів, що забезпечують складання бюджетного звіту про фінансові ре-зультати діяльності. Операційний бюджет відображає плановані операції на майбутній рік для частини або окремого підрозділу підприємства. У процесі його підготовки прогнозовані обсяги продажу і виробництва трансформуються в кількісні оцінки доходів і витрат для кожного з діючих підрозділів підприємства. Операційний бюджет містить у собі бюджетний (прогнозний) звіт про прибутки і збитки, що у свою чергу фор-мується на основі таких бюджетів, як бюджет продажу (бюд-жет доходів), виробничий бюджет (с деталізацією в окремих бюджетах по всіх основних елементах виробничих витрат), бюджет товарно-матеріальних запасів та бюджети ко-мерційних, загальних і адміністративних витрат.

54. Фінансові бюджети та їх значення в управлінні підприємством.

Фінансовий бюджет – це план, у якому відображають про-гнозні джерела формування фінансових засобів і напрямки їхнього використання в майбутньому періоді. Фінансовий бю-джет містить у собі бюджет капітальних витрат, бюджет коштів підприємства і підготовлені на їхній основі разом з бю-джетним звітом про прибутки і збитки бюджетний бухгал-терський баланс і звіт про рух грошових коштів.

а)         бюджет капітальних витрат. Інформація, що стосується довгострокових капіталовкла-день, впливає на бюджет коштів, торкаючись питання витрат на придбання основних фондів або їх будівництво, а також ви-плати відсотків за кредити, на прогнозний звіт про прибутки і збитки, на прогнозний бухгалтерський баланс, змінюючи сальдо на рахунках основних засобів і інших довгострокових активів. Отже, усі рішення по капітальних витратах повинні плануватися і включатися в загальний бюджет.

б)         бюджет руху грошових засобів. Бюджет руху грошових засобів складається з двох частин – очікувані надходження коштів і очікувані платежі і виплати. Для визначення очікуваних надходжень за період використо-вується інформація про реалізацію продукції, про продаж в кредит або з негайною оплатою, інформація про порядок отри-мання коштів. Також планується находження коштів і з інших джерел, таких, як продаж акцій, продаж активів, можливі по-зики, одержання відсотків і дивідендів і т.д. Суми очікуваних платежів беруться з різних періодичних бюджетів. Відпо-відальний за підготовку бюджету коштів має знати, які витра-ти на матеріали і робочу силу передбачені за період, які това-ри і послуги необхідно придбати, а також чи будуть вони опла-чені відразу ж або можлива відстрочка платежу.

в) прогнозний баланс.У процесі підготовки загального бюджету проводиться розробка прогнозу фінансового стану або проектного бухгал-терського балансу для підприємства в цілому. Після підготов-ки бюджету коштів, уже знаючи прогнозне сальдо коштів на кінець бюджетного періоду і, визначивши чистий прибуток і суму необхідних капітальних вкладень, стає можливим підго-тувати прогнозний бухгалтерський баланс, який є кінцевим продуктом усього процесу складання головного бюджету. Са-ме в цій точці керівництво повинне вирішити, чи прийняти за-пропонований загальний бюджет або необхідно змінити плани і переглянути окремі частини бюджету знову.

55. Система фінансового контроллінгу на підприємстві.

Система фінансового контролю - це логічна структура формальних та/чи неформальних процедур, призначених для аналізу і оцінки ефективності управління ресурсами, витратами, обов'язками підприємства в межах бюджетного періоду, моніторинг поточної діяльності, порівняння обсягів витрат з бюджетними стандартами і попередження понадлімітних витрат.

Фінансовий контролінг зорієнтований на функціональну підтримку фінансового менеджменту, що визначає його зміст та основні завдання. Провідною метою фінансового контролiнгу є орієнтація управлінського процесу на максимізацію прибутку та вартості капіталу власників при мінімізації ризику і збереженні ліквідності та платоспроможності підприємства. Для досягнення цієї мети фінансовий контролінг (контролер) вирішує цілий ряд функціональних завдань. У класичному розумінні головним завданням діяльності контролера на американських підприємствах є управління прибутком за допомогою бюджетуванняСистема контролінгу, орієнтована на максимізацію вартості на VEBA AG. З метою приведення у відповідність організації менеджменту підприємства до вимог ринку капіталів на підприємстві, починаючи з 1993 р., була впроваджена вартісно орієнтована система контролінгу, яка постійно вдосконалюється. Система контролінгу підсилює вартісні орієнтири керівництва підприємством через:

1) чітку сегментацію сфер діяльності підприємства (центрів прибутковості та затрат);

2) систематичний аналіз конкурентоспроможності та ринкової інформації;

3) завершений цикл планування, який включає річне бюджетування, інвестиційне, середньострокове та стратегічне планування;

4) стандартизовану систему звітності, в т. ч. в розрізі окремих структурних підрозділів;

5) розрахунок та аналіз вартісних показників.

56. Сутність антикризового фінансового управління підприємством та його елементи.

Політика антикризового фінансового управління є частиною загальної фінансової стратегії підприємства, що полягає в розробці системи методів попередньої діагностики загрози банкрутства і "включення" механізмів фінансового оздоровлення підприємства, які забезпечують його вихід з кризового стану.

Принципи антикризового фінансового управління підприємством

1. Постійна готовність до можливого порушення фінансової рівноваги підприємства.

2. Рання діагностика кризових явищ у фінансовій діяльності підприємства.

3. Диференціація індикаторів кризових явищ за рівнем їх небезпечності для фінансового розвитку підприємства.

4. Терміновість реагування на окремі кризові явища у фінансовому розвитку підприємства.

5. Адекватність реагування підприємства на рівень реальної загрози його фінансовій рівновазі.

6. Повна реалізація внутрішніх можливостей виходу підприємства з кризового фінансового стану.

7. Використання за необхідності відповідних форм фінансової санації підприємства для попередження його банкрутства.

Етапи формування і реалізації політики антикризового фінансового управління підприємством

1. Здійснення постійного моніторингу фінансового стану підприємства з метою раннього виявлення ознак кризового розвитку.

2. Визначення масштабів кризового стану підприємства.

3. Дослідження основних факторів, що обумовлюють кризовий розвиток підприємства.

4. Формування системи цілей виведення підприємства з кризово­го стану, що адекватних його масштабам.

5. Вибір і використання дієвих внутрішніх механізмів фінансової стабілізації підприємства, що відповідають масштабам його кризо­вого фінансового стану.

6. Вибір ефективних форм санації підприємства.

7. Забезпечення контролю за результатами розроблених заходів щодо виведення підприємства з фінансової кризи

57. Оцінка ймовірності банкрутства п-ва

Оцінка ймовірності банкрутства являє собою систему цільового фінансового аналізу, спрямованого на виявлення параметрів кризового розвитку підприємства, що генерують погрозу його банкрутства в майбутньому періоді.

Ознаками можливого банкрутства підприємства є падіння ринкової ціни цінних паперів підприємства;

1) зниження потоку грошових надходжень від виробничої і фінансової діяльності та зниження доходів;

2) підприємство працює у галузі, де велика ймовірність банкрутства;

3) підприємство недавно почало своє функціонування;

4) зменшення сум дивідендів.

У залежності від цілей і методів здійснення діагностика банкрутства підприємства підрозділяється на дві основні системи: 1) систему експрес-діагностики банкрутства характеризує систему регулярної оцінки кризових параметрів фінансового розвитку підприємства, здійснюваної на базі даних його фінансового обліку по стандартних алгоритмах аналізу. Основною метою є раннє виявлення ознак кризового розвитку підприємства і попередня оцінка масштабів кризового його стану.

Експрес-діагностика банкрутства здійснюється по наступних основних етапах: 1. Визначення об\'єктів спостереження „кризисного поля\", що реалізує погрозу банкрутства підприємства. 2. формування системи індикаторів оцінки погрози банкрутства підприємства. 3. Аналіз окремих сторін кризового фінансового розвитку підприємства, здійснюваний стандартними методами. 4. Попередня оцінка масштабів кризового фінансового стану підприємства.  2) систему фундаментальної діагностики банкрутства характеризує систему оцінки параметрів кризового фінансового розвитку підприємства, здійснюваної на основі методів факторного аналізу і прогнозування. Фундаментальна діагностика банкрутства здійснюється по наступних основних етапах: 1. Систематизація основних факторів, що обумовлюють кризовий фінансовий розвиток підприємства, факторний аналіз і прогнозування складають основу фундаментальної діагностики банкрутства, тому систематизації окремих факторів, намічуваних до дослідження, повинне бути приділена першорядна увага. 2. Проведення комплексного фундаментального аналізу з використанням спеціальних методів оцінки впливу окремих факторів на кризовий фінансовий розвиток підприємства. 3. Прогнозування розвитку кризового фінансового стану підприємства під негативним впливом окремих факторів.

4. Прогнозування здатності підприємства до нейтралізації погрози банкрутства за рахунок внутрішнього фінансового потенціалу. 5. Остаточне визначення масштабів кризового фінансового стану підприємства.