- •1. Основні характеристики навчальної дисципліни
- •2. Вступ
- •3. Навчально-тематичний план навчальної дисципліни «Економічна історія» з вказівкою змістовних модулів та необхідних в ньому тем
- •Примітка: срс – самостійна робота студента, ірс – індивідуальна робота студента
- •4. Програма навчальної дисципліни
- •Тема 1. Вступ
- •Тема 2. Господарські форми економіки стародавнього світу
- •Тема 3. Становлення та розвиток феодальної системи господарства
- •Тема 4. Мануфактурний період світової економіки (XVI — XVIII ст.)
- •Тема 5. Епоха переходу до індустріального суспільства (кінець XVIII — друга третина XIX ст.)
- •Тема 6. Господарство провідних країн світу в останній третині XIX — на початку XX ст.
- •Тема 7. Господарство провідних країн світу у міжвоєнний період
- •Тема 8. Господарство провідних країн світу після другої світової війни
- •Тема 9. Загальна характеристика економіки країн, що розвиваються (1950-1990-ті роки)
- •Тема 10. Господарство українських земель в період від найдавніших часів до V ст. Н. Е.
- •Тема 11. Розвиток феодальної системи господарства на українських землях (VI — XVI ст.)
- •Тема 12. Господарство українських земель в умовах панування феодальної системи (XVII — XVIII ст.)
- •Тема 13. Криза феодально-кріпосницької системи та розвиток капіталістичних відносин в XIX ст.
- •Тема 14. Господарство україни наприкінці XIX — початку XX ст.
- •Тема 15. Господарство україни у міжвоєнний період
- •Тема 16. Економіка україни у роки другої світової війни та повоєнної відбудови (1939—1950 рр.)
- •Тема 17. Господарський розвиток україни в 1950—80-ті роки
- •Тема 18. Економіка незалежної україни в 90-ті роки XX ст.
- •5. Тематика та плани лекцій
- •6. Тематика та плани семінарських (практичних) занять з вказівкою рекомендованої літератури для їх підготовки
- •Тема 2. Економічний розвиток країн Західної Європи в епоху середньовіччя (V — XV ст.). Розвиток феодальної системи господарства на українських землях.
- •Тема 3. Мануфактурний період світової економіки.
- •Тема 4. Промисловий переворот у провідних країнах світу. Доба індустріалізації (остання третина XIX – поч. XX ст.)
- •Тема 5. Світове господарство у міжвоєнний період. Економічний розвиток провідних країн світу в 1939—1990-х роках.
- •Рекомендована література для підготовки до семінарських занять
- •7. Тестові завдання для самостійної роботи студентів
- •Тема 1. Господарство Стародавнього світу
- •Тема 2. Економічний розвиток країн Західної Європи в епоху середньовіччя (V-XV ст.)
- •Тема 3. Мануфактурний період світової економіки
- •Тема 4. Промисловий переворот у провідних країнах світу
- •Тема 5. Господарство провідних країн світу в останній третині XIX – на початку XX ст.
- •Тема 6. Світове господарство у міжвоєнний період
- •Тема 7. Економічний розвиток провідних країн світу в 1939-1990-х роках
- •7.1. Методичні рекомендації до написания реферату
- •7.2. Тематика наукових рефератів Частина перша. Економічна історія світу
- •Частина друга. Економічна історія України
- •8. Перелік питань для підготовки до заліку. Питання самоконтролю.
- •9. Критерії оцінювання знань та підсумкового контролю
- •11. Список рекомендованої літератури
7. Тестові завдання для самостійної роботи студентів
Тема 1. Господарство Стародавнього світу
1. Неоліт – це :
1) давній кам'яний вік; 2) середній кам'яний вік; 3) новий кам'яний вік.
2. Для палеоліту характерними були:
1) примітивні знаряддя праці;
2) розвиток орного землеробства;
3) відтворюючі форми господарювання у тваринництві.
3. Мезоліт – це :
1) давній кам'яний вік; 2) середній кам'яний вік; 3) новий кам'яний вік.
4. Для мезоліту характерними були:
1) відтворюючі форми господарювання у тваринництві;
2) розвиток ремесел;
3) зростання продуктивності сільського господарства.
5. Палеоліт – це :
1) давній кам'яний вік; 2) середній кам'яний вік; 3) новий кам'яний вік.
6. Швидкий розвиток торгівлі характерним є для:
1) кам'яного віку; 2) мідно-бронзового віку; 3) залізного віку.
7. Громада – це:
1) колектив із повною або частковою спільною власністю на засоби виробництва та узвичаєними формами самоуправління;
2) колектив із повною приватною власністю на засоби виробництва та узвичаєними формами самоуправління.
8. До країн Стародавнього Сходу відносяться:
1) Стародавній Єгипет, Стародавня Індія, Китай та ін.;
2) Греція та Рим.
9. Зрошувальна система землеробства вперше виникла у:
1) Стародавньому Єгипті; 2) Стародавньому Китаї;
3) Стародавній Індії.
10. Особливість східного рабства полягає у тому, що основною продуктивною силою суспільства тут були:
1) селяни-общинники, землероби, вільні ремісники; 2) раби.
11. Вавилонське царство та Єгипет занепали:
1) у I тис. до н.е.; 2) у II тис. до н.е.
12. Яка із країн Стародавнього світу була розташована на межі 3 континентів (Європи, Азії та Африки):
1) Стародавній Рим; 2) Стародавня Греція; 3) Стародавній Китай.
13. Особливість античного рабства полягає у тому, що основною продуктивною силою суспільства тут були:
1) селяни-общинники, землероби, вільні ремісники; 2) раби.
14. Яка галузь виробництва мали другорядне значення у Стародавній Греції:
1) сільське господарство; 2) розвиток ремесла; 3) будівельна справа.
15. Парцела – це:
1) невелика ділянка землі, яка надавалася колонам-землеробам, вільновідпущеним рабам та іншим дрібним власникам на основі оренди;
2) земельний маєток площею 25-100 га.
16. Колон – це:
1) орендар невеликої земельної ділянки у великого землевласника у Римській імперії;
2) заможний власник, який займався торгівлею, лихварством.
17. Розвиток товарно-грошових відносин у Греції гальмувало:
1) здійснення грошового обміну лихварями;
2) наявність великої кількості міст-держав, кожна із яких мала свої гроші.
18. Світовим центром грошових операцій вважають:
1) Стародавній Рим; 2) Стародавню Грецію; 3) Стародавній Китай.
19. Золоті монети (ауерси та селіди) були введені в оббіг:
1) у Стародавній Індії; 2) у Стародавній Греції; 3) у Римській імперії.
20. У якій із держав Стародавнього світу населення сплачувало грошові податки:
1) у Стародавній Греції; 2) у Римській імперії; 3) у Стародавній Індії.
