- •Тема 11. Методика формування мовленнєвої компетенції у письмі.
- •1. Загальні особливості письма і писемного мовлення та їх врахування при навчанні іноземної мови.
- •1.2. Роль письма в житті людини і суспільства.
- •1.2. Зміна ролі письма у навчанні іноземної мови.
- •1.3. Психолого-лінгвістичні особливості писемного і усного мовлення.
- •1.3. Відмінності усного і писемного мовлення
- •2. Формування навичок техніки письма, як складової іншомовного письменного мовлення.
- •2.1. Лінгвістичний зміст навчання письму.
- •2.2. Формування каліграфічних навичок.
- •2.3. Формування орфографічних навичок.
- •Типологічні групи звучання слів в залежності від принципів орфографії системи ім.
- •2.2.4. Групи вправ для формування орфографічних навичок
- •3. Вимоги основних документів до оволодіння учнями писемних мовлень.
- •3.1. Основні завдання навчання письму відповідно до етапів навчання учнів.
- •3.2. Вимоги програми з іноземної мови (2-11 класи) до письма, як виду мовленнєвої діяльності.
- •3.3. Результати навчання учнів різних етапів у відповідності до рівнів Загальноєвропейських рекомендацій.
- •4. Типи і види вправ для навчання іншомовному писемному мовленню.
- •4.1. Підготовчі вправи і їх призначення.
- •Підготовчі вправи (письмо як засіб):
- •4.2. Вимоги до базового рівня володіння писемним мовленням.
- •4.3. Характер письмових текстів
- •Реферування і анотування, як види писемного мовлення.
- •Вправи для формування вмінь компресувати текст (реферування, анотація).
- •Анотація є менш складним видом компресії тексту. При її написанні використовується та ж інструкції, що і для написання реферату:
- •4.4.4. Написання листа іноземному другу, як важливий вид писемного мовлення.
- •Методичні рекомендації по оформленню листа іноземному другу.
- •5. Письмо як засіб контролю у навчанні ім.
- •Контрольні письмові роботи, їх призначення.
1.3. Відмінності усного і писемного мовлення
Усне мовлення |
Писемне мовлення |
Первинна форма комунікації: спирається на слуховий (звуковий) канал зв'язку, слухові та мовномоторні (артикуляційні) аналізатори. |
Вторинна форма комунікації: спирається на графічний (зоровий) канал зв'язку, слухові, мовномоторні, зорові та рукомоторні аналізатори. |
Спосіб прямої комунікації: наявність безпосереднього контакту, спільної ситуації між комунікантами, можливість миттєвої реакції і зворотного зв'язку; двосторонній характер мовлення. |
Спосіб непрямої комунікації: відсутність співрозмовника, спільної ситуації спілкування, зворотного зв'язку; односторонній характер мовлення. |
Обмежена в часі і просторі комунікація: скороминуча, нетривала, неповторна форма без можливості зберігання. |
Необмежена в часі і просторі комунікація: постійна, фіксована, незалежна від часу і простору, повторна форма з можливістю зберігання. |
Лінійний, безповоротний процес: спонтанність мовлення, неможливість редагування і внесення змін після акту спілкування. |
Нелінійний, поворотний процес, доступний для редагування і внесення змістових і формальних змін після акту спілкування. |
Наявність екстралінгвістичних засобів спілкування: мовна економія в оформленні змісту, згорнутість висловлювань. |
Відсутність екстралінгвістичних засобів спілкування: максимальна вербалізація змісту, розгорнутість, повнота висловлювань. |
Необов'язкова мовна нормативність: беззв'язність мовлення, обірвані речення, еліпси, скорочення, кліше, порушення порядку слів, уживання розмовної, емоційно забарвленої, конкретної лексики. |
Обов'язкова мовна нормативність: зв'язність мовлення, граматична і стилістична правильність, складні синтаксичні конструкції, вживання мовних засобів міжфразового зв'язку, більш нейтральної, абстрактної лексики. |
2. Формування навичок техніки письма, як складової іншомовного письменного мовлення.
2.1. Лінгвістичний зміст навчання письму.
П ерший компонент |
|
Навчання графіки (сукупність всіх засобів усної писемності). Основу іноземних мов – англійської, французької, німецької, іспанської складає латинська графіка. Графіка названих мов існує в двох варіантах: друкована – прописні, строчні букви, рукописна – прописні, строчні букви. Порівняння графічної і звукової системи кожної із зазначених мов слугує підставою для ствердження, що в кожній мові букв, які б відповідали одному звуку дуже мало (порівняння з кожної мови має бути розглянуто на семінарському занятті).
|
Д ругий компонент |
|
Навчання орфографії – правопис або система правил, використання писемних знаків при написанні конкретних слів. Орфографія має одне написання одного і того ж слова, графіка допускає декілька варіантів для передачі слова (допускається індивідуальний почерк).
|
Т ретій компонент |
|
Запис окремого слова, словосполучень, речень, плану висловлення, скорочень.
|
Ч етвертий компонент |
|
Писемне мовлення. В залежності від типу школи це можуть бути: написання теми висловлювання, листа, автобіографії, тез, анотацій і інше. |
Техніка письма і її складові навички.
Т ехніка письма: |
|
Каліграфічні навички: |
|
|
Орфографічні навички: |
|
|
|
Знання букв алфавіту мови, яка вивчається та особливостей: |
|