- •Тема 11. Методика формування мовленнєвої компетенції у письмі.
- •1. Загальні особливості письма і писемного мовлення та їх врахування при навчанні іноземної мови.
- •1.2. Роль письма в житті людини і суспільства.
- •1.2. Зміна ролі письма у навчанні іноземної мови.
- •1.3. Психолого-лінгвістичні особливості писемного і усного мовлення.
- •1.3. Відмінності усного і писемного мовлення
- •2. Формування навичок техніки письма, як складової іншомовного письменного мовлення.
- •2.1. Лінгвістичний зміст навчання письму.
- •2.2. Формування каліграфічних навичок.
- •2.3. Формування орфографічних навичок.
- •Типологічні групи звучання слів в залежності від принципів орфографії системи ім.
- •2.2.4. Групи вправ для формування орфографічних навичок
- •3. Вимоги основних документів до оволодіння учнями писемних мовлень.
- •3.1. Основні завдання навчання письму відповідно до етапів навчання учнів.
- •3.2. Вимоги програми з іноземної мови (2-11 класи) до письма, як виду мовленнєвої діяльності.
- •3.3. Результати навчання учнів різних етапів у відповідності до рівнів Загальноєвропейських рекомендацій.
- •4. Типи і види вправ для навчання іншомовному писемному мовленню.
- •4.1. Підготовчі вправи і їх призначення.
- •Підготовчі вправи (письмо як засіб):
- •4.2. Вимоги до базового рівня володіння писемним мовленням.
- •4.3. Характер письмових текстів
- •Реферування і анотування, як види писемного мовлення.
- •Вправи для формування вмінь компресувати текст (реферування, анотація).
- •Анотація є менш складним видом компресії тексту. При її написанні використовується та ж інструкції, що і для написання реферату:
- •4.4.4. Написання листа іноземному другу, як важливий вид писемного мовлення.
- •Методичні рекомендації по оформленню листа іноземному другу.
- •5. Письмо як засіб контролю у навчанні ім.
- •Контрольні письмові роботи, їх призначення.
1. Загальні особливості письма і писемного мовлення та їх врахування при навчанні іноземної мови.
1.2. Роль письма в житті людини і суспільства.
В житті кожної людини письмо відіграє дуже важливу роль. Письмо - видатне надбання людства, величезний здобуток кожного народу, кожної людини, що оволодіває писемністю. Письмо використовується в різноманітних галузях діяльності людини: * в організації виробництва;
* в науці, культурі, засобах масової інформації та зв'язку;
* в міжнародних, політичних відносинах;
* у просвітницькій роботі.
v Письмо (П) – неперехідна пам'ять поколінь, яка зберігає повідомлення про події та справи минулих віків і тисячоліть.
Все написане називається текстом: окремі тексти чи їх зібрання набирають форму: рукопису, книжки, журнали, газети, листівки, плакати, оголошення, листи, телеграми тощо. Письмові тексти складають автори і користуються ними мільйони читачів.
Письмо є потужним фактором прискореного розвитку людства. Йому належить визначна роль у створенні та збереженні духовних, а через них і матеріальних цінностей.
Письмо має інтернаціональний характер: воно продовжує, розвиває і зберігає те, що було створено і створюється іншим народом.
Багато сучасних систем письма створено на основі латинського алфавіту, який склався ще в античну давнину на основі західного різновиду старогрецького письма.
Письмо не природне, а суспільне явище, винахід людини, яким користувались і користуються всі.
Письмо іноді розглядають як особливу графічну форму мови і навіть як писемне мислення.
v Мовлення – це мова в дії. Письмо ніби зупиняє мовленнєвий потік, дає можливість «слухати, чути» (або читати) сказане
(або написане) в будь-який час.
На цій основі письмо розглядається як графічна фіксація мовлення, точніше - тексту мовлення.
v Написання – графічно-орфографічний процес такої фіксації інформації, письмовий текст - її результат.
Письмо можна порівнювати і з мовою. Мова - це система засобів спілкування та правил їх вживання. Аналогічно цьому письмо є системою письмових засобів та правил їх використання. (за змістом Держстандарту). Переваги писемного мовлення: це мовлення підготовлене, унормоване, відредаговане.
v Писемне мовлення (ПМ) – це універсальний засіб спілкування людей. За допомогою писемної думки і почуття
передаються від покоління до покоління.
ПМ – переважно монологічне і має свої лексичні й стилістичні особливості, відповідну граматичну будову.
|
|
Навчання письма (графіка, орфографія). |
v Навчання ПМ |
|
|
|
|
Навчання письмової техніки читання вираження думок на мові, яка вивчається – писемне мовлення продукт мовлення. |
Графіка - це сукупність основних начертальних засобів (букв, буквосполучень та діакритичних знаків) для зображення на
письмі звуків та звукосполучень даної мови. В будь-якій мові письмо являє собою сталу систему й менш за все
піддається змінам.
Орфографія - це система правил вживання письмових знаків при написанні слів.
графічних
v Продуктивне писемне мовлення – орфографічних
це комплексне використання лексико-граматичних
стилістичних засобів для вираження думок та здійснення комунікації
речення
v О б'єктами вивчення абзац
письмового мовлення є зв'язний текст
Письмове мовлення використовується як самостійна форма спілкування.
