7. Способи ознайомлення з новим граматичним явищем.

Способи ознайомлення з новим граматичним явищем

Основні прийоми введення і пояснення нового граматичного матеріалу

І. Практичний спосіб

1. Мовленнєва зарядка

2. Лексичних спосіб

(граматичне явище як окреме слово)

1. Демонстрація мовленнєвого зразка (МЗ)

2. Імітація учнями шляхом хорового повторення

3. Виконання дій за аналогією із МЗ: питально-відповідні речення

4. Виконання дій з опорою на таблиці, схеми

5. Виконання дій з використанням навчально-мовленнєвої ситуації – навчальні діалоги

ІІ. Теоретично-практичний спосіб

1. Використання правил

2. Поєднання правил із МЗ

• Дедуктивний метод (від правила до прикладу)

1. Повідомлення правила, порівняння з рідною мовою.

2. Вправи на формозміни і інше (на підстановку, на порівняння).

3. Перекладні вправи.

4. Вправи на вживання в реченні.

• Індуктивний метод (від прикладу до правила)

1. Наведення кількох аналогічних прикладів.

2. Наведення прикладів на порівняння з опорою на вживання явищ, які розбіжні в іноземній або з рідною мовою.

3. Виконання завдання на пошук в прикладах спільного або відмінного.

4. Виведення правила учнями, повне формулювання вчителем і виконання наступних вправ.

Спосіб введення

Переваги

Недоліки

Теоретично-практичний підхід

1. Дедуктивний метод

(від правила до прикладів).

1. Дає можливість відразу переходити до ключового поняття і таким чином економити час;

2. Багато правил простіше презентувати, ніж вивести з прикладів;

3. Враховує зрілість учнів та визнає роль когнітивних процесів у навчанні мови;

4. Відповідає очікуванням багатьох учнів(особливо учнів з аналітичним складом розуму)щодо процедури навчання;

5. Дозволяє учителеві працювати з аспектами мови у міру необхідності, не вимагаючи роботи з антиципації.

1. Деякі учні, особливо молодші, можуть не зрозуміти абсолютно всю концепцію, або граматичну термінологію, якою вони викладаються.

2. Пояснення граматичних правил завжди передбачає діяльність,у якій в центрі процесу навчання знаходиться учитель,а не учень;

3. Пояснення запам'ятовуються гірше, ніж інші способи презентації;

4. Такий підхід може створити в учнів хибне уявлення про те, що навчання мові - це вивчення правил.

2. Індуктивний метод

(від прикладів до виведення правил).

1. Правила, які учні виводять самі, більше відповідають їхньому менталітету та краще запам'ятовуються;

2. Розумові зусилля забезпечують більшу пізнавальну глибину та, як наслідок, краще запам'ятовування;

3. Учні активно залучаються до пізнавального процесу, тому вони стають більш уважними та більш мотивованими;

4. Учні мають нагоду розвивати навички розв'язання проблем та розпізнавання структур;

5. Якщо розв'язання проблем проходить у співробітництві, учні отримують нагоду додаткової мовної практики;

6. Самостійна робота з виведення правил розвиває впевненість у собі і, як наслідок, автономію учня.

1. Час та зусилля, що витрачаються на виведення правил, можуть призвести до хибного уявлення про те, що правила є об'єктом, а не засобом вивчення мови;

2. Час, який витрачається на виведення правила, можна було б використати на продуктивну практику;

3. Учні можуть вивести хибне, занадто широке або занадто вузьке правило, що може бути дуже важко перевірити;

4. На вчителя може лягти додатковий тягар з підготовки до уроку;

5. Не зважаючи на будь-яку організацію даних, багато аспектів мови не дають можливості легко сформулювати правило;

6. Деякі учні за своїм стилем навчання та/або попереднім досвідом потребують простої презентації правил учителем.