- •Тема 8: формування граматичних навичок на уроках іноземної мови.
- •Мета навчання іншомовної граматики
- •2. Зміст навчання граматики іноземної мови у школі.
- •3. Граматичний мінімум і принципи його відбору.
- •Основні вимоги до обсягу граматичного мінімуму, який належить до засвоєння у середній школі
- •4. Методична типологія граматичних явищ (гя).
- •5. Граматичні навички, їх зміст і характеристика.
- •6. Основні етапи роботи з граматичними явищами, що вивчаються.
- •7. Способи ознайомлення з новим граматичним явищем.
- •7.1. Узагальнена характеристика переваг і недоліків основних способів введення граматичного матеріалу.
- •7.2. Основні підходи до формування граматичних навичок і умінь (за автором посібника “Методика обучения французскому языку” р.К. Міньяр-Бєлоручєва, с. 122-128).
- •8. Принципи свідомості у навчанні граматики іноземної мови.
- •Призначення правила в оволодіння граматикою іноземної мови.
- •Види правил
- •9. Класифікація вправ для формування граматичних навичок (приклади в Табл. 9.2.)
- •9.1. Типи і
- •9.2. Вправи на формування іншомовних граматичних навичок.
- •9.3. Призначення і приклади вправ.
4. Методична типологія граматичних явищ (гя).
Психологічна основа ГЯ – є система фразових стереотипів - внутрішніх сполучу вальних систем (термін М. Жинкіна).
У процесі оволодіння рідною мовою – ці стереотипи формуються підсвідомо, що пояснюється існуванням природного оточення.
У процесі оволодіння ІМ - для формування фразових стереотипів необхідно спеціально організована і реалізована система навчання. Повторювання ГЯ, яке вивчається багаторазове повторення у різноманітних вправах.
При навчанні нового ГЯ, зокрема при його поясненні необхідно спрямувати увагу учнів на наявність спільного чи відмінного у структурі і вживанні ГЯ іноземної і рідної мови. Таким чином необхідно запустити механізм позитивного перенесення і загальмувати процес негативного перенесення – інтерференції.
У граматичних системах індоєвропейської групи мов є багато спільною, що полегшує процес засвоєння ГЯ.
Граматичне явище |
Рідна мова (РМ) |
Іноземна мова |
|
Ця категорія відома |
Англійська, французька інша форма позначення, категорії іменника. |
|
Розуміння часів: теперішній, майбутній, минулий. |
Аналогія розуміння категорії цих часів інтерференція; інша форма їх утворення; інша ситуація з розумінням часових форм: Англійська мова: Present Continuous, Present Simple, які необхідно навчити розрізняти за значенням (Вони добре говорять німецькою мовою. Вони зараз про це говорять). Також - відмінності на рівні значення на прикладі часових форм минулого часу - у німецькій мові: Perfect, Plus quamperfect, Praterium, у французькій мові: Passé composé, Plusque-parfait. |
теперішній план-минулий-майбутній; минулий-теперішній –майбутній. |
Відомо із РМ розуміється співвіднесеність до плану дії |
У французькій та німецькій мовах – існує правило «узгодженість часів», що має відмінності і викликає труднощі. |
|
Вільний |
Англійська, німецька, французька – фіксований порядок слів у розповідному реченні, інверсія – у питальних реченнях і інше. |
|
Відсутність поняття в рідній мові |
Наявність різних видів артикля і правила їх вживання у французькій, німецькій, англійській мовах; зміна артиклів за родом, відмінком в німецькій мові і інші приклади. |
Врахування відмінностей і подібностей в рідній і іноземній мовах в процесі навчання іноземної мови є одним з критеріїв методичної типології граматичних явищ.
За ознакою відповідності/невідповідності методична типологія граматики англійської і німецької мов виокремлює чотири групи граматичних явищ:
із певною відповідністю за значенням і способом утворення (наприклад, Future Indefinite, Futurum 1);
із відповідністю за значенням, але невідповідністю за способом утворення (наприклад, присвійні займенники в німецькій та англійській мовах – український займенник «свій»);
із незбіганням кількості значень і способу утворення (наприклад, одна форма минулого часу в українській - три форми минулого часу в німецькій; одна форма теперішнього часу в українській - Present Continuous, Present Simple в англійській);
відсутні в рідній мові (наприклад, артикль, вживання відносних часових форм, фіксований порядок слів).
Труднощі засвоєння граматичного матеріалу пов'язані також із характерними ознаками та структурою явища (просте - складне, однокомпонентне - багатокомпонентне). Вони залежать від кількості і складності розумових операцій, необхідних для використання цього явища у мовленні. У зв'язку з цим доцільно поступово залучати матеріал, який зумовлює труднощі, і так само організувати роботу по їх подоланню.
