Основні напрямки використання провідних дидактичних принципів при навчанні іноземних мов

Принципи педагогіки

Основні напрямки використання дидактичних принципів стосовно до МНІМ

Принцип науковості – який передбачає засвоєння знань в системі.

• Відбір мовного і мовленнєвого матеріалу, розкриття явищ, які вивчаються, понять та закономірностей проводиться в повній відповідності з вимогами науки.

• Визначення змісту навчання відповідності до рівня сучасних знань про мову, мовлення і мовленнєвої діяльності.

• Відбір прийомів, методів і засобів навчання з урахуванням сучасних досягнень методики і суміжних наук.

• Використання навчальних матеріалів, які мають наукове та практичне значення.

Принцип виховного навчання, який находить свою реалізацію у формуванні світогляду учнів, оволодіння нормами моралі у розвитку розумових здібностей і фізичних сил, в усвідомленні національної, соціально – економічної політики країни, у формуванні особистості.

Будь – яке навчання у середній і вищій школі має характер виховуючого і розвиваючого. Виховання органічно входить до освіти.

При навчанні іноземних мов найбільш яскраво виховний потенціал проявляється у підборі цінних в цьому відношенні текстів і вправ, в організації і проведенні уроків і в позакласній роботі. Виховання іноземною мовою впливає на формування психічних процесів мислення, абстрагування, узагальнення, на формування процесів аналізу і синтезу, умовисновкам і інше.

Принцип свідомості і активності, який заключається в цілеспрямованому, активному сприйняттю явищ, які вивчаються, в їх осмисленні, творчому опрацюванні і використанні. Управління активністю учнів проявляється в раціональному розподілі часу на рецептивні і репродуктивні види мовлення, на мовлення учня і вчителя.

При навчанні іноземних мов це має враховуватися:

• При проникненні в сутність мовних і мовленнєвих явищ.

• При розкритті причинно-наслідкових зв’язків і взаємодії цих явищ.

• При осмисленні єдності форми і змісту в їх відношенні до дійсності.

• При зверненні до рідної мови.

• При опорі на розумову діяльності, на використання операцій аналізу і синтезу.

Принцип наочності, теоретичну основу якого складають чуттєві почуття оточення.

При навчанні іноземним мовам використовуються наступні види наочності:

• Вербальна (зорова, аудитивна), країнознавчі тексти, слова, прислів’я.

• Ситуації, фільми, магнітофонні записи, структурно – логічні схеми і інше.

• Презентація прийомів, дій, явищ.

• Презентація схематичної наочності (схеми, таблиці, плани, макети і інше).

Принцип міцності засвоєння учнями знань, формування навичок і умінь, передбачає, що засвоєними знаннями, сформованими вміннями і навичками можна користуватися лише тоді, коли вони засвоєні міцно, утримуються в пам’яті і автоматизовані.

Набуття мовних знань і оволодіння мовленнєвими діями мають бути такої якості, щоб забезпечити вільне користування ними для мети пізнавальної діяльності і здійснення комунікації в різних формах. При цьому знання мають бути переведені в автоматичні мовні навички і уміння і мовленнєві уміння.

Принцип систематичності і послідовності в навчанні складає основу побудови навчальних програм, підручників, визначає систему роботи вчителем і діяльність учнів

Положення принципу систематичності передбачає повторення, узагальнення і систематизацію навчального матеріалу за темами і мовленнєвими діями, за комунікативною метою. (Цикл уроків з теми, тематичний словник, граматичні теми – від простого до більш складного).

Принцип доступності.

Матеріал, який вивчається, за змістом і обсягом має бути посильним для учнів

Принцип індивідуального підходу, який передбачає урахування психічних і вікових особливостей учнів і диктується гуманізмом національної освітньої доктрини.

Відбір прийомів, форм, темпу роботи, темпу мовлення має базуватися на основі індивідуальних психічних особливостей учнів при навчанні іноземних мов: особливості пам’яті, уяви, мислення, комунікативність учнів.