3.2. Зв’язок мнім з основними категоріями філософії.

Категорії філософії

Прояв діалектичних закономірностей з процесі навчання іноземних мов

1. Категорія загального і особливого

Кожне часткове положення методики і мови, мовлення належить розглядати і реалізовувати таким чином, щоб воно представлялось не як деяка відокремлена сутність, а як частковий прояв загальної закономірності, розвиваючи його сутність у взаємозв’язку з загальними. Наприклад: при описі роботи з лексикою необхідно враховувати те, при презентації усного конкретного явища проявляється сутність слова як такого: єдність форми і змісту, узагальненість значення, взаємозв’язок з іншими словами. Тому презентація нового слова повинна проводитися на прикладі контексту.

2. Категорія причини і наслідку

Кожне явище повинно описуватися не як статичний факт, а у взаємозв’язку і взаємообумовленості причин, якою викликано це явище, і наслідку, який з неї випливає. Це положення вимагає, щоб через розкриття причини і сутності методичних положень і методичних закономірностей у викладача формувалось би глибоке їх розуміння, яке забезпечує їх творче застосування в різноманітних умовах навчального процесу. Наприклад: приклад неусвідомленого тренування іноземної мови в процесі навчання іноземної мови передбачає необхідність розкрити причину неефективності цього прийому: відсутність семантичної пам’яті – причина, слово засвоюється неефективно – наслідок.

3. Категорія єдності форм і змісту

Зміст кожного предмету утворює елементи, складові частини і процеси, які проходять в ньому. Ці частини не входять до предмету як проста сума, а знаходяться в певних структурних відношеннях, які утворюють його внутрішню форму. Наприклад: пояснення складових часових форм, виклад змісту прочитаного з використання необхідної граматичної форми, лексики.

4. Категорія єдності аналізу і синтезу

Аналіз і синтез безпосередньо взаємодіють у використання мовного матеріалу, в поєднанні мовного правила і мовленнєвої дії. “Методологический и психологический синтез нельзя оторвать от анализа. Лишь их единство обеспечивает испешность познания и обучения. Это относится и к изучению иностранных языков, где наиболее разумно сочитать языковые правила с речевыми действиями, аналитически осознанное владение навыками с елементами синтактического подражания” (За посиланням Андреєвскої-Левенстерн Л.С. на роботу Артемова В.А. «Психология обучения иностранным языкам». – М.: Просвещение, 1969 С. 163).