3.2.2.Передпосівний обробіток

Передпосівний обробіток ґрунту і сівба - це єдиний технологічний комплекс. Розрив у часі між передпосівним обробітком і сівбою має бути мінімальним - не більше півгодини. Якщо сіяти пізніше, верхній шар ґрунту пересихає, що різко зменшує польову схожість насіння.

Сучасні ґрунтообробні знаряддя дозволяють підготувати ґрунт для сівби цукрового буряку за 1-2 проходи. Передпосівний обробіток за допомогою "Європак 6000", Компактора, Комбінатора ЛК-4, Унімат, Україна-АПБ-6, АРВ-8,1-0,2 запобігає переущільненню ґрунту, що спричинюється багаторазовими проходами однофункціональних агрегатів. Комбіновані агрегати за один прохід виконують понад чотири операції - вирівнювання, подрібнення грудок, розпушення, ущільнення насіннєвого ложа. При настанні фізичної стиглості ґрунту, поле до сівби цукрового буряку можна підготовити за один прохід. Це є важливим елементом енергозбереження і передумовою високоякісної сівби.

Головними помилками при передпосівному обробітку ґрунту є надто ранній початок робіт при ще сирому ґрунті, надмірна кількість робочих проходів через те, що окремі операції не поєднуються в одному агрегаті, велика робоча швидкість агрегатів, глибоке передпосівне розпушування.

Передпосівний обробіток ґрунту проводять під невеликим кутом до напрямку сівби.

Не бажано використовувати для передпосівного обробітку ґрунту просапні культиватори КПС-4; КПГ-4. Це призводить до нерівномірності обробітку ґрунту, збільшенню втрат вологи, значної гребенистості поверхні ґрунту, а в кінцевому результаті до значного зниження польової схожості насіння [7]. 

3.3.Удобрення культури

3.3.1.Основне удобрення

Си­с­те­ма удо­б­рен­ня цу­к­ро­вих бу­ря­ків пе­ред­ба­чає різног­ли­бин­не вне­сен­ня до­б­рив у три стро­ки: во­се­ни — ос­нов­не удо­б­рен­ня, під час сівби — ряд­ко­ве та в період ве­ге­тації — піджив­лен­ня. До­б­ри­ва ос­нов­но­го вне­сен­ня за­гор­та­ють на гли­би­ну 15–30 см, ряд­ко­во­го — на 4–6, під час піджив­лен­ня — на 10–12 см. 

  Кращі умо­ви жив­лен­ня цу­к­ро­вих бу­ряків про­тя­гом усь­о­го періоду ве­ге­тації за­без­пе­чує за­сто­су­ван­ня ор­ганічних і міне­раль­них до­б­рив. З ор­ганічних до­б­рив під цу­к­рові бу­ря­ки най­частіше вно­сять гній. У зоні до­стат­нь­о­го (40–50 т/га) та нестійко­го (35–40 т/га) зво­ло­жен­ня йо­го вно­сять без­по­се­ред­ньо під бу­ря­ки. У рай­о­нах не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня в ланці сіво­змі­ни з зай­ня­тим па­ром гній у нормі 25–30 т/га вно­сять під по­пе­ред­ник (ози­му пше­­ни­цю), а в ланці з ба­га­торічни­ми тра­ва­ми та го­ро­хом — без­по­се­ред­ньо під цу­к­рові бу­ря­ки по 30–40 т/га.

Ос­нов­ну кількість міне­раль­них до­б­рив (80–90%) слід вно­си­ти під ос­нов­ний об­робіток грун­ту. Фо­с­форні та калійні до­б­ри­ва вно­сять во­се­ни пе­ред гли­бо­кою оран­кою, а азотні, за­леж­но від фор­ми азо­ту в до­б­риві, во­се­ни або на­весні. В ос­нов­не удо­б­рен­ня азот кра­ще вно­си­ти в аміачній та амонійній фор­мах (без­вод­ний аміак, аміач­на во­да, суль­фат амо­нію). Нітрат­ну (натрієва та кальцієва се­літри) та нітрат­но-амонійну (аміач­­на селітра, азо­то­суль­фат) фор­ми вно­сять на­весні під куль­ти­вацію або у піджив­лен­ня. Під ос­нов­ний об­робіток ви­ко­ри­с­то­ву­ють: діамо­фо­с­ку (N10P26K26), нітро­­амо­фо­с­ку (N16P16K16), амо­фос (N12P52), су­пер­фо­с­фат (Р14-32), суль­фо­а­мо­фос (N20P20S16), калій хло­ри­с­тий (К60), калімаг­незію (К30Mg10S17). Орієнтовні нор­­ми вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив на­ве­де­но в таб­лиці.

Рос­ли­ни цу­к­ро­вих бу­ряків по­зи­тив­но ре­а­гу­ють на вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив з до­дат­ко­вим вмістом мікро­е­ле­ментів. Сьо­годні на ук­раїнсько­му рин­ку про­по­ну­ють такі ком­плексні міне­ральні до­б­ри­ва: Яра Міла (Нор­вегія), Арві NPK (Росія та Лит­ва), Сіко­ферт (Бельгія). У складі до­б­рив містять­ся лег­ко­до­с­тупні фор­ми го­ло­вних еле­ментів міне­раль­но­го жив­лен­ня (N, P, K), ме­зо- та мікро­­еле­мен­ти, до 90% во­до­роз­чин­них спо­лук фо­с­фо­ру, що дає змо­гу за­сто­со­ву­ва­ти їх під час висіву, пе­ред висівом ло­каль­но у грунт або за при­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня стрічко­вим спо­со­бом [10].