ЛЬВІВСЬКИЙ КОЛЕДЖ

ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

Затверджую

Заступник директора з НР

____________ Мурін О.С.

«___» __________ 2013 р.

ІНСТРУКЦІЯ

до практичної роботи № . 13 .

Практичне підтвердження алгоритму роботи абонентської сигналізації №7

з навчальної дисципліни Технічне обслуговування станційного обладнання

для груп спеціальності:

5.05090301 “Монтаж, обслуговування і ремонт станційного обладнання

електрозв’язку” .

Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії Станційного обладнання електрозв’язку . Протокол №__ від «___» ______ 2013 р. Голова циклової комісії ____________________ Романюк А.В. . (підпис) (прізвище, ініціали) Склав викладач Походжай С.І. . (прізвище, ініціали)

Львів 2013 р.

1 Мета роботи

1. Прослідкувати передачу сигналів абонентської сигналізації на кожному етапі процесу встановлення з’єднання.

2. Навчитися формувати сигнали абонентської сигналізації на кожному етапі процесу встановлення з’єднання.

2 Теоретичні відомості

2.1 Загальні відомості.

Сигналізація – процес повідомлення про всі керовані процеси, які відбуваються в мережі (нор­мальне функціонування, помилки або переривання). Ці сигнали передаються відповідно й в будь-якій системі передач чи комутації, оскільки ці системи є складовими мережі. За допомогою сигналізації вони «спілкуються» один з одним і їхні функціональні блоки також. Кожне таке повідомлення є певним сигналом чи групою сигналів. В системах комутації використовують три види сигналів.

В залежності від їхніх функцій сигнали діляться на: інформаційні, лінійні, сигнали управління.

Інформаційні акустичні сигнали інформують викликаючого(-каного) абонента, чи оператора про стан і етапи встановлення з’єднання. Вони передаються в виді тональних сигналі чи механічного голосу. Наприклад:

Лінійні сигнали передаються по телефонним чи виділеним сигнальним каналам, міжстанційними і внутрішньостанційними лініями між приладами розмовного тракту і по загальним каналам сигналізації як в прямому так і в зво-ротному направлені, в вихідному стані, в процесі встановлення з'єднання, під час розмови і після відбою. Ці сигнали відмічають основні етапи встановлення з'єднання(вихідний стан, заняття , відповідь, роз'єднання). Наприклад, автома-тичне визначення номера. Станція забезпечує автоматичне визначення номера (АВН) і категорії викликаючого абонента і, за запитом, передачу цієї інфор-мації на інші станції мережі, АМТС, спецслужби, безплатні та платні служби ТМ САР та в АЛ відповідної внутрішньостанційної категорії обслуговування. Станція забезпечує наступні способи передачі інформації АВН:

• безінтервальний пакет багаточастотним кодом “2 з 6”;

• імпульсний пакет багаточастотним кодом “2 з 6”.

Сигнал запиту АВН — посилка 500 Гц на протязі мінімум 90мс максимальний час не контролюється, мінімальний час між повторними запитами (350±50) мс.

Набори частот АВН:

Сигнали видаються і обробляються ЄС

Сигнали не видаються, але обробляються ЄС

Таблиця 1-Сигнали для безінтервального пакета (відповідь на запит АВН)

Сигнал	700	900	1100	1300	1500	1700	Значення в прямому напрямку
AON-1	700	900					Цифра 1
AON-2	700		1100				Цифра 2
AON-3		900	1100				Цифра 3
AON-4	700			1300			Цифра 4
AON-5		900		1300			Цифра 5
AON-6			1100	1300			Цифра 6
AON-7	700				1500		Цифра 7
AON-8		900			1500		Цифра 8
AON-9			1100		1500		Цифра 9
AON-A				1300	1500		Цифра 0
AON-B	700					1700
AON-C		900				1700
AON-D			1100			1700	Кінець пакету
AON-E				1300		1700	Повтор попередньої цифри
AON-F					1500	1700

Таблиця 2-Сигнали для імпульсного човника

Сигнал	Значення в прямому напрямку	Значення в зворотньому напрямку
AON-1	Цифра 1	Передати першу цифру номера
AON-2	Цифра 2	Передати наступну цифру номера
AON-3	Цифра 3	Передати попередню цифру номера
AON-4	Цифра 4	Адреса повна (статус невiдомий)
AON-5	Цифра 5	Абонент зайнятий
AON-6	Цифра 6	Повторити цифру ще раз
AON-7	Цифра 7	Перевантаження
AON-8	Цифра 8	З першої цифри декадним набором
AON-9	Цифра 9	З наступної цифри декадою
AON-A	Цифра 0	З попередньої цифри декадою
AON-B		Запит категорiї виклику
AON-C	Пiдтвредження ком. 4,5,8,9,0
AON-D	Повторити попередню команду
AON-E
AON-F		Немає прийому

При передаванні інформації АВН імпульсним пакетом дані групуються у наступному порядку:

• номер абонента, що викликається, чи служби АМТС (комбінації 1-10);

• категорія, абонента, що викликає (одна з комбінацій 1 - 10);

• номер абонента, що викликає (комбінації 1 - 10);

• кінець набору (комбінація 11).

У зворотному напрямку приймаються комбінації:

• 11 (підтвердження правильності приймання);

• 6 (запит повторення спотвореної цифри).

Після приймання комбінації “6” повинна забезпечуватися повторна видача пакета (до трьох разів). Тривалість паузи між двома послідовними комбінаціями пакета становить (40±0,5)мс. Інші параметри двочастотного сигналу такі ж, як для випадку безінтервального пакету.

Таблиця 3-Сигнали для імпульсного пакета

Сигнал	Значення в прямому напрямку	Значення в зворотньому напрямку
AON-1	Цифра 1
AON-2	Цифра 2	Почати передачу
AON-3	Цифра 3
AON-4	Цифра 4
AON-5	Цифра 5
AON-6	Цифра 6	Повторити передачу
AON-7	Цифра 7
AON-8	Цифра 8
AON-9	Цифра 9
AON-A	Цифра 0
AON-B	Початок і кінець пакету

Таблиця 4- Параметри DTMF сигналів

Сигнал	Частоти, Гц
	697	770	852	941	1209	1336	1477	1633
DTMF-0				941		1336
DTMF-1	697				1209
DTMF-2	697					1336
DTMF-3	697						1477
DTMF-4		770			1209
DTMF-5		770				1336
DTMF-6		770					1477
DTMF-7			852		1209
DTMF-8			852			1336
DTMF-9			852				1447
DTMF-A	697							1633
DTMF-B		770						1633
DTMF-C			852					1633
DTMF-D				941				1633
DTMF-E				941			1477
DTMF-F				941	1209

Сигнали управління передаються передаються між абонентськими установками і управляючими пристроями станції, між пристроями управління однієї чи різних станцій. Вони призначені для управління встановленням з'єднання. Наприклад цифрові сигнали від абонента (набір номера). Можуть передаватися як імпульсним так і тональним способом. Імпульсним способом кожна цифра передається посилкою імпульсів із часовими параметрами: тривалість сигналу 0,040с., а паузи 0,060с.; інтервал між посилками становить 0,300с. При тональному наборі номера кожна цифра передається одночасною посилкою двох частот й визначається їх комбінацією(DTMF – сигнал). Мінімальна тривалість посилки 100 мс., мінімальна тривалість паузи між посилками 40 мс.

2.3 Категорії абонентів станції ЄС-11

Станція забезпечує можливість розподілу абонентів програмним способом за внутрішньостанційними категоріями (до 32 категорій з урахуванням резерву), до яких мають входити такі категорії обслуговування:

1. АЛ, виключені з обслуговування адміністрацією зв’язку. В цю категорію не припускається включати лінії екстрених спецслужб;

2. АЛ з обмеженням вихідного зв’язку. Ця категорія забороняє всі, або визначені види вихідного зв’язку і не обмежує вхідний зв’язок і вихідний зв’язок до екстрених служб (01, 02, 03, 04). Реалізовано можливості заборони п’яти видів вихідного зв’язку.

3. АЛ абонентів із правом користування додатковими послугами;

4. категорії обслуговування АЛ, пов’язані з переполюсовкою проводів “а” і “b” абонентської лінії: 1)АЛ без переполюсовки; 2)АЛ місцевих таксофонів із;

5. АЛ міжміських таксофонів із переполюсовкою;

6. АЛ із контролем викликів. Для таких АЛ контролюються виклики, тарифікація вартості розмов і, за потреби, можуть роздруковуватися дані про всі виклики або спроби встановлення з’єднання;

7. АЛ із частотним способом передачі номера;

8. АЛ із тональним викликом;

9. АЛ із використанням кнопки R (конференц-зв’язок, наведення довідки під час розмови, передача з’єднання іншому абоненту, визначення номера викликаючого абонента, повідомлення про надходження нового виклику тощо) абонентського апарату…

2.4 Комплектація станції

До складу станції “ЄС-11/240” входить: Д60 джерело стабілізованої напруги –60В. Д95 джерело генератора визивної напруги 95В, 25Гц. Д5 джерело стабілізованих напруг +5ВЦ, +5ВА, -5ВА. КВ76/1-КВ76/3 (процесор, що забезпечує повно доступну комутацію каналів від 1 до 3 трактів Е1 та 240 абонентських закінчень із блоком аварії і розширеними системами сигналізації (пакетний режим), та вмонтованим голосовим процесором. МТ4 (для тестування фізичних закінчень: вимірювання активного опору шлейфа, вимірювання ємності шлейфа, вимірювання активного опору ізоляції, вимірювання ємності ізоляції , вимірювання постійної та змінної напруги шлейфа, забезпечує до 6-ти точок підключення сигналізації, підключення радіотрансляційної мережі ). АК15 (забезпечує підключення 15 абонентських або 15 таксофонних або 15 прямих абонентів типу “ЦБ” із підключенням ТА, як імпульсних так тональних). Для абонентів, у яких опір шлейфа більший 1700 Ом, використовуються ТЕЗи ВА15.

Рисунок 1- Структурна схема БАДа

2.5 STBUS потік.

STBUS потік – це цифровий двонаправлений внутрішньосистемний потік, який складається з двох однонаправлених цифрових ST —потоків (ST — потік фізично є дротом чи доріжкою) з швидкістю 2Мбіт/с кожен.

Структура ST—потоку: Кожен канальний інтервал(Кі =>ts[таймслот]) передається 8-ми бітовою посилкою, під один канал відводиться один Кі, а 32 канали(Кн) утворюють один цикл(ц) , або один фрейм. 16 фреймів утворюють один мультифрейм (надцикл). Для передачі сигналів синхронізації й управління використовуються нульовий канальний і 16 канальний інтервали кожного фрейму. Сигнали синхронізації передаються в 0-му і в 16-му канальних інтервалах нульового фрейму.

2.6 Внутрішньостанційний з’єднувальний тракт.

АК15 – ТЕЗ АК15 – здійснює підключення 15 абонентських кінцевих пристроїв, він складається з:

1) ЦБ – цифровий блок функціонально складається з:

• PIC – процесор фірми “MICROCHIP” із вбудованою внутрішньою програмною пам'яттю;

• двох мікросхем PLD, активних програмуючих матриць фірми “ALTERA”, PLD містить:

  • Rпп – 8-ми розрядний послідовно-паралельний регістр,

  • Rв – внутрішні регістри,

  • R3 – регістри із третім станом,

  • Rа – регістр біта «АВАРІЯ»,

  • Бф-3 – буфер із третім станом;

2) 15-ти буферів абонентських закінчень – АК, кожен складається з:

• БЗ – блок захисту;

• SLIC – інтерфейсна схеми абонентської лінії, яка складається з:

  • Ст – синтезований стик із телефонним апаратом по аналоговій частині, тут же відбувається подача визивної напруги 95В 25Гц ,

  • Hook – детектор зняття трубки,

  • St – система, що приймає з лінії диференціальний сигнал, перетворює його в однофазний і навпаки приймає від КОФІДЕКа однофазний сигнал, перетворює його в диференціальний на лінії, в SLIC’у організоване живлення мікрофона телефонної трубки;

• КОФІДЕКа – кодер, фільтр, декодер;

• БФКС – блока формування керуючих сигналів.

КВ76 – ТЕЗ КВ76/2 – це модуль комутаційного процесора, що забезпечє повно доступну комутацію 2 –х цифрових трактів Е1 і абонентських закінчень, та інших типів закінчень, який складається з:

1) ВСШК – внутрішньої системної шини керування;

2) СР – центрального процесора Am186ER-50KI\W, який працює від

зовнішнього генератора – КГ (кварцового генератора)50 МГц;

3) ПЗП – енерго-програмованого ПЗП, об’єм пам’яті 128 Кслів;

4) ОЗП – оперативного запам’ятовуючого пристрою, об’ємом 2048

Кбайт;

5) ОЗПт – енергонезалежного ОЗП-таймера – об’ємом 32 Кбайт;

6) двох RS-232 – послідовних портів, виконаних у вигляді незалежних

асинхронних каналів, що працюють із швидкістю 9600 Бод і 38400 Бод;

7) БлА – блока аварії втрати синхронізації потоків Е1;

8) БлС – блока синхронізації – виконаний на:

• ЦВ – цифровому вузлі синхронізуючих частот МІТЕL МТ9042, який складається з PLL – блока формування імпульсів синхронізації всієї системи, в блоці також є RASTER – пам’ять обробки синхронізації, сигналізації аналогових лінійних закінчень (пам’ять RASTERа це 1 Кбайт ОЗП), роботою пам’яті управляє мікропрограмний автомат – МпА, в блоці PLL реалізовано функцію конференц-зв’язку;

• ЗГ – задаючому кварцовому генераторі вхідної частоти, МС#D14 20.00000 МГц;

9) КМ 512х512 – комутаційної матриці – реалізована на двох матричних

ВІС фірми MITEL MT8986 – це повнодоступна матриця 512х512

комутуючих каналів(комутує 16вх і 16вих ST—поків);

10) ГТЧ і ГП – генератора тональних частот і голосового процесора, які

виконані на:

• двох МС – ALTERA EPM 9320;

• FLАSH пам’яті (ПЗП);

11) АТЧ – аналізатора тональних частот, який складається з:

• двох незалежних аналізаторів – Ан по 32 канали кожний, працють на основі дискретного перетворення Фур’є, Ан реалізований на:

  • ПЛ – програмуючій логіці;

  • FLESH пам’яті (ПЗП);

  • ОЗП;

12) двох БСН – блок стабілізації напруги 3,3В, перший блок

Використовується для живлення процесора Am186ER-50KI\W і

генератора 50 МГц – реалізований на МС D13 DC/DC перетворювач

5В у 3,3В, другий блок використовується для живлення контролерів

Е1 і генератора iD1 – реалізований на МС D15 DC/DC перетворювач

5В у 3,3В;

13) ESCC2 – блок розширеного послідовного інтерфейсу, розширений

контролер послідовного інтерфейсу ESCC2 реалізований на МС #D12,

він містить два HDLC контролери, що забезпечують реалізацію

протоколу Х.25 по двох не залежних каналах;

14) БлЕ1 – блок трактів Е1 (ІКМ) реалізований на (для одного тракту):

• контролері МТ9076, в ньому знаходяться три вбудованих плаваючи HDLC контролери(Н), які можна підключати до будь-якого таймслота PLL – внутрішнього контролера, який виділяє із несучої частоти зовнішнього тракту тактову частоту 2048 кГц;

• лінійній частині (ЛЧ) побудованій на Тр – трансформаторній розв’язці;

• осциляторі іD1, він отримує опорну тактову частоту від блоку синхронізації.

Рисунок 2- Структурна схема внутрішньостанційного тракту встановлення з’єднання.

2.6 Програма Agent

Agent – технологічне програмне забезпечення станції “ЄС-11”.

Програма Agent призначена для ведення моніторингу за цифровою станцією “ЄС-11” та відображення зчитаної інформації у зручному для оператора вигляді.

Agent – доступний потужний засіб моніторингу роботи цифрової станції. Він дозволяє дізнатись тип станції, необхідні робочі параметри станції, вести спостереження за станом будь-якої плати, тракту, лінії, блокувати чи розблокувати лінію (чи весь напрямок) і ін. При неполадках різного характеру є можливість швидко виявити причину, на основі якої обслуговуючий персонал зможе її усунути (за допомогою режиму трасування лінії та повільного трасування багатьох ліній, трасування взаємодії станції та Agent’a).

Інтерфейс взаємодії користувача (далі оператора) із Agent’ом не є складним. Він є стандартним як і в більшості інших програм, створених для ОС Windows. Як правило, вся взаємодія оператора із програмою відбувається за допомогою миші, проте користування клавіатурою не є виключеним.