ЛЬВІВСЬКИЙ КОЛЕДЖ

ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

Затверджую

Заступник директора з НР

____________ Мурін О.С.

«___» __________ 2013 р.

ІНСТРУКЦІЯ

до практичної роботи № . 9 .

Розрахунок навантаження і порівняльний аналіз пропускної спроможності системи комутації з різними дисциплінами обслуговування

з навчальної дисципліни Технічне обслуговування станційного обладнання .

для груп спеціальності:

5.05090301 “Монтаж, обслуговування і ремонт станційного обладнання

електрозв’язку” .

Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії Станційного обладнання електрозв’язку . Протокол №__ від «___» ______ 2013 р. Голова циклової комісії ____________________ Романюк А.В. . (підпис) (прізвище, ініціали) Склав викладач Походжай С.І. . (прізвище, ініціали)

Львів 2013 р.

1. Мета роботи:

Дослідження якості обслуговування телефонних викликів повнодоступною комутаційною системою з:

• явними втратами;

• очікуванням.

2, Теоретичні відомості:

2.1 Телефонне навантаження

Для оцінки інтенсивності телефонного повідомлення введено поняття телефонного навантаження. Слід відрізняти навантаження, яке поступає, обслужене навантаження і навантаження втрачене.

Виклики, що поступають на АТС для встановлення з'єднання в необхідному напрямку, обслуговуються V виходами (лініями). Спостерігаючи за станом цих виходів на протязі часу (t₁, t₂) можна встановити загальну тривалість заняття кожного із виходів То, за вказаний проміжок часу. Сума цих

тривалостей:

являє собою телефонне навантаження, що обслуговується V виходами за час

(t₁, t₂). В період максимального навантаження деякі виклики можуть залишатися необслуженими, якщо вони появилися в момент занятості всіх виходів в необхідному напрямі,

Для таких викликів час заняття рівний нулю. Поскільки виклик все ж таки мав місце і, відповідно, міг бути занятий вихід, необхідно вміти визначати і навантаження, яке поступає, на обслуговування якого пред'являють вимоги абоненти.

Під навантаженням, яке поступає за визначений період часу на комутаційну систему, розуміють навантаження, яке могло бути обслужене, якщо би кожному виклику, який поступив негайно був пред'явлений вільний вихід. Різниця між навантаженням, яке поступає і обслуженим навантаженням називаєтьсявтраченим навантаженням:

Очевидно, що поступаюче навантаження і втрачене навантаження за час, на протязі якого деякі виклики не були обслужені, виміряти неможливо. В період часу, коди є вільні лінії, Навантаження, яке поступає від джерел (абонентів) залежить від числа джерел навантаження (N), середнього числа викликів на одне джерело (с), і середньої тривалості заняття комутаційних приладів:

Y=N*c*t

Одиниця вимірювання телефонного навантаження - годино-заняття (г.-

зан.).

Одне г-зан.- це навантаження, яке може бути створене одним джерелом навантаження при його неперервному занятті на протязі однієї години.

Якщо телефонне навантаження віднести до тривалості періоду, для якого воно було розраховано, то отримаємо величину, яка називається інтенсивністю навантаження.

Одиниця вимірювання інтенсивності телефонного навантаження - Ерланг,

Один Ерланг (Ерл,) - це така інтенсивність, при якій на протязі однієї години буде обслужене навантаження в одну годину-заняття.

Під годиною найбільшого навантаження (ГНН) розуміють неперервний інтервал часу тривалістю в одну годину, на протязі якої інтенсивність навантаження, що поступає на АТС, досягає найбільщого часу.

2.2 Якість обслуговування викликів

Не всі виклики, що поступають на АТС можуть бути обслужені негайно із-за відсутності в даний момент на тому, чи іншому участку тракту вільного з'єднувального шляху.

В цих випадках в комутаційних системах, які відомі як системи з явними втратами,викликаючий абонент отримує сигнал "Занято" і повинен дати відбій.

В інших комутаційних системах, відомих, як системи з очікуванням абонент не отримує сигнал "Занято", а очікує звільнення одного із занятих з'єднувальних шляхів, після чого з'єднання буде встановлено. (Це відноситься до випадку, коли занята лінія викликаного абонента).

Є також системи, які на деяких участках тракту працюють як системи явними втратами, а на інших — з очікуванням.

Число загублених викликів в системах з явними втратами, і число очікуючих абонентів в системах з очікуванням можуть бути використані для характеристики якості обслуговування викликів,

Відповідно в КС використовуються дві основні дисципліни обслуговування телефонних викликів: без втрат і з втратами телефонних повідомлень. Розрізняють явні і умовні втрати. При обслуговуванні з явними втратами виклик і зв'язане з ним повідомлення при отриманні відмови в негайному встановленні з'єднання повністю втрачається і більше на обслуговування не поступають. При обслуговуванні з умовними втратами повідомлення, яке надходить під час зайнятості з'єднувальних шляхів в КС не втрачаються, але затримується його обслуговування. По способу обслуговування затриманих викликів КС розділяються на КС з очікуванням і КС з повторними викликами.

2,3 Аналіз якості обслуговування телефонних викликів повно доступною комутаційною системою з явними втратами

Якщо на неблокуючу ПД комутаційну систему з втратами надходить простіший потік викликів, то якість обслуговування викликів такою системою описується першою формулою Ерланга:

(1)

де Е_у(Y) - ймовірність втрат (по викликах, по навантаженню, по часу) повнодоступного пучка з V з ліній, включених в виходи неблокуючої комутаційної системи, яка обслуговує інтенсивність поступаючого навантаження Y, сформованого викликами простішого потоку, тобто Е_у(Y)=Р_в=Р_t=Р_н=Р.

• Для оцінки якості обслуговування телефонних викликів КС з явними втратами повідомлення використовується один з трьох видів втрат повідомлень: втрати по викликах Рв, втрати по часу Рt, втрати по навантаженню Рн.

Ймовірність втрат по викликах Рв є відношення математичного очікування кількості втрачених і загальної кількості викликів, які надійшли за певний проміжок часу, а для стаціонарного потоку - відношення їх інтенсивностей, тобто Рв - це доля викликів, обслуговування яких закінчилася відмовою у встановленні з'єднаная за відсутністю в цей момент вільного з'єднувального шляху на будь-якій ділянці з'єднувального тракту.

Ймовірність втрат по часу Рt є віднoшення проміжку часу, на протязі якого телефонний виклик не може обслуговуватися, до величини всього контрольного часу, тобто Рt - це ймовірність зайняття всіх доступних даному джерелу з'єднувальних шляхів.

Ймовірність втрат по навантаженню Рн є відношення втраченого навантаження до навантаження, яке надійшло за розглянутий проміжок часу, або відношення їх інтенсивностей для стаціонарних потоків.

Перша формула Ерланга(1) описує ймовірність втрат (по викликах, по навантаженню, по часу) повно доступного пучка з V ліній, включених в виходи неблокуючої комутаційної системи, яка обслуговує інтенсивність поступаю чого навантаження V, сформованого викликами простішого потоку.

• В першій формулі: Ерланга (1) V - кількість ліній в пучку; Y- iнтенсивність поступаючого навантаження; Е_v(Y)- ймовірність втрат повнодоступного пучка з V ліній.

• Користуючись першою формулою Ерланга, можна визначити Е_v(Y), якщо відомі Y і V; V якщо відомі Y i Е_v(Y); Y якщо відомі V, Е_v(Y).

• Першу формулу Врланга(1) можна використовувати тільки при надходженні на повнодоступний пучок ліній простішого потоку ВИКЛИКІВ.