Тема: Виконання креслень в заданому масштабі (м 1:4) . Знімання мірок.

Фартух – один із видів виробничого одягу. Його використовують для виконання кулінарних робіт у домашніх умовах, у школі. Доцільним є використання комплекту, що складається із фартуха і хустинки.

Фартух складається з деталей : нагрудник, кишеня, нижня частина, пояс, бретелі.

Знімання мірок.

1. Легкий одяг, стояти треба прямо, без напруження.

2. Лінію талії опоясують тасьмою.

3. мірки знімають на правому боці см стрічкою ( якщо це плечовий виріб), стрічку не натягують.

4. Мірки записують у стовпчик.

Ст – пів обхват талії – см стрічка укладається горизонтально навколо тулуба в самому вузькому місці лінії талії. Мірку записують у половинному розмірі.

Сб – пів обхват стегон – см стрічка проходить навколо тулуба через сідничні точки, спереду з урахуванням виступу живота.

Дн – довжина нагрудника – мірка знімається від лінії талії вгору до бажаної висоти ( на 2-3 см вище лінії грудей)

Днч – довжина нижньої частини фартуха – вимірюють від лінії талії до бажаної довжини ( до низу сукні мінус 5 см).

Позначення скорочені: велика літера О – обхват, С – пів обхват, Ш – ширина,

Д – довжина.

Малі літери – місце вимірювання т- талія, Шс – ширина спини.

Конструювання починають з побудови базисної сітки.

Базисна сітка – це сітка з горизонтальних ліній, яка визначає габаритні розміри

( довжину і ширину) деталей і виробу в цілому. На базисній сітці проводять лінії, які збігаються з основними лініями фігури людини.

У зошиті побудову креслення виконують за допомогою масштабної лінійки. На основі креслення деталей фартуха отримують базову викрійку. На основі базової викрійки можна створити багато нових моделей фартухів ( моделювання).

Практична робота № 16.

1. Розрахунок необхідної кількості тканини.

Щоб економно витрачати тканину, потрібно вміти правильно визначати необхідну довжину та ширину тканини. Витрати залежать від особливостей конкретної моделі, від ширини тканини, від напрямку і розміру малюнка. Чим точніше розрахована необхідна кількість тканини, тим менше коштів ви витратите на купівлю матеріалів. Для пошиття фартуха можна використовувати невеликі відрізки тканин, навіть кількох кольорів, але які добре пасують один до одного.

2. Ознайомитись з побудовою креслення фартуха без нагрудника.

3. Зняти мірки один з одного.

4. Виконати креслення фартуха у М 1:4.

Д/завдання: виконати на чистову побудову креслення фартуха у М 1:4, на аркуші А4, см стрічка. Знати правила зняття мірок, аркуш для побудови викрійки у М 1:1, лінійка.

Прибирання.

Урок № 17______________

Тема: Визначення завдань з виконання проекту. Міні-маркетингове дослідження. Виконання креслень (в М 1:1).

Правила безпечної праці при виконанні ручних швейних робіт

1. Правильно одягніть спецодяг: застебніть його на всі ґудзики, сховайте волосся під головний убір).

2. Перед початком роботи підготувати робоче місце: обладнати необхідними інструментами, знаряддями праці та матеріалом.

3. Уважно вислухайте вчителя і отримайте завдання на урок. Бути дисциплінованими, точно виконувати всі вказівки і завдання вчителя.

4. Використовувати весь навчальний час для виконання завдань і не займатися сторонніми справами та розмовами, не заважати працювати іншим учням, не ходити по майстерні без справи.

5. Не класти ножиці на тканину, стежити, щоб вони лежали праворуч зі стуленими лезами, спрямованими кільцями до працівника.

6. Голки і шпильки тримати у спеціальних коробках, а ножиці, шило, кілочок – у чохлах.

7. При шитті користуватися подушечкою для голок.

8. Перед роботою та після неї перелічувати голки і шпильки. Не користуватися тупими та іржавими інструментами ( ножиці, голки, шпильки).

9. Забороняється брати голку до рота, заколювати голку у власний одяг, або залишати її у виробі.

10. Щоб не поколоти палець при проколюванні голкою тканини, користуватися наперстком.

11. Не використовуйте голку замість шпильки.

12. Передавати голку разом з ниткою, зав’язаною у вузлик.

13. Не беріть нитку довше, ніж 80-90 см.

14. Якщо голка зламалась, її уламки покласти у спеціальну коробку.

15. Нитку відрізувати ножицями, а не відкушувати її.

16. Не відволікайтеся під час роботи і не відволікайте інших.

17. Перед прасуванням перевірити справність праски, шнура, та штепсельной вилки.

18. Праску ставити на спеціальну підставку.

19. При прасуванні стояти на гумовому килимку.

20. Після закінчення роботи, вимкнути праску, прибрати робоче місце.

Правила безпечної праці при розкроюванні

1. Робоче місце треба організувати так, щоб виключити будь – яку можливість одержання травми.

2. Робота несправними інструментами забороняється.

3. Виконувати роботу треба в спецодязі (халат чи фартух, волосся під хустинкою).

4. Шпильки для приколювання зберігати у спеціальній коробці. Знати їх кількість.

5. Ножиці зберігати у спеціально відведеному місці, або у чохлі.

6. Приколюючи викрійку до тканини, вістря шпильок спрямувати в один бік, у напрямку від себе.

7. Ножиці у неробочому стані зберігати зі ступленими лезами, під час роботи не класти на тканину.

8. При розкроюванні не можна піднімати тканину. Її слід притримувати долонею лівої руки на відстані від ножиць . Ножиці при розкроювання мають торкатися стола.

9. Передавати ножиці кільцями вперед, зі ступленими лезами.

10. Під час роботи не тримайте ножиці лезом вгору.

11. Не підходьте до товариша під час різання.

12. Не використовуйте ножиці на ходу.

13. Під час різання не слід дуже низько нахилятися, слідкуйте за поставою.

14. Після закінчення роботи прибрати своє робоче місце.

Послідовність виконання розкроювання

1. Декатування, намочування або зволожування тканини з подальшим просушуванням її на повітрі, або під праскою.

2. Перевірити, щоб на тканині не було дефектів. При виявленні дефектів позначити їх з виворітного боку.

3. Визначити лицьовий і виворітний боки тканини.

4. Врахувати нитку основи, малюнок на тканині.

5. Розкласти тканину на столі виворітним боком до гори.

6. Розкроювати виріб краще на великім розкроювальному столі.

7. Розкрій виконують стоячи.

8. Тканину можна розкласти: в розгортку, у згин. Вибір способу залежить від ширини тканини, розмірів деталей виробу, малюнками тощо.

9. Спочатку розкладають великі, потім малі викрійки.

10. Деталі викрійки розкладають економно, щоб залишилось менш відходів тканини.

11. Деталі викрійки приколюють кравецькими голками, обводять милом, крейдою, або простим олівцем за контуром. Другою лінією намічають припуски на шви.

12. Після розкладки перевіряють наявність всіх деталей, припуски на шви, напрямок нитки основи, малюнок.

13. Розкрій треба робити точно по наміченим лініям.

14. Відокремити викрійку. Перевірити якість виконання викрійки.

Практична робота № 17.

Виготовлення лекало – викрійки у М 1:1, за кресленням у М 1:4.

Д/завдання: закінчити креслення у М 1:1. Знати ПБП. Ножиці. Кравецькі шпильки, крейда.

Прибирання

Урок № 18_______________

Тема: Технологія розкрою виробу. Розкладка викрійки (лекал) на тканині. Інструменти, пристосування, обладнання.

Найважливіші правила розмічання такі:

1. Деталі на заготовці розміщують так, щоб відходи були якнайменшими. Якщо виріб складається з великих і дрібних деталей, то спочатку на заготовці розміщують лекала великих деталей, а потім малими заповнюють усі проміжки.

1. При нанесенні контурів деталей слід враховувати припуски на їх обробку.

2. Розмічання здійснюють з урахуванням напрямку розміщення матеріалу.

3. Спочатку необхідно розмітити усі деталі майбутнього виробу, перевірити їх кількість, правильність розташування, й лише після цього вирізати деталі.

Розмічання більшості матеріалів розпочинають від базової сторони. Це кромка

Практична робота № 18.

- Підготовка тканини до розкрою. Розкрій виробу.

Контроль якості крою.

Настили тканин:

« у згин», « у розгортку».

Підготовка тканини до розкроювання: оглянути тканину, визначити лицьову та зворотну сторони, н. о., дефекти на тканині визначити крейдою. Прасування.

Розкладку викрійок роблять зі зворотної сторони. Економно. Приколюють шпильками. Обводять лекало крейдою, перевіряють наявність всіх деталей( якщо їх багато). Розкрій роблять по наміченим лініям

ПБП :

1. Шпильки зберігати в спеціальній коробці.

2. Приколюючи викрійки до тканини, шпильки спрямовані вістрям в один бік.

3. Ножиці кладуть праворуч, із зімкнутими лезами. Не класти ножиці на тканину.

4. Під час розкроювання притримувати тканину пальцями лівої руки. Розміщуючи їх на безпечному відстані від леза ножиць.

5. Передавати ножиці із замкнутими лезами , кільцями вперед.

6. Після розкрою шпильки витягують і деталі викрійки знімають з тканини.

Інструмент, пристосування, обладнаня:

Кравецькі шпильки, сантиметрова стрічка, лінійка, ножиці для розкрою тканини, крейда.

Контроль якості крою.

1. Підготувати робоче місце для розкроювання.

2. Підготувати тканину для розкроювання: лицьова, зворотня сторони, напрямок ниток основи, дефекти.

3. Настелити тканину .

4. Розкласти деталі викрійки так, щоб відходів тканини було якнайменше.

5. Перевір правильність розкладки.

6. Приколи викрійки шпильками.

7. Обведи деталі викрійки крейдою.

8. Нанеси лінію розкроювання паралельно лінії обмальовування на відстані припусків на шви.

9. Викрій деталі фартуха, розрізаючи тканину точно по зовнішній лінії контурів деталей.

10. Зніми шпильки і викрійки з деталейфартуха.

11. Перевір наявність всіх деталей.

Д/завдання: закінчити розкрій виробу, перевірити правильність виконання.

Прибирання.

Урок № 19________________