Тема 21 Фізичне виховання

Навчальна дисципліна: Педагогіка

Курс: 3 спеціальності „Початкова навчання”

Кількість годин: 2

Форма проведення: лекція-бесіда

Міжпредметні зв’язки: -забезпечуючі: психологія, історія, філософія.

- забезпечувані: психологія, соціальна педагогіка, культурологія, педагогічна майстерність.

Мета: систематизувати і поглибити знання студентів з основ фізичної культури і сприяти оволодінню ними практичними навичками зміцнення здоров'я, підвищення працездатності, організації здорового способу життя; розкрити методи фізичного вдосконалення, високої соціальної активності особистості майбутнього фахівця у процесі підготовки до професійної діяльності.

Обладнання: таблиці, навчальні посібники, картки-завдання, матеріали про передовий педагогічний досвід.

Ключові слова: фізична культура, спорт, здоров'я, здоровий спосіб життя, рухова активність, життєдіяльність, працездатність, фізичне навантаження, режим, активний відпочинок, гігієна, загартування. .

План

1. Суть, мета, завдання, зміст, засоби фізичного виховання.

2. Система фізичного виховання молодших учнів в сучасній початковій школі.

3. Особливості фізичного виховання дітей у сім’ї.

4. Народна педагогіка про фізичне виховання.

Рекомендована література:

1. Закон України "Про фізичну культуру і спорт". - 24.12.1993.

2. Стельмахович М. Г. Українська народна педагогіка - К , 1996

3. Теоретичні питання з фізичного виховання у процесі підготовки студентів педагогічного університету /За ред. Ахметова Р.Ф./ - Житомир, 2001.

4. Цільова комплексна програма "Фізичне виховання - здоров'я нації". -01. 09.1998 №963/98.

5. Фіцула М. М. Педагогіка - Тернопіль, 2005 - С 300-303

6. Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів: Практикум. - Львів, Світ, 1993.

Суть, мета, завдання, зміст, засоби фізичного виховання.

"Фізична досконалість людини - це не дар природи, а

наслідок цілеспрямованого формування її"

М. Г. Чернишевський

Інтереси особистості, суспільства і виробництва вимагають високого рівня профільованої особистої фізичної культури, тому що вона багато у чому визначає їхній прогрес.

Фізичне виховання - це соціально-педагогічний процес цілеспрямованого систематичного впливу на людину фізичними вправами, силами природи та гігієнічними факторами з метою зміцнення здоров'я, розвитку рухових якостей, вдосконалення морфологічних і функціональних можливостей, формування і покращення основних життєво необхідних рухових вмінь, навичок та пов'язаних з ними знань, забезпечення готовності людини до активного життя і професійної діяльності.

Як навчальна дисципліна, фізичне виховання забезпечує реалізацію мети і завдань, передбачених програмою. У методичному й інформаційному плані фізичне виховання студентів та школярів тісно взаємодіє із дисциплінами загальноосвітнього соціально-гуманітарного циклу, такими як українська та зарубіжна культура, філософія, основи психології, педагогіки, соціологія, основи економічної теорії, політологія, історія України та ін.

Випускники вищих навчальних закладів повинні не тільки самі в умовах виробництва регулярно займатися фізичною культурою і спортом, але й бути вмілими організаторами масової фізкультурної і спортивної роботи у своїх колективах, широко й активно використовувати її в системі наукової організації праці.

Не менш важливо прищеплювати студентам знання з використання засобів фізкультури в побуті, родині, особливо у вихованні дітей. Фізкультура і спорт виступають могутнім засобом соціального становлення особистості студента.

Навчально-розвиваючий аспект фізичної культури представлений такими функціями: підготовчою, виховною, освітньою, оздоровчою, нормативною.

Підготовча функція головною метою має фізичну підготовку людини до життя, досягнення необхідної фізичної досконалості. Виховна функція представлена в першу чергу, фізичним вихованням, у процесі якого здійснюється педагогічне керівництво фізичним розвитком людини паралельно з розумовим, моральним, трудовим, статевим та патріотичним вихованням. Головним змістом освітньої функції є формування спеціальних знань, рухових умінь та навичок. Заняття фізичною культурою і спортом сприяють розвитку пам'яті (особливо рухової) та уваги, здатності зосередитись на головному. Оздоровча функція визначає здоров'я, як стан фізичного, психічного та соціального добробуту. Нормативна функція - це оцінна основа фізичної культури та спорту. Соціальний аспект фізичної культури і спорту характеризується також рядом важливих функцій: ідеологічною, політичною, престижною, інтегративно-організуючою, комунікативною та управлінською. Ідеологічна функція характерна тим, що фізична культура і спорт завжди відображають світогляд того суспільства, в якому вони розвиваються і функціонують. Політична функція фізичної культури підтверджує, що поза політикою в суспільстві нічого не існує. Престижна функція являє собою важливу мотиваційну основу для занять фізичною культурою і спортом, що сприяє подоланню значних труднощів у досягненні високих спортивних результатів. Інтегративно-організуюча та управлінська функція полягає у створенні різних спільнот, починаючи від команди і закінчуючи різними міжнародними союзами та об'єднаннями. Комунікативна функція фізичної культури і спорту передбачає створення сприятливих умов для широкого, різнобічного спілкування людей, обмін досвідом на різних рівнях: індивідуальний, колективний, державний.

Фізичне виховання — система соціально-педагогічних заходів спря­мованих на зміцнення здоров'я та загартування організму, гармонійний розвиток форм, функцій і фізичних можливостей людини, формування життєво важливих рухових навичок та вмінь (Фіцула М.М.).

Виховання фізично здорового підростаючого покоління є важливим завданням і сім'ї, і школи. На жаль, за даними епідеміологічних досліджень, до здорових можна віднести лише 27% дітей дошкільного віку. Лише 65% дітей і 60% підлітків фізично гармонійно розвинуті. У м. Києві, наприклад, половина учнів старших класів за станом здоров'я мають ускладнення щодо вибору професії, а серед випускників шкіл більше половини непридатні або частково придатні до військової служби.

Завдання фізичного виховання: а) виховання здорової зміни, бажання піклуватися про своє здоров'я, постійно займатися фізичною культурою; б) підготовка до захисту Батьківщини, оволодіння для цього прикладними видами спорту; в) підготовка до фізичної праці, виховання працездатності.

Зміст фізичного виховання: гімнастика, легка атлетика, рухливі ігри, спортивні ігри, лижна підготовка, кросова підготовка, ковзанярська підготовка, плавання, теоретичні відомості.

Зміст фізичного виховання підібрано з таким розрахунком, щоб забезпе­чити: а) зміцнення здоров'я і загартування організму школярів, сприяння їх фізичному розвитку та підвищенню працездатності; б) формування та вдосконалення рухових навичок і вмінь та повідомлення пов'язаних з ними знань; в) розвиток основних рухових якостей; г) формування звички та стійкого інтересу до систематичних занять фізичними вправами; д) виховання гігієнічних навичок, повідомлення знань про фізичні вправи та загартування.

Засоби фізичного виховання: фізичні вправи (гімнастика, ігри, туризм, спорт), природні фактори (сонце, повітря, вода), гігієнічні фактори (раціональний режим навчальної праці, відпочинку, харчування, сну і т. п.).