
- •4.1. Економічна інтерпретація задач параметричного програмування
- •4.2. Типи задач параметричного програмування
- •4.3. Геометрична інтерпретація
- •4.4. Розв’язування задач
- •4.5 Інші типи задач
- •Висновки
- •Контрольні запитання
- •5.1. Загальна характеристика та класифікація ігрових задач
- •5.2. Матрична гра з нульовою сумою
- •Максимін для неї
- •5.3. Мішані стратегії
- •5.4. Розв’язування матричної гри
- •5.4.І. Графічний метод
- •5.4.2. Зведення матричної гри з нульовою сумою до задач лінійного програмування
- •Висновки
- •Контрольні запитання
4.4. Розв’язування задач
Знаходження оптимального розв’язку та проведення аналізу задачі першого типу виконують за таким алгоритмом.
Розв’язування математичної моделі симплекс-методом і знаходження оптимального розв’язку при , але за присутності параметра у симплекс-таблиці.
Аналіз величин
. При умови оптимальності мають вигляд
, тому знаходять нижню
та верхню
межі діапазону зміни параметра , в якому оптимальний план не змінюється :
Складання діапазону зміни величини :
.
Вибір значення , яке не входить до знайденого діапазону та виконання повторного розв’язування задачі за пп. 1-3 для нового значення .
Після знаходження всіх діапазонів, в яких є свій оптимальний розв’язок, складається множина діапазонів зі значеннями
.
Практично в п.4
використовують симплекс-таблицю, яку
знайдено в п.1, та знаходять найближче
значення
,
яке скоріше порушує умови оптимальності,
і беруть цю колонку як ключову
.
Потім переходять до наступної
симплекс-таблиці і згідно з п. 2 знаходять
новий діапазон параметра
.
Якщо неможливо
перейти до наступної симплекс-таблиці
(відсутні елементи
в колонці
),
то задача не розв’язується в наступному
діапазоні для
.
Приклад. Знайти розв’язок математичної моделі
для всіх значень параметра .
Процес розв’язування задачі симплекс-методом наведено у вигляді наступних таблиць:
|
|
|
3 |
4-3 |
0 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
10 |
2 |
-1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
15 |
1 |
3 |
0 |
1 |
0 |
0 |
|
6 |
-1 |
|
0 |
0 |
1 |
|
-3 |
-4+3 |
0 |
0 |
0 |
|
|
|
3 |
4-3 |
0 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
13 |
3/2 |
0 |
1 |
0 |
1/2 |
0 |
|
13 |
|
0 |
0 |
1 |
-3/2 |
4-3 |
|
13 |
-1/2 |
1 |
0 |
0 |
1/2 |
|
|
0 |
0 |
0 |
|
|
|
|
3 |
4-3 |
0 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
47/5 |
0 |
0 |
1 |
-3/5 |
|
3 |
|
12/5 |
1 |
0 |
0 |
2/5 |
-3/5 |
4-3 |
|
21/5 |
0 |
1 |
0 |
1/5 |
1/5 |
|
0 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
3 |
4-3 |
0 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
47/7 |
0 |
0 |
5/7 |
-3/5 |
1 |
3 |
|
45/7 |
1 |
0 |
3/7 |
2/5 |
0 |
4-3 |
|
20/7 |
0 |
1 |
-1/7 |
1/5 |
0 |
|
0 |
0 |
|
|
0 |
З четвертої таблиці, яка відображує оптимальний розв’язок ( ), знаходимо діапазон для :
та
,
тобто
.
Знайдемо інші
діапазони. Якщо
, то
,
тому переходимо до наступної
симплекс-таблиці, вибравши головну
колонку
та генеральний елемент
.
Після перетворень дістаємо симплекс-таблицю, яка збігається з третьою симплекс-таблицею. Знайдемо діапазон :
Далі знаходимо
розв’язок при
.
Для цього в четвертій симплекс-таблиці
вибираємо
,
оскільки
та
і переходимо до наступної симплекс-таблиці:
|
|
|
3 |
4-3 |
0 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
107/7 |
0 |
3 |
2 |
0 |
1 |
3 |
|
25/7 |
1 |
-1 |
4/7 |
0 |
0 |
0 |
|
20 |
0 |
1 |
-1 |
1 |
0 |
|
0 |
-11+6t |
|
0 |
0 |
Знаходимо діапазон зміни :
Далі аналізуємо
.
При цьому в п’ятій симплекс-таблиці
вибираємо
,
і складаємо наступну симплекс-таблицю:
|
|
|
3 |
4-3 |
0 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
54/4 |
-1/2 |
-1/2 |
0 |
0 |
1 |
0 |
|
25/4 |
7/4 |
-7/4 |
1 |
0 |
0 |
0 |
|
105/4 |
7/4 |
-3/4 |
0 |
1 |
0 |
|
|
|
0 |
0 |
0 |
Діапазон зміни
:
У процесі такого
розв’язування знайдено три діапазони
зміни
в інтервалі
.
У кожному діапазоні розв’язок не
змінюється, а
набуває значення залежно від вибраного
значення
.
Розглянемо процес знаходження оптимального розв’язку та проаналізуємо задачу другого типу. Наведемо схему розв’язування задачі.
Розв’язування математичної моделі симплекс-методом і знаходження оптимального розв’язку для = 0.
Аналіз усіх величин
. Знаходження нижньої та верхньої меж діапазону зміни параметра :
Складання діапазону зміни величини
Вибір значення , яке не входить до цього діапазону, та повторення розв’язування згідно з пп. 1-3.
Формування множини знайдених діапазонів зі значеннями
.
Практично в п.4
використовують симплекс-таблицю та
знаходять найближчі значення
,
які порушують умову
.
Потім згідно з двоїстим симплекс-методом
вибирають ключовий рядок
.
Якщо
,то
задача не має розв’язку для величин
цього діапазону.
Розв’язати задачу другого типу можна й так: перетворити математичну модель на двоїсту, тобто перевести модель у задачу першого типу, а потім розв’язати її як задачу з параметром у цільовій функції.
Приклад. Знайти розв’язок такої математичної моделі:
Розв’язування наведемо у вигляді наступних таблиць:
|
|
|
4 |
-1 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
1 |
6 |
1 |
0 |
0 |
|
|
2 |
-1 |
0 |
1 |
|
-4 |
1 |
0 |
0 |
|
|
|
4 |
-1 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
0 |
|
1 |
-1/2 |
4 |
|
|
1 |
-1/2 |
0 |
1/2 |
|
0 |
-1 |
0 |
2 |
|
|
|
4 |
-1 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
0 |
1 |
2/13 |
-1/13 |
4 |
|
|
1 |
0 |
1/13 |
6/13 |
|
0 |
0 |
2/13 |
25/13 |
Знайдемо діапазон зміни :
Потім знайдемо
інші діапазони. Якщо
,
то ключовий рядок
=
2, але в цьому рядку відсутні
.
Тому задача для
не має розв’язку. Якщо
,
то
=
1 та
оскільки
.
Складаємо наступну симплекс-таблицю:
|
|
|
4 |
-1 |
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
-22 |
0 |
-13 |
-2 |
1 |
4 |
|
|
1 |
6 |
1 |
0 |
|
0 |
25 |
4 |
0 |
Діапазон зміни
Пошук інших діапазонів:
якщо
,
але відсутні
,
то задача за цих умов не має розв’язку;
якщо (з попередньої симплекс-таблиці), то = 2 і задача також не має розв’язку.
Унаслідок таких досліджень знайдено два діапазони:
а в діапазонах
задача не має розв’язку.