4. Програмне забезпечення

Структуру цього розділу визначає РД 50—34.698—90 «Вимоги до змісту документів» (Розд. 6 «Вимоги до змісту з рішенням по програмному забезпеченню»).

Під час опису необхідно дати загальну характеристику програмного забезпечення, його структури, навести основні функціо­нальні частини ПЗ, характеристику операційної системи, засобів, які розширюють можливості операційної системи. Наводиться також текст програми, розроблений для реалізації контрольного прикладу.

Контрольний приклад складається для налагодження програми реалізації окремого завдання чи блоку завдань. У контрольному прикладі має бути врахована можливість перевірки різних ситуацій, які можуть виникнути на об’єкті під час реалізації програми. У цьому розділі треба зазначити вимоги до обсягу і складу даних, на основі яких буде відпрацьована програма, а також до результатів розв’язання задачі.

У додатку треба навести результати реалізації програми на ЕОМ, заповнені конкретним цифровим матеріалом (вихідну машинограму, лістинг програми, структуру і зміст масивів).

5. Додатки

Кожен додаток, наведений у роботі, повинен мати свій порядковий номер і посилання на нього в тексті.

Серед додатків обов’язково повинні бути (при реалізації задачі в середовищі СУБД Access):

Додаток 2. Ескіз форми вихідного документа.

Додаток 3. Лістинг структури інформаційних масивів.

Додаток 4. Лістинг змісту інформаційних масивів (обов’яз­ково вказати, до якого масиву належить лістинг).

Додаток 5. Лістинг вихідного документа (має бути отриманий за допомогою розробленої програми на основі змісту інформаційних масивів, наведеного в дод. 6).

Додаток 6. Лістинг екранних форм роботи програми (схема даних).

Приклад оформлення лабораторної роботи

Студентові дається завдання: розробити постановку й алгоритм розв’язання задачі «Облік виробітку і нарахування сум відрядної заробітної плати». У результаті програмної реалізації отримати машинограму нарахування заробітної плати робітникам-відрядникам цеху за місяць, яка містить такі реквізити: місяць, код цеху, табельний номер, прізвище, ім’я та по батькові робітника, час нормативний, фактично відпрацьований час, відсоток виконання норм виробітку, суму нарахованої заробітної плати.

У результаті виконання лабораторної роботи основні розділи звіту оформляють у такий спосіб.

1. Постановка задачі

1.1. Характеристика задачі

Задача «Облік виробітку і нарахування сум відрядної заробітної плати» призначена для визначення виробітку та суми заробітної плати робітників-відрядників за місяць.

Ця задача є складовою частиною комплексу задач з обліку й контролю праці та заробітної плати, який, у свою чергу, виступав одним із найскладніших і трудомістких комплексів у підсистемі обліку й контролю. У зв’язку з цим слід відзначити необхідність застосування нових методів і сучасних засобів обчислювальної техніки для розв’язання цього комплексу задач і задачі «Облік виробітку і нарахування сум відрядної заробітної плати» зокрема.

Автоматизація розв’язання задачі забезпечить:

• освоєння й точне визначення суми виробітку працівників;

• достовірні та своєчасні розрахунки з нарахування відрядної заробітної плати;

• своєчасне й правильне відображення сум нарахованої заробітної плати в бухгалтерських реєстрах;

• подавання точної інформації для аналізу нарахувань заробіт­ної плати, аудиту праці й заробітної плати.

Своєчасність і достовірність інформації є необхідними умовами процесу оперативного управління й отримання зведених облікових даних.

Під час розв’язання задачі здійснюється управління такими об’єктами: цехом, розрахунковим сектором бухгалтерії, бухгалтерією, заробітною платою.

Вихідна інформація використовується розрахунковим сектором бухгалтерії (для ведення оперативного обліку праці й заробіт­ної плати), у бухгалтерії (для обліку витрат коштів із фонду заробітної плати і здійснення зведеного обліку).

Періодичність розв’язання задачі — раз на місяць.

Автоматизоване розв’язання задачі припиняється в разі несправності обчислювальної техніки, відсутності електроенергії, порушення структури вхідних для задачі масивів.

Взаємозв’язок з іншими задачами можна простежити на інфор­маційній моделі задачі, яку подано на рис. 1.

Зберігання, оброблення інформації й видачу результатів проводить ЕОМ, використання й аналіз результатів здійснює фахівець з обліку та аудиту.

Рис.1. Інформаційна модель задачі