- •Локальний клінічний протокол екстреної медичної допомоги кома невідомої етиології
- •1. Для диспетчера оперативно – диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
- •2. Для бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.
- •Збір анамнезу
- •Проведення огляду та фізичного обстеження
- •Проведення інструментального обстеження
- •Індикатори якості надання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі
- •МБригада шмд аршрут госпіталізації
- •Надання невідкладної допомоги згідно протоколу
- •Стабілізація вітальних функцій
Проведення огляду та фізичного обстеження
оцінювання рівня свідомості згідно шкали ком Глазго
виявлення сипу (зокрема геморагічної).
зміни тургору шкіри та тонусу очних яблук.
запах із ротової порожнини.
виявлення візуальних ознак травми.
наявність прикусу язика.
вимірювання температури тіла.
оцінювання функції зовнішнього дихання: визначення ЧД та його характеристика, аускультація легень, виявлення залучення до акту дихання допоміжних мязів.
оцінювання функції серцево – судинної системи: визначення частоти та наповнення пульсу на променевій артерії, вимірювання АТ, аускультація серця - оцінити тони та наявність шумів.
Проведення інструментального обстеження
Обов’язкові:
реєстрація ЕКГ у 12 відведеннях.
вимірювання рівня глікемії за допомогою глюкометру.
Бажані:
пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем).
визначення кетонурії за допомогою візуальної тест-смужки
визначення наявності психотропних речовин у сечі та етанолу у слині за допомогою візуальної тест-смужки.
Лікувальна тактика
Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги (недиференційована терапія)
Обов’язкові: (надання невідкладної допомоги повинно бути розпочато негайно).
Відновлення та підтримка адекватного дихання.
санація дихальних шляхів для відновлення їх прохідності, установка повітряходу, ШВЛ за допомогою лицьової маски, через LM, I-gel маску чи через інтубаційну трубку (для спеціалізованих бригад).
кисень – 4-6 л/хв. через носовий катетер або лицьову маску.
Катерізація периферійної вени.
Введення глюкози.
початкова доза 20-40 мл 40% глюкози.
при отриманні ефекту від початкової дози але недостатній його вираженості дозу 40% глюкози збільшують максимально до 80 мл.
Відновлення та підтримка адекватного кровообігу.
при стабільній гемодинаміці та відсутності показань для детоксикації – інфузія кристалоїдів зі швидкістю 100 мл/год.
при нестабільній гемодинаміці – введення 1000 мл кристалоїдів, при відсутності ефекту – крапельне введення допаміну ( 200 мг допаміну розвести у 200 мл 0,9% NaCL або 5% глюкози – вводити зі швидкістю 8 крапель/хв.).
Іммобілізація шийного відділу хребта при підозрі на травму.
При підозрі на інтоксикацію оплатами - налоксон (налорфін) 0,04%розчин 1мл в/в.
Боротьба з набряком мозку
піднятий головний кінець на 300.
дексаметазон 8 мг в/в.
для спеціалізованих бригад – ШВЛ у режимі гіпервентиляції.
Боротьба с судомами – сибазон 10-20 мг в/в.
При підозрі на отруєння – заходи попередження потрапляння токсинів у організм.
промивання шлунку (після інтубації трахеї – загроза аспірації) через зонд при потраплянні отрути через рот, з послідуючим введенням сорбентів.
обмивання шкіри та слизових оболонок водою при потраплянні отрути перкутанно.
Нормалізація температури тіла.
при переохолодженні – зігрівання хворого та в/в введення підігрітих розчинів кристалоїдів.
при перегріванні – фізичні методи охолодження (компреси на голову та проекцію проходження магістральних судин).
Бажані:
при підозрі на отруєння препаратами бензодіазепінового ряду флумазеніл (0,2 мг в/в на протязі 15 с; далі при необхідності
по 0,1 мг кожну хвилину до загальної дози 1 мг.
NB! Протипоказані та нерекомендовані втручання у пацієнтів з комами.
Не застосовувати препарати, які пригнічують ЦНС (наркотичні анальгетики, нейролептики, транквілізатори); виключення складають коми с судомним синдромом, при якому показаний сибазон.
Протипоказані препарати, які мають стимулюючу дію на ЦНС (психостимулятори, дихальні аналептики).
Не рекомендоване застосування ноотропів.
Госпіталізація
Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги
Обов’язкові:
1. Всі пацієнти з комами незалежно від статі, віку та інших факторів підлягають терміновій госпіталізації.
2. Пріоритетним завданням бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги є транспортування пацієнтів в центр (відділення), де можливе проведення комп’ютерної томографії головного мозку.
3. Під час транспортування необхідно забезпечити моніторування стану пацієнта, проведення лікувальних заходів та готовність до проведення реанімаційних заходів.
4. Транспортування здійснюється на ношах після стабілізації стану пацієнта у відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги багатопрофільної лікарні, або безпосередньо у відділення інтенсивної терапії і реанімації.
Список використаних джерел
1. «Сучасні принципи діагностики та лікування хворих із гострими порушеннями мозкового кровообігу», Методичні рекомендації, Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 2005.
2. Наказ МОЗ України від 01.03.2004 р. № 108 «Про удосконалення організації невідкладної нейрохірургічної допомоги».
3. Наказ МОЗ України № 226 «Про затвердження Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенню в лікувально-профілактичних закладах України та Тимчасових стандартів обсягів діагностичних досліджень, лікувальних заходів та критерії якості лікування дітей». «Сучасні принципи діагностики та лікування хворих із ГПМК», Методичні рекомендації, Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 2005.
4. Наказ МОЗ України від 30.07.2002 р. № 297 «Про вдосконалення медичної допомоги пацієнтам з цереброваскулярною хворобою».
5. Наказ МОЗ України від 17.01.2005 р. № 24 «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Медицина невідкладних станів"».
6. Наказ МОЗ України від 17.08.2007р №487 «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Неврологія"».
7. Наказ МОЗ України від 13.06.2008р №317 «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Нейрохірургія"».
8. Scottish Intercollegiate Guidelines Network (SIGN). Management of patients with stroke part I: assessment, investigation, immediate management and secondary prevention. Edinburgh: SIGN; 1997. (SIGN publication no.13).
9. Institute for Clinical System Improvement. Health Care Guideline: Diagnosis and Initial Treatment of Ischemic Stroke. Fourth Edition. February 2005. url: www.icsi.org
10. New Zealand Guidelines Group (NZGG). Life after stroke. New Zealand guideline for management of stroke. Wellington (NZ): New Zealand Guidelines Group (NZGG); 2003 Nov. 84 p. [164 references] url: www.nzgg.org.nz
