1. Збір анамнезу

Доволі часто збір алергічного анамнезу є можливим тільки після ліквідації гострої симптоматики. Необхідно з’ясувати наступні аспекти.

• наявність алергічних реакцій у минулому .

• що їх викликало.

• у чому вони проявлялися.

• які лікарські засоби застосовувалися раніше (антигістамінні, кортикостероїди, адреналін, тощо).

• що передувало розвитку алергічної реакції ( продукти харчування, застосування ліків, укус комах, тощо).

• які заходи застосовувалися хворим самостійно, їх ефективність.

2. Проведення огляду та фізичного обстеження

• оцінювання рівня свідомості згідно шкали ком Глазго

• огляд шкіри та слизових оболонок (бліді, ціанотичні, набряк, наявність сипу, симптомів риніту та кон’юнктивіту).

• огляд ротової порожнини та глотки (набряк язика, піднебіння, наявність утрудненого ковтання).

• оцінювання функції зовнішнього дихання: визначення ЧД та його характеристика, наявність ядухи, стрідора, свистячого дихання тощо), аускультація легень.

• оцінювання функції серцево – судинної системи: наявність пульсу на променевій артерії, визначення його частоти та наповнення, вимірювання АТ, шоковий індекс, аускультація серця – ЧСС, оцінити тони та наявність шумів.

• уточнення наявності таких симптомів як рвота, неконтрольоване випорожнення.

3. Проведення інструментального обстеження

Обов’язкові:

• реєстрація ЕКГ у 12 відведеннях.

• моніторинг серцевого ритму.

Бажані:

• пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем).

Лікувальна тактика

Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

Обов’язкові: (надання невідкладної допомоги повинно бути розпочато негайно).

1. Припинення потрапляння алергену в організм.

• припинення парантерального введення лікарських засобів.

•  до місця ін’єкції чи укуса комахи прикласти холод на 10-15 хвилин.

• у 5 - 6 точках обколоти місце ін’єкції чи укусу 0,3-0,5 мл 0,1% розчину адреналіну з 5 мл 0,9% розчину хлориду натрію.

2. Протишокові заходи

• забезпечити прохідність дихальних шляхів

• кисень

• негайно введіть 0,3-0,5 мл адреналіну в/м (дітям 0,01 мг/кг). При необхідності повторні введення в з інтервалом в 5-10 хвилин в різні місця.

• катерізація периферійної вени (при тяжкій реакції – двох або трьох) .

• при важкому анафілактичному шоку – 0.5 мл адреналіну в/в з 20 мл 0,9% розчину хлориду натрію, повільно під контролем АТ і РS.

• інфузійна терапія: кристалоїди і колоїди, щонайменше 1 л для дорослих і 20 мл/кг - для дітей.

• глюкокортикостероїдні препарати: преднізолон 60-120 мг (дітям 40-100 мг), дексаметазон 8-16 мг (дітям 4-8 мг) внутрішньовенно струминно .

• десенсибілізуючі засоби (димедрол, супрастин, тавегіл) в/в або в/м після стабілізації АТ.

3. При бронхоспазму - в/в повільно еуфілін 200 мг з 20 мл 0,9% розчину хлориду натрію (після стабілізації АТ) або інгаляції сальбутамола або беротека (2 вдохи дозованого аерозолю) чи 2,5 - 5 мг через небулайзер.

NB! Протипоказані та нерекомендовані втручання у пацієнтів з анафілактичним шоком.

Застосування препаратів кальцію не показано у зв’язку з їх неефективністю і непередбачуваним впливом на подальший перебіг захворювання.

Застосування диуретиків патогенетично необґрунтоване, оскільки при

анафілактичному шоку завжди є дефіцит ОЦК, гіповолемія і артериальна гіпотензія.

Після ліквідації симптомів анафілактичного шоку неможна залишати пациєнта вдома, тому що необхідно його подальше спостереження у

зв’язку з ризиком розвитку відстроченої фази алергічної реакції.

Госпіталізація

Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

Обов’язкові:

1. Всі пацієнти з анафілактичним шоком підлягають терміновій госпіталізації.

2. Транспортування здійснюється на ношах після стабілізації стану пацієнта у відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги багатопрофільної лікарні, або безпосередньо у відділення інтенсивної терапії і реанімації.

3. Під час транспортування необхідно забезпечити моніторування стану пацієнта, проведення лікувальних заходів та готовність до проведення реанімаційних заходів.

Список використаних джерел

1. Kang В.С. Cockroach allergy // Inhalant allergy to Arthropods / S.L. Kagen. — The Human Press, Clinical Reviews in Allergy. — 1990. — Vol. 8, №  1. — P. 1-125.

2. Knulst A.C., de Maat-Bleeker F., Bruinzeel-Koomen С.A. Wasp and bee venom allergy // Ned Tijdschr Geneeskd. — 1998. — Vol. 142, №  16. — P. 889-892.

3. Liebers V., Hoernstein M., Baur X. Humoral immune response to the insect allergen Chit 1 in aquarists and fish-food factory workers // J. Allergy. — 1993. — Vol. 48, №  2. — P. 236‑239.

4. Nittner-Marszalska M., Malolepszy J., Mlynarczewski A., Niedziolka A. Toxic reaction induced by Hymenoptera stings // Pol. Arch. Med. Wewn. — 1998 Sep. 100 (3). — 252-6.

5. Perez-Santos С. Allergy to animals. — 1995. — 867 p.

6. Panzani R., Layton L. L’allergie aux emanations d’arthropodes // J. Folia Allergologica. — 1966. — №  13. — P. 249-268.

7. Reisman R. Insect sting anaphylaxis // J. Immunology and Clinical Allergology North Am. — 1992. — №  12. — P. 535.

8. Symanski W., Hanczaruk M., Rogalelenska A., Michalska J. The Cast-ELISA test in monitoring specific immunotherapy and in differentiation between allergic and pseudoallergic reactions to Hymenoptera venoms // J. Allergy and Clinical Immunology. — 1999. — Vol. 5, №  4. — P. 209-212.

9. Tee R.D., Gordon D.J., Newman-Taylor A.J. Allergy to locusts // J. Allergy and Clinical Immunology. — 1999. — Vol. 75, №  4. — P. 122.

10. Vetter R.S., Visscher P.K., Camazine S. Mass envenomations by honey bees and wasps // West J. Med. — 1999 Apr, 170 ( 4 ) . — P. 223-227.

11. Аллергология. Клинические рекомендации / Под ред. акад. РАМН Р.М. Хаитова, проф. Н.И. Ильиной. — М.: ­ГЭОТАР-Медиа. — C. 21-23. 

12. Наказ МОЗ України від 03.07.2006 № 432 Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю „Алергологія"