5.6.Перша допомога при пораненні. (.„Електробезпека на виробництві” Гажаман в.І.)

Шок. Причини - сильний біль, втрата крові, утворення пошкоджених тканинах шкідливих продуктів, що призво­дять до виснаження захисних можливостей організму, внас­лідок чого виникають порушення кровообігу, дихання, обміну речовин. Ознаки - блідість, холодний піт, розширені зіниці, короткочасна втрата свідомості (знепритомніння), посилені дихання і пульс, зниження артеріального тиску. Під час важ­кого шоку - блювання, спрага, попелястий колір обличчя, посиніння губ, мочок вух, кінчиків пальців. Інколи може спо­стерігатися мимовільне сечовиділення.

Допомога. Запобіганням розвитку шоку є своєчасна і ефективна допомога, яка надається при будь-якому пораненні. Якщо шок посилився, потрібно надати допомогу, яка відпо­відає виду поранення (наприклад, зупинити кровотечу, іммо­білізувати переломи, тощо). Потім потерпілого треба заку­тати у ковдру, покласти в горизонтальне положення з дещо опущеною головою. У разі спраги, коли немає пошкоджень внутрішніх органів, дають пити воду. Заходами, що пере­шкоджають виникненню шоку є; тиша, тепло (але не пере­грівання), зменшення болю, пиття рідини.

Струс мозку. Причини - травматичне пошкодження тка­нин і діяльності мозку внаслідок падіння на голову, ударів і забиття голови. При цьому можуть виникати дрібні кровови­ливи і набряк мозкової тканини. Ознаки - моментальна втрата свідомості, яка може бути короткочасною або тривати кілька годин. Можуть спостерігатися порушення дихання, пульсу, нудота, блювання.

Допомога. Для запобігання удушенню потерпілого у не­свідомому стані від западання язика або блювотних мас його кладуть на бік або на спину, при цьому голова має бути повернута вбік. На голову кладуть охолоджувальні компреси, за відсутності або порушенні дихання проводять штучне ожив­лення. Потерпілого ні в якому разі не можна намагатися на­поїти! За першої можливості потерпілого треба негайно транс­портувати до лікувального закладу у супроводі особи, яка вміє надавати допомогу для оживлення.

Тривале здавлювання тканин. Причини - падіння ваги під час обвалів, придавлювання в інших ситуаціях. Через кілька годин після здавлювання тканин розвиваються тяжкі загальні порушення, подібні до шоку, сильний набряк здав­леної кінцівки. Різко зменшується виділення сечі, вона стає бурою. З'являються блювання, марення, пожовтіння, потер­пілий непритомніє і навіть може померти.

Допомога. Намагатися вивільнити потерпілого від здав­лювання, обкласти уражене місце льодом, холодними пов'яз­ками, на кінцівку накласти шинну пов'язку, не туго бинтую­чи пошкоджені ділянки тіла.

6.6. Розподіл вогнегасників за видом вогнегасної речовини ?

Згідно - ДСТУ 3675-98 „Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань”;

-ГОСТ 12.4.009-83 ССБТ. „Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание”;

-„Правила експлуатації вогнегасників” затверджені наказом .МНС України від 02.04.04 Кг 152 зареєстровані Мінюстом України від 29.04.04 за № 555/9154 , вогнегасники розподіляються на рідині, вуглекисневі, хімічно-пінні, повітрянопінні, хладонові, порошкові та комбіновані.

7.6.Хто включаєтьсядо складу комісії з розслідування нещасного випадку (крім нещасних випадків, що підлягають спеціальному розслідуванню(п.11)

До складу комісії включаються :

1. керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова комісії);

2. керівник структурного підрозділу підприємства, на якому стався нещасний випадок;

3. представник первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;

- представники установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, та робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства - у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння).

До складу комісії не може включатися керівник робіт, який безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робочому місці, де стався нещасний випадок.На підприємствах, де немає структурних підрозділів, до складу комісії включається представник роботодавця.

Потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, не включається до складу комісії, але має право брати участь у її засіданнях, висловлювати свої пропозиції, додавати до матеріалів розслідування документи, що стосуються нещасного випадку, давати відповідні пояснення, в тому числі викладати в усній і письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин нещасного випадку та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.Члени комісії мають право одержувати письмові та усні пояснення від роботодавця, посадових осіб та інших працівників підприємства, а також проводити опитування потерпілих та свідків нещасного випадку.

Билет№7

1.6.Крокова напруга, напруга дотику.

Напруга кроку - напруга між двома точками ланцюга струму, що знаходяться, на відстані кроку одна від одної, на яких одночасно стоїть людина. Напруга дотику – напруга між двома точками ланцюга струму, яких одночасно торкається людина.

(Гажаман В.І. „Електробезпека на виробництві”).

2.7. Визначення ізольованої нейтралі. ПУЭ 1.7.5.

Ізольованою нейтраллю називається нейтраль трансформатора чи генератора, яка не приєднана до заземлюючого пристрою, або приєднана до нього через прилади сигналізації, вимірювання, захисту, заземлюючі дугогасні реактори та подібні пристрої, які мають великий опір.

3.7. Що повинно бути відображено в інструкціях по кожному робочому місцю (ПТЕЕС 5.3.9.)

5.3.9. У посадових інструкціях на кожне робоче місце повинні бути вказані:

- перелік інструкцій з експлуатації електроустановок, охорони праці, пожежної безпеки та інших НД, схем і пристроїв електрообладнання, знання яких є обов'язковими для особи, яка займає відповідну посаду;

- права, обов'язки та відповідальність працівника;

- виробничі (службові) взаємовідносини з посадовими особами вищого рівня, підлеглими та іншими працівниками.

4.7. Правила безпеки при виконанні електрозварювальних робіт (ПБЕЕС 6.7.48; 6.7.49; 6.7.52; 6.7.53; 6.7.58; 6.7.64-66; 6.7.68-73.)

Електрозварювальні роботи слід виконувати згідно з вимогами "Правил техники безопасности и производственной санитарии при электросварочных работах", затверджених Мінхіммашем СРСР

08.07.85 та Правил пожежної безпеки в Україні. Електрозварювальне обладнання має відповідати вимогам

ГОСТ 12.2.007.8 та ПУЭ.

6.7.48. До електрозварювальних робіт допускаються робітники,

не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд, спеціальну

підготовку та перевірку теоретичних знань і практичних навиків,

знань інструкцій з охорони праці і мають кваліфікаційне

посвідчення з записом про допуск на виконання цих робіт,

спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) та щорічну

перевірку знань з одержанням спеціального посвідчення згідно з

вимогами Правил пожежної безпеки в Україні. Електрозварювальники повинні мати II групу з електробезпеки. Електрозварювальники, яким надано право самостійного підключення зварювального обладнання до електромереж повинні мати III групу з електробезпеки.

6.7.49. Підготовка електрозварювальників має проводитись у

спеціалізованих професійно-технічних училищах, на курсах зі

зварювання, на підприємствах чи в учбових комбінатах.

6.7.52. Приєднання зварювальних установок до електричної

мережі проводиться тільки через комутаційні апарати.

6.7.53. Забороняється безпосереднє живлення зварювальної дуги

від силової, освітлювальної та контактної мереж.

6.7.58. Приєднання до мережі живлення та відключення від неї

зварювальних установок повинні виконувати електротехнічні

працівники підприємства, які експлуатують цю електромережу.

6.7.64. Довжина первинного кола між пунктом живлення і пересувною зварювальною установкою має бути не більше 10 м. З'єднання окремих елементів, які застосовуються як зворотний провід, слід виконувати болтами, струбцинами або затискачами. Забороняється використовувати як зворотний провід внутрішні залізничні рельси, мережі заземлення чи занулення, а також проводи та шини первинної комутації розподільчих пристроїв, металеві конструкції будівель, комунікацій та технологічне обладнання. Зварювання слід проводити із застосуванням двох проводів.

6.7.65. У разі застосування пересувних джерел зварювального

струму та виконанні робіт в пожежонебезпечних приміщеннях

зворотний провід слід ізолювати також, як і прямий.

6.7.66. Забороняється подавати напругу до виробу, який

зварюється, через систему послідовно з'єднаних металевих стрижнів,

рейок чи будь-яких інших предметів. Якщо зварювальний виріб не має електричного контакту із заземленим столом, то заземленню підлягає безпосередньо цей виріб.

6.7.68. Проводи, підключені до зварювальних апаратів,

розподільчих щитів та іншого обладнання, а також у місцях

зварювальних робіт повинні бути надійно ізольовані, а в необхідних

місцях - захищені від дії високої температури, механічних

пошкоджень та хімічної дії. У разі пошкодження ізоляції проводів їх слід замінити або помістити в резиновий шланг.

6.7.69. Відстань від зварювальних проводів до гарячих

трубопроводів та балонів з киснем має бути не менше 0,5 м, до

балонів та трубопроводів з пальними газами - не менше 1 м.

6.7.70. Забороняється користування електродотримачами, у яких

порушена ізоляція держаків. Держаки електродотримачів мають бути

виготовлені із негорючого діелектричного та теплоізоляційного

матеріалу. Забороняється застосування саморобних електродотримачів.

Електродотримачі повинні відповідати ГОСТ 14651.

6.7.71. Струмовідні частини електродотримача мають бути

ізольовані, крім того, має бути забезпечений захист від

випадкового дотику до них рук зварювальника чи виробу, що

зварюється. Різниця температур зовнішньої поверхні руків'я і навколо

нього повітря на ділянці, що охоплюється рукою зварювальника за

номінального режиму роботи електротримача має бути не більше

40 град.C.

6.7.72. Допускається застосовувати для зварювання постійним

струмом електродотримачі з електричною ізоляцією тільки рукоятки.

На електротримачі має бути попереджувальний надпис "ЗАСТОСОВУВАТИ ЛИШЕ ДЛЯ ПОСТІЙНОГО СТРУМУ".

6.7.73. Ремонт зварювальних установок слід виконувати тільки

після зняття напруги.

5.7. Що повинно знаходитися в місцях чергування електроперсоналу для надання першої допомоги.

В місцях постійного чергування працівників повинні бути

- набір (аптечка) необхідних медикаментів і медичних засобів для надання першої допомоги;

- вивішені на видних місцях плакати, на яких зображені основні способи надання першої допомоги (виконання штучного дихання і зовнішнього масажу серця).

6.7. Вимоги до розміщення вогнегасників?

Згідно п. 6.4.16. ППБУ та п.3.8. „Правил експлуатації вогнегасників” затверджені наказом МНС України від 02.04.04 № 152 Мінюстом України від 29.04.04 за № 555/9154 - переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для їх повного відчинення;

-встановлюються в пожежні шафи поруч з пожежними кранами, у спеціальні тумби або на пожежні щити (стенди).

7.7.Порядок розслідування нещасних випадків(крім нещасних випадків, що підлягають спеціальному розслідування(п.10).

Комісія зобов'язана упродовж 3-х діб:

а) обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб,

б)визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

в)з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;

г)визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;

Билет№8

1.8.Вимоги до електрозахисних засобів.

Засоби захисту повинні бути безпечними в експлуатації. Засоби захисту, експлуатовані в Україні повинні виготовлятися відповідно до кліматичних вимог, виконання У категорії і згідно ГОСТ 15150 ( -45 гр С+ 40 гр. С. вологість 80% при температурі 15 гр.С).

Ел. захисні засоби, що конструктивно мають рукоятку і ізольовану частину, повинні обмежуватися з боку кільцем або упором з електроізоляційного матеріалу. Зовнішній діаметр обмежувального кільця або упору для ел. установок більше 1000 В повинен перевищувати зовнішній діаметр рукоятки не менше ніж на 10 мм. Обмежувальне кільце відноситься до ізолюючої частини. Висота кільця або упору в ел. захисних засобах для ел. установок напругами до 1000В включно (окрім ізолюючого інструменту) повинна бути не менше 3 мм. Ізолюючі частини ел. захисних засобів (ЕЗЗ) повинні бути виготовлені з матеріалів, які мають стабільні діелектричні характеристики. Матеріали, що мають скловолокнисту або вологопоглинаючу структуру (паперово-бакелітові трубки і дерево) необхідно покривати вологостійким лаком і вони повинні мати поверхню без пошкоджень. Конструкція ЕЗЗ електроізоляційних трубок повинна виключати попадання всередину пилу, вологи або повинна передбачати, можливість очистити внутрішню поверхню. Розміри робочої частини штанг і покажчиків напруги не нормуються, але вони повинні бути такої конструкції, яка виключала б можливість міжфазного замикання.

(Правила експлуатації електрозахисних засобів ДНАОП 1.1.10-1.07-01).

2.8. Визначення заземлюючого провідника. ПУЭ 1.7.16.

Заземлюючим провідником називається провідник, який з’єднує незаземлені частини електроустановки (частини, що підлягають заземленню) із заземлюючим пристроєм. ПУЭ 1.7.16.

3.8. Які види інструктажів проводяться з електротехнічним і електротехнологічним персоналом (ПТЕЕС 5.2.7.)

5.2.8. Електротехнічні та електротехнологічні працівники повинні проходити інструктажі. Залежно від характеру і часу проведення інструктажі поділяються на: вступний, первинний, повторний, позаплановий, цільовий.

За результатами проведеного інструктажу особа, яка інструктує (шляхом опитування), повинна переконатись, що працівник засвоїв питання, з яких проводився інструктаж.

5.2.7. Для виконання роботи в електроустановках, розміщених у вибухонебезпечних або пожежонебезпечних зонах, працівник повинен пройти спеціальне навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму відповідно до НАПБ Б.02.005-2003. Порядок організації навчання визначається НАПБ Б 06.001-2003.

4.8. Вимоги до електрозварювального обладнання та до електрозварювальних установок (6.7.50; 6.7.51; 6.7.55; 6.7.57; 6.7.60; 6.7.61; 6.7.63; 6.7.74; 6.7.76; 6.7.77.).

6.7.50. Для електрозварювальних установок та зварювальних

постів, призначених для постійних електрозварювальних робіт у

будовах поза збірно-зварювальними цехами та ділянками, мають бути

передбачені спеціальні вентильовані приміщення зі стінами із

негорючих матеріалів. Площа окремого приміщення для електрозварювальних установок має бути не менше 10 квад.м, причому площа , вільна від обладнання та матеріалів, має бути не менше 3 квад.м для кожного зварювального поста. Стіни кабіни мають бути заввишки 2 м, зазор між стінкою і підлогою - 50 мм, ця щілина має бути огороджена сіткою з негорючого матеріалу з розміром чарунок не більше 1,0 мм х 1,0 мм, а під час зварювання у середовищі захисних

газів - 300 мм.

6.7.51. Проходи між однопостовими джерелами зварювального

струму, перетворювальними установками зварювання (різання,

наплавлення) - мають бути шириною не менше 0,8 м, між

багатопостовими - не менше 1,5 м, відстань від одного та

багатопостових джерел зварювального струму до стіни має бути не

менше 0,5 м. Проходи між групами зварювальних трансформаторів повинні мати ширину не менше 1 м. Відстань між зварювальними трансформаторами, які стоять в одній групі, має бути не менше 0,1 м, між зварювальним трансформатором та ацетиленовим генератором - не

менше 3 м. Забороняється встановлення зварювального трансформатора над регулятором струму. Регулятор зварювального струму може

розміщуватись поряд із зварювальним трансформатором або над ним.

6.7.55. Напруга холостого ходу джерел струму для дугового

зварювання в разі нормальної напруги мережі не повинна

перевищувати:

- 80 В ефективного значення - для джерел змінного струму

ручного дугового та напівавтоматичного зварювання;

- 140 В ефективного значення - для джерел змінного струму

автоматичного зварювання;

- 100 В середнього значення - для джерел постійного струму.

6.7.57. Для запобігання займанню електропроводів та

зварювального обладнання слід правильно добирати переріз кабелів

за значенням струму, ізоляцію кабелів за робочою напругою та

плавкі вставки запобіжників за гранично допустимим струмом.

6.7.60. Електрозварювальну установку на весь час роботи слід

заземлити мідним проводом перерізом не менше 6 квад.мм або

сталевим прутом (смужкою) перерізом не менше 12 квад.мм.

Заземлення здійснюється через спеціальний болт, що має бути на

корпусі установки. Крім заземлення основного електрозварювального обладнання у зварювальних установках слід беспосередньо заземлювати той затискач вторинної обмотки зварювального трансформатора, до якого приєднується провідник, що йде до виробу (зворотний дріт). Забороняється використання нульового робочого чи фазного проводу двожильного живильного кабелю для заземлення зварювального трансформатора. Заземлення електрозварювальних установок слід виконувати до їх підключення до мережі і зберігати до відключення від мережі.

6.7.61. Для живлення однофазного зварювального трансформатора

слід застосовувати трижильний гнучкий шланговий кабель, третю жилу

якого слід приєднати до заземлювального болта корпуса

зварювального трансформатора та до заземлювальної шини пункту

живлення. Для живлення трифазного трансформатора слід застосовувати

чотирьохжильний кабель, четверта жила якого використовується длязаземлення. Заземлювальну шину пункту живлення слід з'єднати з нульовим захисним проводом живильної лінії в установках з глухозаземленою нейтраллю або заземлювачем в установках з ізольованою нейтраллю.

6.7.63. Зварювальні кабелі слід з'єднувати опресовуванням, зварюванням або паянням. Підключення кабеля до зварювального обладнання слід здійснювати опресованими чи припаяними кабельними наконечниками.

6.7.74. Оглядання та чищення зварювальної установки та її

пускової апаратури слід проводити не рідше 1 разу на місяць.

Опір ізоляції обмоток зварювальних трансформаторів та

перетворювачів струму слід вимірювати після усіх видів ремонту,

але не рідше 1 разу на 12 місяців. Опір ізоляції обмоток трансформатора відносно корпуса та між обмотками має бути не менше 0,5 MOм. Опір ізоляції струмовідних частин зварювального кола (кабелі, електродотримачі) повинен бути не меншим 0,5 MOм. Під час введення в експлуатацію та після капітального ремонту ізоляція зварювальних трансформаторів має бути випробувана підвищеною напругою частотою 50 Гц протягом 1 хв; випробувальна напруга має відповідати значенням, 1800В між обмотками та кожухом та 3600В між обмотками.

6.7.76. Результати вимірювання опору ізоляції та випробування

ізоляції зварювальних трансформаторів та перетворювачів струму

особа, яка проводила вимірювання чи випробування, повинна заносити

у "Журнал обліку, перевірки та випробувань електроінструмента".

6.7.77. На корпусі зварювального трансформатора чи перетворювача слід зазначити інвентарний номер, дату наступного вимірювання опору ізоляції та належність до цеху (дільниці та ін.).

5.8. Що повинен знати той, хто надає першу допомогу.(ПТЕЕС)

2.2. Особи, що надають допомогу, повинні знати:

- основні ознаки порушення життєво важливих функцій організму людини;

- загальні принципи надання першої допомоги та її прийоми стосовно характеру одержаного потерпілим ушкодження;

- основні способи перенесення та евакуації потерпілих.

2.3. Той, хто надає допомогу, повинен уміти:

- оцінювати стан потерпілого і визначати, в якій допомозі в першу чергу він має потребу;

- забезпечувати вільну прохідність верхніх дихальних шляхів;

- виконувати штучне дихання способом «з рота в рот» або «з рота в ніс» і закритий масаж серця та оцінювати їх ефективність;

- тимчасово зупиняти кровотечу шляхом накладення джгута, стискаючої пов’язки, притиснення судини пальцем;

- накладати пов’язку в разі пошкодження (поранення, опіку, відмороження, удару);

- іммобілізувати пошкоджену частину тіла при переломі кісток, тяжкому ударі, термічному ураженні;

- надавати допомогу при тепловому та сонячному ударах, утопленні, гострому отруєнні,

- блюванні, втраті свідомості;

- використовувати підручні засоби під час перенесення, вантаження і транспортування потерпілих;

- визначати доцільність вивезення потерпілого машиною швидкої допомоги або попутним транспортом;

- користуватися аптечкою першої допомоги.

6.8. Що відноситься до первинних засобів пожежогасіння?

Згідно п.6.4.8. ППБУ до первинних засобів пожежогасіння відноситься вогнегасники, ящики з піском, бочки з водою, покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, рубововняні тканини, повсті, пожежні відра, совкові лопати, пожежні інструменти (гаки, ломи, сокири тощо), а також установки пожежогасіння, пожежна сигналізація або внутрішні пожежні крани.

7.8.Кому і в якій термін надсилаються матеріали розслідування нещасних випадків(крім нещасних випадків, що підлягають спеціальному розслідуванню(п.22).

1. Термін - матеріали розслідування надсилаються упродовж 3-х діб після затвердження.

2. Матеріали надсилаються : Оригінали

Акти за формами		Карта за формою П-5(у разі виявлення професійного захворювання)
Н-5	Н-1 (або НПВ)

1.Службі oxoрони підприємства.

2.Потерпілому або особі , яка представляє його інтереси.

3.Робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.

+

Н -1(або НПВ)

4. Керівникові структурного підрозділу підприємства, де стався нещасний випадок, - для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам.

5. Територіальному органу Держгірпромнагляд.

6. Первинній організації профспілки, представник якої брав участь в роботі комісії з розслідування.

У разі гострого професійного захворювання (отруєння) копія акта форми Н-1 надсилається разом з оригіналом карти форми П-5 до установи державної СЕС, яка обслуговує підприємство.

Копія акта за формою Н-1 надсилається органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі відсутності такого органу - місцевій держадміністрації.

Билет№9

1.9.Чим визначаються умови безпеки в мережі з глухозаземленою нейтраллю при однофазному дотику? (Гажаман В.І. „Електробезпека на виробництві”).

Від опору тіла людини, матеріалу взуття, підлоги, від опору заземлення нейтралі джерела струму. Замикання фази на землю рівнозначно короткому замиканню з таким значенням струмів, які недостатні для спрацьовування плавких запобіжників. Людина потрапляє під повну фазну напругу 220 В.

2.9. Визначення захисного провідника. ПУЭ 1.7.17.

Захисним провідником (РЕ) в електроустановках називається провідник, який застосовується для захисту людей і тварин від ураження електричним струмом. В електроустановках до 1кВ захисний провідник, що з’єднаний з глухозаземленою нейтраллю генератора чи трансформатора, називається нульовим захисним провідником.

3.9. Чи дозволяється відкрита (без захисних кожухів) установка електроапаратів (ПТЕЕС 6.3.7.)

6.3.7. Струмовідні частини пускорегулювальних апаратів та апаратів захисту повинні бути захищені від випадкового торкання. У спеціальних приміщеннях (електромашинних, щитових, станцій керування тощо) допускається відкрите встановлення апаратів без захисних кожухів.

Умови праці в РУ та використання засобів індивідуального захисту повинні здійснюватись відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.21-98, ДНАОП 1.1.10-1.07-01 та цих Правил.

4.9.Правила безпеки при виконані робіт на висоті.(ПБЕЕС 6.8.)

6.8.1.До робіт на висоті і верхолазних робіт допускаються

навчені особи, стан здоров'я яких має відповідати медичним

вимогам, встановленим для даних видів робіт („Положення про

медичний огляд працівників певних категорій”. Працівники, які виконують верхолазні роботи, повинні мати відповідний запис в посвідченні про перевірку знань. До самостійних верхолазних робіт допускаються особи віком не молодші 18 років, які мають стаж верхолазних робіт не менше одного року і кваліфікаційний розряд не нижче четвертого. Робітники, які

вперше допускаються до верхолазних робіт, протягом одного року

повинні працювати під безпосереднім наглядом досвідчених

спеціалістів, призначених наказом керівника підприємства.

Працівники мають бути навчені безпеці праці до початку

виконання верхолазних робіт.

6.8.2. Драбини, риштування, помости, кігті, лази та інші

пристосування, що застосовуються для виконання робіт на висоті і

верхолазних робіт, повинні бути сертифіковані, а також відповідати

вимогам "Правил безопасности при работе с инструментом и

приспособлениями", затверджених Міненерго СРСР та ЦК галузевої

профспілки 30.04.85.

6.8.3. Під час виконання робіт, коли немає можливості

закріпити строп запобіжного поясу за конструкцію або опору, слід

користуватися страхувальним канатом, що є відповідним до вимог

ГОСТ 12.4.107. В цьому разі строп запобіжного паска заводиться за

конструкцію, деталь опори тощо. Виконувати цю роботу повинні дві

особи, друга особа в міру необхідності попускає чи натягує канат.

6.8.4. Під час роботи на конструкціях, під якими розташовані

струмовідні частини, що перебувають під напругою, ремонтні

пристосовання і інструмент прив'язуються для запобігання їх

падінню. Застосовувати в цих випадках монтерські запобіжні паски

зі стропами з металевого ланцюга забороняється.

Подавати деталі на конструкції чи устаткування слід за

допомогою "нескінченного" канату. Працівник, який стоїть внизу,

повинен утримувати канат для запобігання його розгойдуванню і

наближенню до струмовідних частин.

6.8.6. Працівники, які виконують роботи на висоті або

верхолазні роботи, повинні бути в спецодязі, що не заважає рухам.

Особистий інструмент слід зберігати в сумці.

6.8.7. Працівники, що здійснюють нагляд за членами бригади,

які виконують верхолазні роботи або роботи на висоті, можуть

розташовуватися на землі.

6.8.8.Обслуговування освітлювальних пристроїв, розташованих

на стелі машинних залів і цехів підприємств, з візків мостового

крану слід проводити не менш ніж двома працівниками, один з яких з

групою III. Під час виконання робіт з використанням крану

ремонтникам має бути виданий наряд-допуск.

5.9.Послідовність надання першої допомоги. („Електробезпека на виробництві” Гажаман В.І).

а)усунути дію на організм ушкоджуючих факторів, що загрожують здоров′ю і життю потерпілого (визволити від дії електричного струму, загасити одяг, що горить, витягти з води тощо), оцінити стан потерпілого;

б) визначити характер і тяжкість травми потерпілого а також послідовність заходів щодо його врятування.

в) виконати необхідні заходи щодо врятування потерпілого (відновити прохідність дихальних шляхів, зробити щтучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, і мобілізувати місце перелому, накласти пов′язку тощо);

г) підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника;

д) викливати швидку медичну допомогу або лікаря чи здійснити заходи щодо транспортування потерпілого до найближчого лікувального закладу.

Врятування потерпілого від дії електричного струму в більшості випадків залежить від швидкості звільнення його від дії електричного струму, а також від швидкості і правильності надання йому допомоги. Зволікання в наданні допомоги може спричинити загибель потерпілого.

У разі ураження електричним струмом смерть часто буває клінічною, тому ніколи не треба відмовлятися від надання допомоги потерпілому – вважаючи його мертвим через відсутність дихання, серцебиття, пульсу. Вирішувати питання про доцільність або недоцільність заходів для оживлення потерпілого і робити робити висновок про його смерть має право тільки лікар.

6.9. Порядок дій у разі пожежі?

Згідно п.9.1. ППБУ кожний громадянин зобов'язаний:

- негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону. При цьому необхідно назвати адресу об'єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

- вжити (по можливості) заходів до евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;

- повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу та чергового по об'єкту;

- у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо).

7.9.Які нещасні випадки визнаються пов’язаними з виробництвом (п.14).

Визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися під час:

• перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі упродовж робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;

• підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також виконання заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;

• проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем;

• використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця в установленому роботодавцем порядку;

• виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до трудових обов'язків працівника (подання необхідної допомоги іншому працівникові, дій щодо запобігання аваріям або рятування людей та майна підприємства, інших дій за розпорядженням або дорученням роботодавця);

• ліквідації аварії, наслідків надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;

• надання необхідної допомоги або рятування людей, виконання дій, пов'язаних із запобіганням нещасним випадкам з іншими особами у процесі виконання трудових обов'язків;

• надання підприємством шефської допомоги;

• перебування у транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов'язане з виконанням потерпілим трудових обов'язків або з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища;

- прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця;

• прямування до/чи з місця відрядження згідно з установленим завданням.

Билет№10

1.10. Для чого необхідне повторне заземлення нульового проводу? (Гажаман В.І. „Електробезпека на виробництві”).

Повторне заземлення нульового - з метою зменшити небезпеку ураження людини ел. струмом при обриві нульового і одночасному пробої фази на корпус за місцем обриву. За відсутності повторного заземлення напруга на корпусі рівна фазній. Якщо нульовий провід має повторне заземлення то при його обриві до місця замикання фази на корпус напруга на ньому значно знижується.

2.10. Визначення нульового робочого провідника (N), визначення спільного нульового захисного та нульового робочого провідника (PEN). ПУЭ 1.7.18.

Нульовим робочим провідником (N) в електроустановках до 1кВ називається провідник, що використовується для живлення електроприймачів, і який з’єднаний з глухозаземленою нейтраллю генератора чи трансформатора в мережах трьохфазного струму, з глухозаземленим виводом джерела однофазного струму, з глухозаземленою точкою джерела в трьохпроводних мережах постійного струму. Спільним нульовим захисним і нульовим робочим провідником (PEN) в електроустановках до 1кВ називається провідник, який поєднує функції нульового захисного і нульового робочого провідника. В електроустановках до 1кВ з глухозаземленою нейтраллю нульовий робочий провідник може виконувати функції нульового захисного провідника.

3.10. При яких умовах дозволяється установлювати кислотні та лужні акумулятори в одному приміщенні? (6.10.2)

Установлювати кислотні та лужні АБ в одному приміщенні забороняється.

IV. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів.

4.10. Міри безпеки при встановленні та зніманні запобіжників (ПБЕЕС 2.4.18. – 2.3.19.)

2.3.18. Встановлення і зняття запобіжників, як правило, проводиться за знятої напруги. Під напругою, але без навантаження допускається знімати та встановлювати запобіжники на приєднаннях, в схемі яких відсутні комутаційні апарати, що дозволяють зняти напругу. Під напругою і під навантаженням в освітлювальних мережах і у вторинних колах, допускається знімати і встановлювати запобіжники трансформаторів напруги, запобіжники пробкового типу.

5.10.Послідовність надання першої допомоги. („Електробезпека на виробництві” Гажаман В.І).

а)усунути дію на організм ушкоджуючих факторів, що загрожують здоров′ю і життю потерпілого (визволити від дії електричного струму, загасити одяг, що горить, витягти з води тощо), оцінити стан потерпілого;

б) визначити характер і тяжкість травми потерпілого а також послідовність заходів щодо його врятування.

в) виконати необхідні заходи щодо врятування потерпілого (відновити прохідність дихальних шляхів, зробити щтучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, і мобілізувати місце перелому, накласти пов′язку тощо);

г) підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника;

д) викливати швидку медичну допомогу або лікаря чи здійснити заходи щодо транспортування потерпілого до найближчого лікувального закладу.

Врятування потерпілого від дії електричного струму в більшості випадків залежить від швидкості звільнення його від дії електричного струму, а також від швидкості і правильності надання йому допомоги. Зволікання в наданні допомоги може спричинити загибель потерпілого.

У разі ураження електричним струмом смерть часто буває клінічною, тому ніколи не треба відмовлятися від надання допомоги потерпілому – вважаючи його мертвим через відсутність дихання, серцебиття, пульсу. Вирішувати питання про доцільність або недоцільність заходів для оживлення потерпілого і робити робити висновок про його смерть має право тільки лікар.

6.10. Заходи щодо ліфтів та підйомників під час виникнення пожежі?

Згідно п.5.8.2. ППБУ ліфти та підйомники не допускається використовувати з метою евакуації (за винятком спеціальних пожежних ліфтів). У разі пожежі ліфти й підйомники повинні опускатись на перший поверх, відкриватись та вимикатись.

7.10.За яких умов визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров’я працівника.

Нещасні випадки, що сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків, визнаються пов'язаними з виробництвом за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я.

Медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит роботодавця та/або голови комісії.

Билет№11