- •Конспект лекцій
- •Кафедра зносостійкості та відновлення деталей
- •Конспект лекцій
- •1 Класифікація та основні методи відновлення деталей механічною обробкою та обробкою тиском
- •1.1 Класифікація способів відновлення зношених деталей
- •1.2 Відновлення деталей механічною обробкою
- •1.2.1 Метод ремонтних розмірів
- •1.2.2 Метод додаткових ремонтних деталей
- •1) Корпус крейцкопфа; 2) ремонтна втулка під палець; 3) ремонтна втулка під надставку штока
- •1.2.3 Метод заміни частини деталі
- •1.3 Відновлення деталей обробкою тиском
- •2 Відновлення деталей зварюванням та наплавленням
- •2.1 Технологічні способи відновлення деталей зварюванням
- •2.1.1 Електрична дуга між електродами
- •2.1.2 Способи розробки кромок При стиковому з'єднанні розроблення кромок залежить від товщини зварюваного листового матеріалу.
- •2.2 Технологія зварювання чавуну
- •2.2.1 Холодне і напівгаряче зварювання для отримання у шві сірого чавуну
- •2.2.2 Отримання у шві низьковуглецевої сталі
- •2.2.3 Отримання у металі шва кольорових і спеціальних сплавів
- •2.3 Технологічні особливості наплавлення та властивості наплавлених шарів
- •2.3.1 Будова і властивості наплавлених шарів
- •2.3.1.1 Матриця сплаву
- •2.3.1.2 Зміцнюючі фази
- •2.3.1.3 Вплив легуючих елементів на перетворення у сталях
- •2.4 Автоматичне наплавлення під шаром флюсу
- •2.5 Вібродугове наплавлення
- •2.6 Наплавлення у середовищі захисних газів
- •2.7 Електроконтактне наплавлення та наплавлення тертям
- •2.8 Плазмове наплавлення
- •3 Відновлення деталей методами напилення
- •3.1 Технологічні особливості методу напилення, його різновидності
- •3.2 Електродугове напилення
- •3.2.1 Матеріали для напилення
- •3.2.2 Обладнання для електродугової металізації
- •3.2.3 Технологія електродугової металізації
- •3.3 Газополуменеве напилення
- •3.3.1 Матеріали для напилення
- •3.3.2 Технологія газополуменевого напилення
- •3.3.2.1 Підготування поверхні деталі
- •3.3.2.2 Підготування порошкових матеріалів
- •3.3.2.3 Напилення покриття
- •3.3.2.4 Обладнання для газополуменевого напилення
- •3.4 Плазмове напилення
- •3.4.1 Матеріали для напилення
- •3.4.2 Обладнання для плазмового напилення
- •3.4.3 Технологія плазмового напилення
- •4 Відновлення деталей електрохімічними та хімічними покриттями
- •4.1 Технологічні особливості електрохімічних та хімічних методів
- •4.2 Технологічні операції при відновленні деталей гальванічними методами
- •4.2.1 Підготування поверхонь деталей до покриття
- •4.2.2 Шліфування і полірування
- •4.2.3 Галтування
- •4.2.4 Віброобробка
- •4.2.5 Крацювання
- •4.2.6 Струминно абразивна і гідроабразивна обробка
- •4.2.7 Ізоляція поверхонь, які підлягають покриттю
- •4.2.8 Знежирення
- •4.2.9 Знежирення розчинниками
- •4.2.10 Знежирення у лужних розчинах
- •4.2.11 Хімічне знежирення
- •4.2.12 Електрохімічне знежирення
- •4.2.13 Травлення і активація
- •4.2.14 Хімічне травлення
- •4.2.15 Електрохімічне травлення
- •4.2.16 Активація
- •4.2.17 Промивання
- •4.3 Залізнення
- •4.4 Нікелювання
- •4.5 Хромування
- •4.6 Цинкування
- •4.7 Контроль якості покрить
- •4.8 Зовнішній огляд покрить
- •4.9 Вимірювання товщини покриття
- •4.10 Визначення пористості покрить
- •4.11 Вимірювання твердості покрить
- •4.12 Визначення міцності зчеплення покриття з основою
- •4.13 Нейтралізація
- •4.14 Пасивування (хроматування)
- •4.15 Сушіння деталей
- •4.16 Зневоднення
- •4.17 Механічна обробка покрить
- •Список рекомендованих джерел
2.2 Технологія зварювання чавуну
Чавун – це сплав заліза з вуглецем, у якому є більше 2,11 (2,14)% вуглецю, а також присутні кремній, марганець, сірка, фосфор і легуючі нікель, хром, магній. Білий чавун – чавун, у якому весь вуглець зв'язаний у хімічне з'єднання – карбід заліза Fe3С. Сірий чавун – чавун, у якому більша частина вуглецю знаходиться у вільному стані у вигляді графіту. Високоміцний чавун – чавун, у якому вуглець утворює кулькоподібні графітові включення. Ковкий чавун – чавун з пелюсткоподібними включеннями графіту. За вмістом легуючих елементів чавуни поділяються на прості, низьколеговані (2,5 %), середньолеговані (2,5 – 10%) і високолеговані (більше 10%).
Головний процес, який формує структуру чавуну – процес графітизації (виділення вуглецю у структурно–вільному стані), так як від нього залежить не тільки кількість, форма і розміщення графіту у структурі, але і вид металічної основи (матриці) чавуну. У залежності від ступеня графітизації матриця може бути перлітно–цементитною (П+Ц), перлітною (П), перліто–феритною (П+Ф) і феритною (Ф). На рисунку 2.2 показано, як впливають хімічні елементи на графітизацію.
Причини, які ускладнюють зварювання чавуну:
а) Високі швидкості охолодження металу шва і зони термічного впливу приводять до відбілювання чавуну, тобто появі дільниць виділень цементиту. Твердість відбілених дільниць робить неможливою обробку чавуну різальним інструментом;
Рисунок 2.2 – Вплив хімічних елементів на графітизацію
б) Внаслідок місцевого нерівномірного нагрівання металу виникають зварювальні напруження, котрі, через незначну пластичність чавуну, приводять до утворення тріщин;
в) Інтенсивне виділення газів із зварювальної ванни, яке проходить на стадії кристалізації, приводить до утворення пор;
г) Підвищена текучість чавуну у рідкому стані ускладнює формування шва і утримання розплавленого металу від витікання із зони шва;
д) Наявність кремнію, а також інших елементів у металі зварювальної ванни сприяє утворенню на її поверхні тугоплавких окислів, які приводять до утворення непроварів.
W1ох
W
׳׳׳ох
W
׳׳ох
W
׳ох
W ׳ох – найбільша швидкість охолодження при зварюванні без підігрівання;
W ׳׳ох – швидкість охолодження при зварюванні з підігріванням при температурі від 300 до 400 0С;
W ׳׳׳ох – швидкість охолодження при зварюванні з високим підігріванням.
Рисунок 2.3 – Вплив швидкості охолодження на структуру металу
Зварювання чавуну без попереднього підігрівання називається холодним. Зварювання з попереднім підігріванням до температури від 300 до 400 0С називається напівгаряче. При напівгарячому і холодному зварюванні широко використовують металургійні і технологічні засоби впливу на метал з метою підвищення якості зварного з'єднання:
– легування наплавленого металу елементами – графітизаторами, щоб при даній швидкості охолодження отримати у шві сірий чавун;
– легування наплавленого металу елементами, які дозволяють отримувати у шві перлітно–феритну структуру характерну для низьковуглецевих сталей, шляхом зв'язування надлишкового вуглецю у карбіди, більш міцні, ніж цементит;
– введення до складу зварювальної ванни матеріалів, які мають кисневі компоненти для максимального окислення вуглецю (його випалювання) і отримання у металі шва низьковуглецевої сталі;
– використання зварювальних матеріалів, які дозволяють отримати у наплавленому металі різні сплави кольорових металів (мідно–нікелевих, мідно–залізних, залізо–нікелевих і інш.), які мають високу пластичність і температуру плавлення близьку до температури плавлення чавуну.
Зварювання з попереднім підігріванням від 600 до 650 0С називається гарячим зварюванням чавуну. Високе підігрівання і сповільнене охолодження сприяють ліквідації тріщин і пористості за рахунок збільшення часу існування рідкої ванни і кращої дегазації, а також зменшення температурного градієнта і термічних напружень. Гаряче зварювання – найбільш радикальний спосіб боротьби з утворенням відбілених і загартованих зон шва і біляшовної зони.
Технологічний процес гарячого зварювання складається з наступних операцій:
а) Підготування до зварювання. Підготування полягає в очищенні від забруднень і розробці кромок для утворення порожнин для маніпулювання електродом. Для запобігання витіканню металу ванни і надання форми місце зварювання формують при допомозі графітових пластинок або формувальної маси (суміш кварцового піску з рідким склом);
б) Попереднє нагрівання деталей. Деталі підігрівають з швидкістю 120 – 150 0С на годину у печах, горнах або тимчасових нагрівальних пристроях;
в) Зварювання. Зварювання виконують при високих струмах зварювання ( Iзв = (60–100) dел ) без переривань зварювання;
г) Наступне охолодження. Сповільнення охолодження після зварювання досягають накриванням виробів термоізоляційним шаром (засипка піском, накриття азбестом, шлаком та інш.) або охолодженням деталей разом з печами.
