4.2.13 Травлення і активація

Для отримання міцного зчеплення покриття з деталлю з її поверхні треба видалити окисли металу. Розчинення і видалення окислів або шару металу називається травленням.

4.2.14 Хімічне травлення

Процес хімічного травлення грунтується на розчиненні металів і їх окислів у кислотах або лугах.

Чорні метали травлять у водному розчині сірчаної або соляної кислоти, або їх сумішах. На поверхні деталі, зануреної у кислоту, одночасно відбуваються два процеси: а) розчинення окислів з утворенням солей заліза і води; б) часткове розчинення самого заліза з утворенням його солей і водню. Водень, що виділяється, діє механічно, розпушуючи плівку окислів заліза і відриває її від поверхні металу, що сприяє підвищенню швидкості процесу. Найбільша швидкість травлення у розчині сірчаної кислоти досягається при її концентрації – 25 %, а соляної кислоти – 20 %. Звичайно використовують 15 – 25 % розчин сірчаної і 10 – 20 % – соляної кислоти. Підвищення температури розчину підвищує швидкість травлення, особливо у сірчаній кислоті (50 – 60 ⁰С). Велика здатність до випаровування не дозволяє нагрівати соляну кислоту вище 40 ⁰С. Травлення виконують від 30 до 90 хв, після чого з поверхні, при допомозі щіток, видаляють темний порошкоподібний наліт – шлам. Для попередження надто глибокого травлення і зменшення виділення водню у розчин вводять присадки або інгібітори корозії (для соляної кислоти – ПБ –5, БА – 6,КПИ, для сірчаної – 4М, БА – 6, катапін, уротропін). Концентрація інгібітора, у залежності від його виду, складає від 0,1 до 5 %.

Мідь і її сплави травлять у 10 – 15 % розчині сірчаної кислоти при температурі 50 – 60 ⁰С для видалення окалини і після довгого зберігання.

Алюміній і його сплави обробляють у кислотах і їх сумішах або у лужних розчинах. Наприклад, травлять у розчині їдкого натрію (50 – 150 г/л) при температурі 45 – 80 ⁰С протягом 0,5 – 1,5 хв. Часто до цього розчину додають 0,5 г/л сульфонолу.

На ремонтних підприємствах хімічне травлення найчастіше використовують при підготуванні метизів і інших мілких деталей до цинкування, а також для очищення дроту, що наплавляють, від окалини.

4.2.15 Електрохімічне травлення

Для прискорення травлення і підвищення міцності зчеплення електролітичних покрить використовують електрохімічне травлення. Воно відрізняється від хімічного тим, що через деталі і розчин пропускають струм від зовнішнього джерела. Швидкість процесу збільшується у десятки разів, зменшуючи витрату кислоти. Розрізняють катодне і анодне травлення. Більш поширене анодне. Воно відбувається за рахунок електрохімічного розчинення металу, хімічного розчинення і механічного відривання окислів від поверхні металу киснем, який виділяється на аноді. Для анодного травлення використовують сірчану кислоту концентрацією від 200 до 250 г/л або підкислені розчини сульфату або хлориду заліза при температурі від 20 до 60 ⁰С і анодній щільності струму від 5 до 10 А/дм². Катодами при травленні у сірчанокислому електроліті є свинець, а у хлористому – сталь.